Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Глодоси

Сторінка 3 з 7
Дізнавшись про Лютневу буржуазно-демократичну революцію, жителі Глодос на початку березня 1917 року вигнали поміщиків. Присланий з Єлисаветграда загін міліції не зміг повернути поміщицьке майно його власникам. Наприкінці місяця відбулися вибори до Ради селянських депутатів, куди увійшли, головним чином, есери, меншовики й один більшовик - М. П. Остапенко. У квітні повітове земство скликало сход для прийняття присяги Тимчасовому уряду, але селяни відмовилися це зробити і розійшлися. У відповідь на ноту Мілюкова глодосці провели демонстрацію протесту. Уродженець села матрос Й. Н. Добровольський, що приїхав з Кронштадта, розповів землякам про ленінські Квітневі тези. У грудні створено Глодоський партосередок.
Звістку про Жовтневе збройне повстання в Петрограді біднота Глодос сприйняла з радістю. У лютому 1918 року при активній допомозі єлисаветградських робітників у селі встановлено Радянську владу, обрано військово-революційний комітет, головою якого став В. К. Нестеренко.
Але в березні Глодоси захопили австро-німецькі війська. Спираючись на окупантів, українські буржуазні націоналісти відновили тут старі порядки. Вони примусили селян повернути поміщикам майно, худобу та працювати на них. В кінці квітня до села повернувся голова Глодоського партосередку М. П. Остапенко, який брав участь у роботі Таганрозької наради більшовиків України. Він проінформував про її рішення односельців. За ініціативою більшовиків на початку червня створено підпільний ревком і партизанський загін під командуванням Я. Г. Калька, які повели рішучу боротьбу з австро-німецькими загарбниками.
Після вигнання іноземних інтервентів і гетьманців жителі Глодос боролися проти петлюрівців, від яких село визволили частини Червоної Армії разом з місцевими партизанами. В першій половині лютого 1919 року в Глодосах відновлено Радянську владу, обрано Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. 20 березня волосний партійний комітет, що відновив свою роботу, провів загальні збори, на яких були присутні 16 чоловік. У прийнятій на них постанові говорилося про необхідність озброїти всіх комуністів, приймати до лав партії лише свідомих бідняків, а для вивчення теорії комунізму щотижня проводити співбесіди. У квітні за ініціативою партійної організації в селі створено комсомольський осередок у складі 8 чоловік. Першочерговим завданням волосного партійного комітету та органів Радянської влади було наділення селян землею. Біднота одержала по 2 десятини на їдця. В колишньому поміщицькому маєтку організувалася комуна в складі 40 родин, яка мала 103 десятини землі, 50 коней, 40 корів, 80 овець тощо. Її очолював виконавчий орган - рада.
Та радянському будівництву заважало куркульство, різні банди. В середині травня в Глодоси увірвалися григор'євці. Вони вбивали партійних і радянських працівників, грабували й тероризували мирне населення. На боротьбу з ними виступив загін бідноти, яку очолив командир Я. Г. Калько та комісар І. П. Трипольський. В бою з бандитами загинуло 14 радянських активістів: А. В. Вовненко, М. Г. Винокуров, В. П. та І. П. Дулі, Т. Г. Красножон, X. М. Леуш, І. П. та М. П. Пичі, Т. П. Рябокінь, С. Т. Тимофєєв, М. С. Сосна, П. X. Удод, Г. І. Ситько, Г. В. Степаненко. 1922 року в селі встановлено обеліск, на якому викарбувано прізвища цих мужніх борців за Радянську владу. Боротьба з контрреволюцією особливо загострилася в серпні 1919 року, коли село захопили денікінці. Вони повернули поміщикам землю, забирали в селян коней, хліб, примушували їх відробляти різні повинності.
На початку січня 1920 року частини Червоної Армії вигнали білогвардійців. В селі остаточно відновлено Радянську владу, створено ревком на чолі з Гросулом. Його земельний відділ розділив серед бідноти землю та конфісковане поміщицьке майно і худобу. Згодом обрано сільську Раду. У червні в Глодосах організувався комітет незаможних селян у складі 429 чоловік, його очолив колишній наймит М. М. Діордіца. КНС подавав допомогу Червоній Армії в боротьбі з контрреволюцією, згуртовував бідняків. Він розгорнув наступ на куркульські елементи, відібравши в них понад трудову норму (1,5-1,8 десятини) землі, реманент, худобу, перерозподілив відібрані лишки між бідняками і малоземельними селянами. У відповідь на заклик партії «Незаможник, на коня!» до лав незаможницького полку вступили 23 глодосці. В 1920 році відділ народної


Сучасна карта - Глодоси