Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Новоархангельськ

Сторінка 2 з 11
кількох років вони добивалися виплати їм коштів на амуніцію та видачі обмундирування.
За указами 1866-1867 рр. колишні військові поселенці одержали від 4 до 5 десятин землі на ревізьку душу. Сільська громада розподіляла землю між домогоспо- дарями по мирських вироках не тільки за кількістю ревізьких душ, але й за чисельністю працездатних членів сім'ї, наявністю тяглової сили, сільськогосподарського реманенту. У вигіднішому становищі були заможні верстви населення, які мали більше коней, плугів тощо. У1883-1885 рр.на 1001 господарство (з них 823 - колишніх військових поселенців) припадало лише 2220 десятин; 404 господарства (35,8 проц.) були
безземельними. 25 заможних господарств Новоархангельська володіли 5365 десятинами землі. Обробляли грунт селяни примітивними знаряддями. На той час у них було тільки 279 плугів та 365 дерев'яних рал.Врожаї збиралися низькі: озимої пшениці по 35-56 пудів, ярої - 22-35, ячменю -40-51 пуд з десятини.
З кожним роком наростало невдоволення трудящих мас селянства своїм становищем. Прокурор Єлисаветградського повіту в донесенні прокурору Одеської судової палати від 12 січня 1876 року повідомляв про народного вчителя М. Д. Терентьєва, який, прибувши до Новоархангельська на постійну роботу у вересні 1875 року, провадив революційну пропаганду серед селян, розповсюджував народницьку газету «Вперед» та іншу літературу.
У 80-х роках XIX ст. в Новоархангельську, який тоді як волосний центр входив до складу Єлисаветградського повіту, виникають дрібні підприємства. Тут працювало 5 водяних, 2 вітряних і паровий млини, олійня, винокурня, 8 кузень. Село було одним з глибинних центрів торгівлі хлібом у Херсонській губернії. 1896 року у 832 дворах мешкало 4805 чоловік.
Становище найбідніших жителів села на початку XX ст. стало ще більш нестерпним. На кожну душу населення тут припадало не більше чверті десятини землі. У селян не було вигонів для худоби. Орендувати землю в поміщиків вони не мали змоги через високу оплату. За дев'ять років (з 1900 по 1908) жителі села збирали в середньому з десятини пшениці по 26 пудів, ячменю - 37, жита - 32 пуди, тоді, як у великих поміщицьких і куркульських господарствах урожай відповідно по.культурах становив 97, 76, 84 пуди. Особливо великим був недорід через посуху 1904 року. Багато селян змушені були за безцінь продавати худобу, свої мізерні клаптики землі. Місцеві власті привласнювали і ті жалюгідні фонди для загальних потреб населеного пункту, що були в розпорядженні волості. В газеті «Голос Юга» від 15 травня 1905 року повідомлялося про махінації волосного старшини, який привласнював громадські кошти, без згоди з громадою ділив землю сільської общини, підкуповував селян на виборах.
Зростанню класової свідомості найбідніших мас села в 1903-1904 рр. сприяли зв'язки новоархангельців з передовими робітниками і більшовиками Одеси. Вчителі І. А. Колодченко-Субота й А. Т. Зубченко, селяни С. Фомін, Д. Стоянов, І. С. Ткаченко та інші одержували від них і розповсюджували більшовицькі видання, про
вадили агітаційну роботу серед бідноти, влаштовували мітинги і сходки, на яких промовці вимагали поділу поміщицьких земель, надання селянам політичних прав. За допомогою робітників Свердлова і Кириленка, які прибули з Одеси, в селі створено революційну групу, що складалася з місцевих жителів. Першого травня 1905 року в балці за селом члени групи зібрали селян на маївку. На влаштованому тут мітингу виступив представник від одеських робітників. Він закликав до рішучої боротьби проти царизму. Мітинг поліція розігнала, багатьох учасників його заарештувала. Ю. Савкін та П. Арделян, які розправилися з куркулем, що доніс жандармам про маївку, були відправлені до єлисаветградської в'язниці, а потім страчені.
Восени 1905 року новоархангельські селяни відмовилися працювати на землях поміщика, вимагаючи підвищення заробітної плати. Наступного дня до села прибув загін кінноти, який придушив страйк. 5 січня 1906 року на мітингу, що відбувся в центрі села, учасники його виступали проти самодержавства, вимагали розподілу поміщицьких земель. Організаторів мітингу заарештували, двох з них заслано до Сибіру.
Запровадження столипінської реформи прискорило розорення трудового селянства і сприяло зміцненню куркульських господарств. Навколо села з'явилися великі хутори куркулів Пономаренка, Фартуха, братів Томаків. У


Сучасна карта - Новоархангельськ