Сторінка 4 з 7
освіти відкрив школи й клуб. Почала працювати професійно-технічна школа на 50 учнів.
Після закінчення громадянської війни жителі села приступили до відбудови народного господарства. З ініціативи незаможників 1921 року створено прокатну станцію. Тут сконцентрували конфіскований у поміщиків сільськогосподарський реманент, яким за доступну плату користувалися бідняки. Кошти, зібрані за прокат,
йшли на ремонт, придбання сільськогосподарських машин і знарядь. У квітні 1923 року організувалося сільськогосподарське кредитне товариство, що надавало бідняцько-середняцьким господарствам кредити для купівлі машин та насіннєві позички.
Партійний і комсомольський осередки та КНС багато зробили для зміцнення союзу бідняків з середняками, провадили велику виховну роботу. На зборах партосередку розглядалися такі питання, як створення політгуртків, робота серед жінок, розгортання антирелігійної пропаганди. Важливим завданням комуністів села була організація кооперативних об'єднань. У 1924 році створено артіль «Сільський господар», до якої вступило 22 бідняцьких господарства. Вона мала 140 десятин землі, необхідний сільськогосподарський реманент, а згодом придбала трактор і молотарку. Члени артілі на колективних ланах збирали значно вищі врожаї, ніж одноосібники. За господарські досягнення Єлисаветградська окрколгоспспілка в 1924 році преміювала їх.
Значна увага в ті роки приділялася розвитку охорони здоров'я. В 1922 році сільрада передала колишній попівський будинок під лікарню, в якій працювали лікар, фельдшер, акушерка, а в 1925 році при ній відкрили пологове відділення й аптеку. В Глодосах була й ветеринарна лікарня, що обслуговувала 16 навколишніх населених пунктів.
Під керівництвом сільської Ради, партійного та комсомольського осередків успішно велося культурне будівництво. В 1923 році в селі працювали 3 семирічні та одна професійно-технічна школи. Наступного року за участю комсомольського осередку в школах створено загони юних ленінців, а в 1926 році прийняла учнів ще одна початкова школа. Своє дозвілля доросле населення проводило в сельбуді, відкритому 1923 року. При ньому працювали бібліотека, довідкове бюро, яке роз'яснювало питання радянського будівництва, юнацька спортивкасекція. У 1927 році село було радіофіковане. В сельбуді почали демонструвати кінофільми.
Після XV з'їзду ВКП(б) дедалі більшого розмаху набирав кооперативний рух. У 1927 році виникли сільськогосподарські товариства «Спільна праця» і «Громадська праця» та машинно-тракторне - «Червоний орач». Через рік організувалися ТСОЗи «Червоний клин», «Хлібороб», сільськогосподарська артіль ім. Т. Г. Шевченка, 1929 року - колгосп «Червоний колос». Протягом 1929-1930 рр. з'явилися колгоспи «Червоний партизан», «12-річчя Жовтня», «Правда» та ін. В 1930 році 85 проц. селянських господарств Глодос об'єдналися в 10 артілей.
Проведенню колективізації намагалися перешкодити куркулі, які вели ворожу агітацію, вдавалися до збройних нападів на радянських активістів. Від рук класових ворогів загинув голова колгоспу «Червоний колос» комуніст Я. М. Чорний. Все це викликало гнів і обурення основної маси населення, яке вимагало виселити ворожі елементи з села. Прохання було задоволено. Суцільну колективізацію в Глодосах завершено 1931 року, 2182 господарства вступили до колгоспів.
Хоч і мали артілі на той час свої труднощі, колгоспники Єлисаветградського округу для допомоги колгоспам Одещини і Миколаївщини в 1930 році створили буксирну бригаду, до складу якої від глодосців увійшов голова артілі «Правда» Д. Г. Остапенко. Її члени роз'яснювали селянам переваги колгоспного господарювання, допомагали створювати колективні об'єднання та виконувати плани хлібозаготівель.
В організаційному та господарському зміцненні значну допомогу глодоським колгоспам подала Капустянська МТС, заснована 1931 року, і її політвідділ. Під керівництвом партійної організації розгорнулося соціалістичне змагання між артілями, бригадами і ланками за високоякісне і дострокове проведення всіх сільськогосподарських робіт. На перше місце в ньому вийшов колгосп «Червона перемога». У серпні 1935 року трудівники артілі першими в районі зібрали врожай. Хмелівський райком КП(б)У (Глодоси належали до Хмелівського району) відмітив їхню роботу. Райпартком і райвиконком
Дивиться також інші населені пункти району: