Сторінка 7 з 11
Томак, П. М. Курта, Г. П. Куйбіда, М. П. Федоров, О. Ф. Козаченко, Я. Г. Ліподат та інші. За завданням комітету підпільники врятували з таборів 45 військовополонених і 7 жителів села. Через Г. Т. Погорілого і В. П. Козаченка комітет зв'язався з штабом партизанського загону Уманщини (командир загону К. К. Гриб, нині український радянський дитячий письменник) і встановив з ним постійні зв'язки. За дорученням комітету учениця-складальниця О. Є. Матвійчук винесла з друкарні близько 20 кг шрифту, який був використаний для друкування листівок. Організацію
підпільної друкарні доручили В. П. Козаченкові. Разом з О. Є. Матвійчук він у липні 1943 року обладнав її у себе на квартирі. Тексти листівок писав В. П. Козаченко, робила набір і виносила листівки з друкарні О. Є. Матвійчук. З липня 1943 року до березня 1944-го видруковано і розповсюджено 10 300 примірників. Листівки поширювалися і в навколишніх районах. У січні
1943 року підпільники створили 2 групи розвідників: одна збирала відомості про дислокацію ворожих військ і передавала їх штабу партизанського загону Уманщини, друга роздобувала зброю.
В березні того ж року з підпільних груп Новоархангельська, Кальниболот, Шляхової, Ганнівки організувався партизанський загін ім. Чапаєва, командиром якого став Ю. А. Фрединський, начальником штабу - М. С. Синиця. Загін тримав зв'язок з народними месниками Підвисоцького району [командир Матвєєв (П. Й. Суський), пізніше - М. М. Стройков та з штабом уманських партизанських загонів. Загін діяв на території Новоархангельського, Тишківського і Хмелівського районів. Партизани організовували диверсії, під час яких знищували ворожу силу і техніку, руйнували телефонно-телеграфний зв'язок, обстрілювали ворожі обози. У березні
1944 року загін влився в одну з частин Червоної Армії.
Захищаючи свободу і незалежність своєї Вітчизни, загинули смертю хоробрих партизани - комуністи М. С. Синиця, І. І. Кравченко, комсомольці П. М. Курта, П. П. Томак і К. А. Байраченко. К. А. Байраченко відзначалася винятковою хоробрістю. їй часто доручали супроводжувати втікачів з табору військовополонених, передавати розвідувальні дані, розповсюджувати листівки. Загинула вона 16 січня 1944 року в нерівному бою з фашистами поблизу с. Борщова. О. 3. Бражко, колишній секретар райкому комсомолу, була залишена на окупованій території для під-
цільної роботи в селі Кальниболотах. Активно допомагав народним месникам десятирічний юний піонер Вітя Гавриленко. Схоплений поліцаями, під тяжкими тортурами він не сказав ні слова про партизан і загинув як герой. Вітя похований в Новоархангельську поруч з могилою партизан і радянських воїнів.
На фронтах Великої Вітчизняної війни відзначилося багато новоархангельців. Капітан І. М. Курта нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського і медалями. Бойовими нагородами відзначила Б атьківщина 636 воїнів-новоархангельців. 325 чоловік загинули смертю хоробрих.
14 березня 1944 року 110-а гвардійська стрілецька дивізія (командир гвардії полковник Д. П. Соболєв) військ 2-го Українського фронту визволила Новоархангельськ від ворога. Німецько-фашистські варвари за час окупації спалили майже всі будівлі по вулиці Свердлова, млин, бібліотеку, зруйнували електростанцію і два мости, приміщення середньої і семирічної шкіл, пограбували майно колгоспів, МТС, районних установ і магазинів.
Після визволення відновили свою роботу партійні і радянські органи. Почала діяти сільська Рада. У березні 1944 року бюро обкому КП(б)У затвердило склад райкому партії. Районна парторганізація спочатку налічувала 13 комуністів, а в кінці
1944 року в ній було вже 46 чоловік. У районі діяли 5 первинних парторганізацій і одна кандидатська група. Розпочали роботу і первинні організації ЛКСМУ - в деяких колгоспах, школах, відділенні Держбанку. Влітку 1944 року в 49 первинних організаціях ЛКСМУ району налічувалося 484 комсомольці. Партійні органи при допомозі комсомолу розгорнули широку агітаційно-масову роботу серед населення по мобілізації його на відбудову зруйнованого господарства. В районі працювали 14 агітколективів, в яких було 152 агітатори. Велику допомогу у відбудові господарства трудящі селища одержали від братніх республік. Із північних
Дивиться також інші населені пункти району: