Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На 1885 рік у селі проживало 5043 чоловіка. Тут було 777 хат під солом'яною стріхою, 68 сімей тулилися в землянках. У 12 будипках, вкритих залізом, мешкали торговці, куркулі та духівництво. Наймити і малоземельні селяни, з одного боку, зажерливий куркуль, піп і шинкар, з другого - ось головні соціальпі фігури післяреформеної Вільшанки.
Серед населення зростало невдоволення існуючим ладом. Так, у 1902 році бідняк І. Н. Драганов лаяв царя Миколу II і знищив його портрет, за що притягався до судової відповідальності. Загострювалася боротьба між сільською біднотою та куркулями, які зосередили в своїх руках 54 проц. надільної землі, понад 40 проц. робочої худоби. Під час революції 1905-1907 рр. у селі відбулися заворушення. Не припинялися вони і після поразки революції. В серпні 1908 року у Вільшанці та селах волості члени Богопільської групи РСДРП розповсюджували революційні листівки.
Після запровадження столипінської аграрної реформи з сільської общини виділились куркульські господарства, які скупили близько третини общинної землі. Напередодні першої світової війни на один куркульський двір припадало 20,7 десятини, на бідняцький - З,З. 1916 року в селі налічувалося 1250 господарств і проживав 5871 чоловік.
Вільшанку та навколишні села волості обслуговував лише один фельдшер. Перша школа на 50 дітей відкрилася 1858 року. В 1873 році засновапо земську початкову школу. Згодом було побудовано приміщення двокласного народного училища. Незважаючи на це, 1885 року в селі налічувалося лише 447 письменних чоловіків і 28 жінок. 1887 року розпочалися заняття в церковнопарафіяльній школі. З 1903 по 1917 рік у списках земської школи щороку числилося 167-172 учні, а закінчувало її всього 12-14. В 1910-1912 рр. збудовано ще дві земські початкові школи. Зусиллями громадськості в селі відкрито бібліотеку-читальню з фондом книжок, журналів, газет до 3500 примірників.
У скрутному становищі опинилися селянські господарства під час першої світової війпи. Майже 400 чоловіків мобілізували в армію. Зменшилися посівні площі. А для обробітку тих, що лишилися, не вистачало робочих рук. За користування жниварками куркулі кожного року набавляли ціни. Зростала дорожнеча, що породжувала спекуляцію. Часті реквізиції тяглової сили і продовольства викликали невдоволення трудящих.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції влада у Вільшанці залишилась у руках багатіїв. Від солдатів, які поверталися з фронту, жителі дізналися
про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, перті декрети Радянського уряду. Проте куркульство, зв'язане з українськими буржуазними націоналістами, чинило запеклий опір встановленню Радянської влади. Лише в лютому 1918 року у Вільшанці обрано Раду селянських депутатів. Та на початку квітня село окупували австро-німецькі війська. Вільшанці виступали проти реквізицій хлібаг фуражу, худоби. Протягом грудня 1918 - січня 1919 року тут безчинствували загони петлюрівців, і тільки в березні 1919 року відновлено Радянську владу.
24 березня 1919 року відбулися вибори волвиконкому, який очолив А. С. Кара- малак, що повернувся з фронту. Був створений волиартком. Земельний відділ приступив до вилучення у багатіїв лишків землі, які розподіляв між безземельними і малоземельними селянами. Продовольча комісія при волвиконкомі зменшила розмір платні бідняків за помол зерна на куркульських млинах.
Усі заходи Радянської влади доводилося здійснювати за складних умов боротьби з внутрішньою контрреволюцією. В другій половині 1919 року почастішали напади петлюрівських і махновських банд. Просування з боями 58-ї та 47-ї дивізій Південної групи військ 12-ї армії на початку вересня 1919 року з напрямку Вільшанка - Добрянка - Новоархангельськ значною мірою ослабило дії цих банд. У середині вересня село захопили денікінці.
Після вигнання білогвардійців у лютому 1920 року відновлено волпартком, утворено волревком, які підготували вибори до волвиконкому та сільських Рад і повели рішучу боротьбу з бандитизмом, контрреволюційними виступами куркулів. 18 квітня 1920 року в селі організовано партосередок з
Вільшанка
Сторінка 2 з 9
святковий жіночий одяг, хустки, сорочки, які в 1872 році експонувались у Москві на політехнічній виставці. На початку XX ст. у Вільшанці налічувалося 200 ткачів, 13 ковалів. 8 шевців.На 1885 рік у селі проживало 5043 чоловіка. Тут було 777 хат під солом'яною стріхою, 68 сімей тулилися в землянках. У 12 будипках, вкритих залізом, мешкали торговці, куркулі та духівництво. Наймити і малоземельні селяни, з одного боку, зажерливий куркуль, піп і шинкар, з другого - ось головні соціальпі фігури післяреформеної Вільшанки.
Після запровадження столипінської аграрної реформи з сільської общини виділились куркульські господарства, які скупили близько третини общинної землі. Напередодні першої світової війни на один куркульський двір припадало 20,7 десятини, на бідняцький - З,З. 1916 року в селі налічувалося 1250 господарств і проживав 5871 чоловік.
Вільшанку та навколишні села волості обслуговував лише один фельдшер. Перша школа на 50 дітей відкрилася 1858 року. В 1873 році засновапо земську початкову школу. Згодом було побудовано приміщення двокласного народного училища. Незважаючи на це, 1885 року в селі налічувалося лише 447 письменних чоловіків і 28 жінок. 1887 року розпочалися заняття в церковнопарафіяльній школі. З 1903 по 1917 рік у списках земської школи щороку числилося 167-172 учні, а закінчувало її всього 12-14. В 1910-1912 рр. збудовано ще дві земські початкові школи. Зусиллями громадськості в селі відкрито бібліотеку-читальню з фондом книжок, журналів, газет до 3500 примірників.
У скрутному становищі опинилися селянські господарства під час першої світової війпи. Майже 400 чоловіків мобілізували в армію. Зменшилися посівні площі. А для обробітку тих, що лишилися, не вистачало робочих рук. За користування жниварками куркулі кожного року набавляли ціни. Зростала дорожнеча, що породжувала спекуляцію. Часті реквізиції тяглової сили і продовольства викликали невдоволення трудящих.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції влада у Вільшанці залишилась у руках багатіїв. Від солдатів, які поверталися з фронту, жителі дізналися
про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, перті декрети Радянського уряду. Проте куркульство, зв'язане з українськими буржуазними націоналістами, чинило запеклий опір встановленню Радянської влади. Лише в лютому 1918 року у Вільшанці обрано Раду селянських депутатів. Та на початку квітня село окупували австро-німецькі війська. Вільшанці виступали проти реквізицій хлібаг фуражу, худоби. Протягом грудня 1918 - січня 1919 року тут безчинствували загони петлюрівців, і тільки в березні 1919 року відновлено Радянську владу.
24 березня 1919 року відбулися вибори волвиконкому, який очолив А. С. Кара- малак, що повернувся з фронту. Був створений волиартком. Земельний відділ приступив до вилучення у багатіїв лишків землі, які розподіляв між безземельними і малоземельними селянами. Продовольча комісія при волвиконкомі зменшила розмір платні бідняків за помол зерна на куркульських млинах.
Усі заходи Радянської влади доводилося здійснювати за складних умов боротьби з внутрішньою контрреволюцією. В другій половині 1919 року почастішали напади петлюрівських і махновських банд. Просування з боями 58-ї та 47-ї дивізій Південної групи військ 12-ї армії на початку вересня 1919 року з напрямку Вільшанка - Добрянка - Новоархангельськ значною мірою ослабило дії цих банд. У середині вересня село захопили денікінці.
Після вигнання білогвардійців у лютому 1920 року відновлено волпартком, утворено волревком, які підготували вибори до волвиконкому та сільських Рад і повели рішучу боротьбу з бандитизмом, контрреволюційними виступами куркулів. 18 квітня 1920 року в селі організовано партосередок з
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чистопілля
- Сухий Ташлик
- Станкувате
- Плоско-Забузьке
- Котовське
- Коритно-Забузьке
- Йосипівка
- Добрянка
- Добре