Сторінка 7 з 10
30-х років відкрито сільськогосподарський технікум та дворічну школу медсестер.
Під час довоєнних п'ятирічок в Новоукраїнці споруджено кінотеатр, будинок культури, будинок колгоспника і будинок піонерів. Працювали 8 колгоспних клубів, 2 районні бібліотеки. Радіовузол обслуговував 700 точок. 31930 року виходила районна газета «Колгоспник».
Але мирну працю трудящих Новоукраїнки порушив розбійницький напад гітлерівської Німеччини. Уже в перші дні війни на підприємствах, у колгоспах, установах проходили мітинги, на яких радянські люди клялися захищати Батьківщину, а ті, що залишаться в тилу - невтомно працювати, щоб безперебійно забезпечувати фронт усім необхідним. Створювалися загони народного ополчення, винищувальні батальйони, навколо міста будувалися оборонні укріплення.
2 серпня 1941 року фашистські варвари увірвалися в Новоукраїнку. Майже три роки вони грабували й руйнували промислові підприємства і колгоспні господарства, вивозили хліб, худобу, цінне устаткування, машини тощо. Окупанти стратили в районі 9920 чоловік, 610 відправили на каторжні роботи до Німеччини. Гітлерівці
закатували секретаря Новоукраїнського райкому ЛКСМУ С. Л. Стратонова, учасника громадянської війни П. М. Маркідова, слідчого прокуратури X. М. Алексюка та багатьох інших. В Гусарському лісі було розстріляно понад 150 місцевих жителів. Близько 20 тис. знищено в концтаборі на околиці міста, на станції Адабаш.
Радянські люди саботували заходи окупаційних властей, допомагали військовополоненим, викривали зрадників. Родина Бурагів - Яків, Меланія і Борис - тримала зв'язок з партизанами, за що була страчена фашистами. Працівники лікарні Б. І. Винарова, Л. Г. Іщенко, К. Я. Рибак лікували поранених радянських військовополонених і організовували їх втечі до партизанів. Вони переправляли народним месникам також різні медикаменти і медичний інструмент. Родина Є. М. Петренка в період окупації переховувала радянську розвідницю- радистку К. І. Троїцьку, яка за завданням розвідділу 3-го Українського фронту була висаджена в цій місцевості для збирання і передачі розвідувальних даних штабу фронту. 17 березня частини 2-го Українського фронту (13-а, 97-а та 50-а гвардійські стрілецькі дивізії у взаємодії з 27-ю гвардійською танковою бригадою) штурмом оволоділи містом і залізничною станцією Новоукраїнка. Вже наступного дня Москва салютувала доблесним військам-визволителям Новоукраїнки і залізничного вузла Помічна. Семи частинам і з'єднанням, які особливо відзначилися в цій операції, було присвоєно найменування «Новоукраїнських». У боях за місто загинуло 3655 воїнів Червоної Армії, серед них росіяни, українці, вірмени, узбеки, чуваші, а також представники інших народів нашої багатонаціональної Вітчизни. їм споруджено пам'ятник. Понад 600 новоукраїнців полягли смертю хоробрих на фронтах Великої Вітчизняної війни. їх імена викарбувані на мармурових плитах двох обелісків Слави, встановлених до 25-річчя визволення Новоукраїнки від німецько-фашистських окупантів.
Весною 1944 року з обкому партії до Новоукраїнки прибула група комуністів. Відновили діяльність райком партії, міська Рада. Під їх керівництвом розпочалися відбудовні роботи.У важких умовах трудящі міста ліквідовували наслідки фашистської окупації. Гітлерівці повністю зруйнували електростанцію, млин, елеватор, майстерні МТС, маслозавод, цегельний завод, промислові артілі, залізничні й шосейні мости, залізничну колію,вокзал і станційні споруди, всі культурно-побутові та адміністративні приміщення, школи та дошкільні заклади, приміщення пошти, багато житлових будинків. Величезних збитків було завдано сільському господарству. Фашисти вивезли з колгоспів техніку, зерно, робочу і продуктивну худобу, знищили майже всі тваринницькі ферми. Близько 500 чоловік щоденно виходили на відбудову зруйнованих об'єктів. Тільки на спорудженні залізничного мосту біля станції Адабаш відпрацьовано 9300 людино-днів. У березні 1944 року в Новоукраїнці створено будівельно-монтажне управління, дали продукцію побутовий комбінат, промислові артілі «Перемога», «Червоний Жовтень», «Перше серпня», окремі цехи маслозаводу тощо. Піднімалися з руїн школи, магазини, підприємства громадського харчування. Для госпіталів новоукраїнці здали 300 ліжок,
Дивиться також інші населені пункти району: