Сторінка 6 з 9
1937 року сплатили позику на оборону країни на суму 43 тис. крб., зібрали 2 тис. крб. на будівництво нових пароплавів «Тимирязев» та «Благоев», замість потоплених фашистами біля берегів Іспанії. У грудні 1939 року до Вільшанської та Іллічівської сільських Рад депутатів трудящих одностайно обрані кращі трудівники села. Зокрема,
до Вільшанської сільради увійшло 23 депутати, з них 5 членів КП(б)У, 4 комсомольці, у т. ч. комсомолка-стахановка Ф. С. Нєдєлкова. Обидві сільські Ради дбали про впорядкування села, озеленення його, ремонт шляхів і мостів, поліпшення роботи побутових майстерень і культурних закладів. Представники різних національностей: українці, болгари і росіяни у співдружності будували нове соціалістичне життя.
Життєвість, сила великої дружби народів особливо проявилися в роки Великої Вітчизняної війни. 27 червня в усіх колгоспах відбулися мітинги-протести проти віроломного нападу гітлерівських військ на нашу країну. Трудящі допомагали будувати польові аеродроми, копали окопи й протитанкові рови. За рішенням райкому партії та райвиконкому було створено винищувальний загін.
2 серпня 1941 року фашистські війська захопили Вільшанку. Після нелюдських знущань вони стратили комуніста П. Г. Тодорова, голову колгоспу Д. П. Фударя, голову Іллічівської сільради І. Г. Заболотного. 1943 року в центрі села гітлерівці стратили 17 командирів Червоної Армії, що потрапили в оточення і вели тут підпільну боротьбу.
Окупанти забрали на фашистську каторгу 60 і розстріляли 108 вільшанців, а по району закатували понад 1500 громадян і майже 2 тис. вивезли до Німеччини1, пограбували колгоспи і МТС, у населення відбирали продовольство, худобу, теплі речі. Вони зруйнували в селі всі колгоспні і виробничі будівлі, 2 шкільні приміщення, будинок лікарні, книгарню, десятки житлових будинків.Для боротьби з ворогом 1942 року в селі організовується підпільна диверсійна група з 16 чоловік, яка розповсюджувала серед населення зведення Радянського Інформбюро, допомагала військовополоненим тікати з таборів. Комсомолка М. Д. Червенко влаштувалась на роботу у паспортний стіл вільшанської комендатури і таємно виносила чисті бланки паспортів та евакодокументи, які передавались військовополоненим. У грудні 1943 року гестапівці напали на слід підпільної групи і після звірячих катувань стратили її керівника М. П. Кожем'якіна, а також Л. Н. Гірник, М. Д. Червенко, В. О. Янус, М. І. Лагонду, військовополоненого О. Соколова та інших.
Багато вільшанців зі зброєю в руках захищали соціалістичну Батьківщину. 151 воїн загинув смертю хоробрих. Серед них - перший секретар райкому партії С. О. Клименюк, комуністиС. К. Величко, П. І. Куценко, комсомольці В. П. Боцу- ляк, Г. І. Дмитрієв та інші.
21 березня 1944 року частини 33-го гвардійського стрілецького корпусу визволили Вільшанку від гітлерівських загарбників.
Відразу ж відновили свою діяльність районні й сільські партійні та радянські органи. Під їх керівництвом трудящі розпочали відбудову народного господарства, культурно-освітніх закладів.Уже 27 березня 1944 року Вільшанський та Іллічівський виконкоми сільських Рад на своїх засіданнях накреслили заходи якнайшвидшого проведення весняної сівби. Насіння збирали в колгоспників, землю орали коровами.
Велику трудову активність проявили сільські механізатори на чолі з директором МТС, інвалідом Великої Вітчизняної війни В. І. Зелінським. З багатьох розкиданих повсюди деталей трофейної техніки складали трактори.В кінці 1944 року МТС мала 35 тракторів і 18 комбайнів. В соціалістичному змаганні серед механізаторів відзначились Т. Г. Войков, який трактором ХТЗ виорав 475 га м'якої оранки і зекономив 1600 кг пального, і тракторист А. С. Драганов, який трактором У-2 зорав 408 га і зекономив 890кг пального. В соціалістичному змаганні 1944 року Калмазівська МТС виборола перше місце в області. Під час жнив третину зернових культур колгосп- вики скосили косами і серпами.
Одночасно з відбудовою сільського господарства колгоспники подавали допомогу військам діючої армії. У фонд оборони трудівники артілі ім. Комінтерну здали 2250 цнт зерна. На будівництво ескадри міноносців колгоспники артілі «8 Березня» внесли 14 тис. крб., а по району - 350 384 крб. Сільська Рада і колгоспи подбали про забезпечення сімей
Дивиться також інші населені пункти району: