Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новоархангельськ

Сторінка 6 з 11
зобов'язання зібрати за сезон 650 га зернових. Слова свого М. Шевченко додержала. Урочисто відзначаючи 20-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, новоархангельці підбили підсумки своїх перемог. Врожайність проти 1935 року зросла більш як у три рази.
Передвоєнні роки характеризувалися дальшим піднесенням народного господарства. В 1939 році одержано в середньому в районі по 12 цнт зернових з га. Створювалися спецгоспи для вирощування сортового зерна. Таким спецгоспом була артіль «Нове життя». Кожне господарство мало по 2-3 ферми. Кількість корів у колгоспі ім. Леніна за період з 1935 по 1939 рік збільшилася з 156 до 407 голів, свиней - у 2,5, птиці - в 2 рази.
В 1941 році внаслідок об'єднання дрібних господарств у Новоархангельську стало 4 артілі. Протягом 1939-1940 рр. у Всесоюзній сільськогосподарській виставці брали участь: колгосп «8 Березня», де в 1937-1939 роках зібрали по 11,2 цнт соняшнику з га, свиноферма артілі ім. Леніна, на якій одержано до 20 поросят від свиноматки. Учасниками виставки були також бригадир тракторної бригади М. І. Га- лан, ланкова Н. А. Вовнянко та інші. Самовіддана праця на колгоспних ланах щедро оплачувалася. 1939 року видано на трудодень по 2-3 кг зерном.
Значні зміни сталися в охороні здоров'я та культурі села. В районній лікарні обладнано рентгенкабінет, створено лабораторію, відкрито дитячу консультацію. Діти виховувалися в яслах. Крім семирічної та трьох початкових, з 1936 року працювала середня школа.
Ще в лютому 1932 року в Новоархангельську створено робітничо-селянський театр, де ставилися п'єси українських, російських та зарубіжних драматургів. При сільському будинку культури, в середній і семирічній школах, в колгоспі «Нове життя» та при районному парткабінеті працювали бібліотеки. В кінці 1937 року закінчено устаткування радіотрансляційного вуьла на 300 точок. Всіма перетвореннями, що відбувалися в селі, керували комуністи. В травні 1941 року в Новоархангельську було 15 первинних партійних організацій, лави яких зростали за рахунок кращих людей колгоспів, МТС тощо.
Складаючи нові плани на 1941 рік, трудящі Новоархангельська ставили перед собою завдання домогтися нових трудових перемог у соціалістичному будівництві, підносити народний добробут і культуру, кріпити міць Вітчизни. Але мирну працю радянських людей перервав віроломний напад фашистської Німеччини на Країну Рад. 22 червня 1941 року в селищі відбувся мітинг трудящих, на якому виступаючі від імені всіх новоархангельців висловили готовність захищати рідну Батьківщину від фашистської навали. Багато трудящих просили направити їх на фронт, щоб швидше розгромити ненависного ворога. Серед них були комсомольці Левченко, Бараненко та інші. Жінки, підлітки, люди похилого віку самовіддано працювали на колгоспних ланах, будували оборонні споруди на берегах річки Синюхи. В липні 1941 року з Новоархангельська партійні та радянські органи евакуювали на схід частину населення, вивезли основне майно МТС, колгоспів, худобу. 30 липня фашистські війська окупували село. Більше двох років (31 місяць і 12 днів) його жителі
перебували під гітлерівським ярмом. В селі фашисти створили 2 табори військовополонених. За час окупації гітлерівці розстріляли 1254 жителі села, 322 - піддали жахливим тортурам. Серед закатованих були комуніст І. Ф. Грицаєнко, А. С. та Є. І. Сороки, М. С. Синиця, І. І. Кравченко, П. П. Адєєв та інші. На каторжні роботи вороги вивезли з району 1056 чоловік.
Для підпільної роботи в Новоархангельську Кіровоградський обком КП(б)У залишив секретарів райкому партії - К. А. Тимофєєва, Ю. А. Фрединського та комуністів - Г. 3. Кондратьєва, А. Л. Ткаченка. В травні 1942 року створено комітет сприяння червоним партизанам (КСЧП)2, до складу якого ввійшли Ю. А. Фрединський, Т.Т. Погорілий та В. П. Козаченко, згодом відомий український письменник. Безпосередня участь у підпільній роботі дала йому багатий матеріал для написання таких творів, як «Ціна життя», «Гарячі руки», «Блискавка», «Листи з патрона», «Яринка Калиновська», «Біла пляма», за які в березні 1971 року він удостоєний Державної премії Української РСР ім. Т. Г. Шевченка.
До середини червня 1942 року комітет згуртував навколо себе підпільну організацію у складі 35 чоловік. До неї, зокрема, входили П. С. Попов, С. Ф. Попов, О. Є. Матвійчук, К. А. Гулий, К. А. Байраченко, Г. Т. Погорілий, П. П.


Сучасна карта - Новоархангельськ