Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
райвиконкому. У постанові Секретаріату наголошувалося на посиленні масово-політичної й виховної роботи серед населення, на господарському зміцненні колгоспів і ліквідації в них зрівнялівки та знеосібки, запропоновано Наркомзему УРСР до осінньої сівби у Вільшанці створити МТС. З жовтня 1932 року в селі працювала Калмазівська МТС. Через два роки в її машинному парку було понад 50 трак
торів. Для підготовки колгоспних кадрів зимою 1932 року в селі створюється міжколгоспна школа бригадирів, агротехніків, трактористів, в якій навчалося 75 чоловік. Згодом ця школа працювала при МТС.
Для підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва весною 1932 року в колгоспах організовано постійні бригади, за якими закріпили земельні ділянки, тягло, реманент. Комуністи села, Рада, комсомольці й молодь розгорнули в колгоспах соціалістичне змагання за своєчасну підготовку і проведення в стислі строки сівби. Переможцем змагання стала бригада, яку очолював Я. І. Оиря з колгоспу ім. Чубаря. За підсумками соціалістичного змагання 1932 року Вільшанський район посів третє місце в області.
До активної громадської роботи широко залучалися жінки. Колгоспниці артілі ім. К. Маркса викликали на змагання всіх жінок Вільшанки. Тільки за 1931 рік були відзначені 24 жінки-ударниці. Трудівниці колгоспу ім. К. Маркса 1932 року брали участь у зборі коштів на побудову літака «Українська колгоспниця».
1934 року Вільшанську Раду поділили па Іллічівську і Вільшанську, а наступного до Вільшанського району приєднали населені пункти з сусідніх районів. В ньому діяло 10 первинних партійних організацій, які об'єднували 126 комуністів. Райком партії і виконком районної Ради подавали постійну допомогу вільшанським колгоспам у налагодженні організації праці, піднесенні трудової дисципліни, забезпеченні господарств кваліфікованими спеціалістами. Підвищувалася врожайність громадських ланів. Якщо в 1934 році колгоспники з кожного гектара збирали по 33 цнт цукрових буряків, то в 1936 році - вже по 125 цнт. 1940 року в артілі ім. Комінтерну виростили озимої пшениці по 20 цпт з гектара, ячменю - по 23,3 цнт, цукрових буряків - по 300 цнт. Господарство виконало плани хлібозаготівель і здало державі понад план 500 цнт зернових. Не раз відзначалися зразковою працею молоді механізатори, перші трактористи села А. В. Опря та І. М. Березовський. В 1935 році комбайнами зібрапо 63 проц., а в 1940 році - близько 90 проц. зернових. В 1938-1940 рр. при Калмазівській МТС понад 100 дівчат-комсомолок закінчили курси трактористів.
Радянський уряд подавав велику допомогу Вільшанському району також в розвитку охорони здоров'я, культури й освіти. Ще 1932 року в селі відкрилася лікарня на 25 ліжок, в якій працювало 2 лікарі, 2 фельдшери. Напередодні Великої Вітчизняної війни лікарня мала терапевтичне і педіатричне відділення. Майже повністю було ліквідовано неписьменність, всі діти шкільного віку навчалися. В 1936 році семирічну школу реорганізовано в середню. Крім того, працювали дві семирічки. В 30-х роках вільшанці побудували два пові шкільні приміщення. Вільшанську болгарську семирічну школу закінчила Л. Г. Горячко, професіональна перекладачка художніх творів з болгарської мови. У її перекладах видані українською мовою твори Д. Ангелова, М. Горчивкіна, С. Даскалова та багатьох інших болгарських письменників.
При районному будинку культури, двох колгоспних клубах і двох червоних кутках діяли драматичний, хоровий, музичний, фізкультурно-спортивний гуртки, в яких активну участь брали комсомольці й молодь. Вечорами тут проводились бесіди, читалися лекції, демонструвалися кінофільми. Працювала бібліотека для дорослих і дітей. З січня 1932 року виходила газета «Колгоспна праця».
Зростання політичної активності селян знайшло яскравий вияв в участі їх у різних кампаніях державного значення. Так, колгоспники артілі ім. Чубаря
Вільшанка
Сторінка 5 з 9
Керована партійною організацією села біднота дала рішучу відсіч ворогам колгоспного ладу. З артілей виключили і виселили за межі України 9 куркулів. Всього у Вільшанці було створено 12 колгоспів, що об'єднували весною 1932 року 85 проц. селянських дворів: ім. К. Маркса, ім. Петровського, ім. Будьонного, ім. Комінтерну, ім. Чубаря, «8 Березня» та ін. З метою надання необхідної допомоги Вільшанському болгарському району. 26 липня 1932 року Секретаріат ВУЦВКу заслухав звіт Вільшанського торів. Для підготовки колгоспних кадрів зимою 1932 року в селі створюється міжколгоспна школа бригадирів, агротехніків, трактористів, в якій навчалося 75 чоловік. Згодом ця школа працювала при МТС.
Для підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва весною 1932 року в колгоспах організовано постійні бригади, за якими закріпили земельні ділянки, тягло, реманент. Комуністи села, Рада, комсомольці й молодь розгорнули в колгоспах соціалістичне змагання за своєчасну підготовку і проведення в стислі строки сівби. Переможцем змагання стала бригада, яку очолював Я. І. Оиря з колгоспу ім. Чубаря. За підсумками соціалістичного змагання 1932 року Вільшанський район посів третє місце в області.
До активної громадської роботи широко залучалися жінки. Колгоспниці артілі ім. К. Маркса викликали на змагання всіх жінок Вільшанки. Тільки за 1931 рік були відзначені 24 жінки-ударниці. Трудівниці колгоспу ім. К. Маркса 1932 року брали участь у зборі коштів на побудову літака «Українська колгоспниця».
1934 року Вільшанську Раду поділили па Іллічівську і Вільшанську, а наступного до Вільшанського району приєднали населені пункти з сусідніх районів. В ньому діяло 10 первинних партійних організацій, які об'єднували 126 комуністів. Райком партії і виконком районної Ради подавали постійну допомогу вільшанським колгоспам у налагодженні організації праці, піднесенні трудової дисципліни, забезпеченні господарств кваліфікованими спеціалістами. Підвищувалася врожайність громадських ланів. Якщо в 1934 році колгоспники з кожного гектара збирали по 33 цнт цукрових буряків, то в 1936 році - вже по 125 цнт. 1940 року в артілі ім. Комінтерну виростили озимої пшениці по 20 цпт з гектара, ячменю - по 23,3 цнт, цукрових буряків - по 300 цнт. Господарство виконало плани хлібозаготівель і здало державі понад план 500 цнт зернових. Не раз відзначалися зразковою працею молоді механізатори, перші трактористи села А. В. Опря та І. М. Березовський. В 1935 році комбайнами зібрапо 63 проц., а в 1940 році - близько 90 проц. зернових. В 1938-1940 рр. при Калмазівській МТС понад 100 дівчат-комсомолок закінчили курси трактористів.
Радянський уряд подавав велику допомогу Вільшанському району також в розвитку охорони здоров'я, культури й освіти. Ще 1932 року в селі відкрилася лікарня на 25 ліжок, в якій працювало 2 лікарі, 2 фельдшери. Напередодні Великої Вітчизняної війни лікарня мала терапевтичне і педіатричне відділення. Майже повністю було ліквідовано неписьменність, всі діти шкільного віку навчалися. В 1936 році семирічну школу реорганізовано в середню. Крім того, працювали дві семирічки. В 30-х роках вільшанці побудували два пові шкільні приміщення. Вільшанську болгарську семирічну школу закінчила Л. Г. Горячко, професіональна перекладачка художніх творів з болгарської мови. У її перекладах видані українською мовою твори Д. Ангелова, М. Горчивкіна, С. Даскалова та багатьох інших болгарських письменників.
При районному будинку культури, двох колгоспних клубах і двох червоних кутках діяли драматичний, хоровий, музичний, фізкультурно-спортивний гуртки, в яких активну участь брали комсомольці й молодь. Вечорами тут проводились бесіди, читалися лекції, демонструвалися кінофільми. Працювала бібліотека для дорослих і дітей. З січня 1932 року виходила газета «Колгоспна праця».
Зростання політичної активності селян знайшло яскравий вияв в участі їх у різних кампаніях державного значення. Так, колгоспники артілі ім. Чубаря
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопілля
- Сухий Ташлик
- Станкувате
- Плоско-Забузьке
- Котовське
- Коритно-Забузьке
- Йосипівка
- Добрянка
- Добре