Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Зростав загін передовиків сільськогосподарського виробництва. Чабан артілі «Правда» М. В. Стась у 1939 році одержав по 162 ягнят від 100 вівцематок і настриг по 5,7 кг вовни від кожної вівці. Доярка артілі «Червоний яр» Є. І. Лісняк щороку надоювала по 2700-2750 літрів молока від корови. Механізатор Новгородківської МТС, депутат районної Ради Г. М. Ворона своїм комбайном зібрала зернові на площі 487 га. Всі вони стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки
1939 року. А всього на виставці того року побувало 53, у 1940 році - 58 посланців села.
Новгородківці не тільки самовіддано працювали на трудовому фронті, а й брали активну участь у політичному житті країни, палко відгукувалися на міжнародні події. 1936 року трудівники села свій одноденний заробіток відрахували до фонду допомоги революційній Іспанії. Вони також збирали кошти на побудову інтернаціонального дитячого комбінату ім. Тельмана в м. Запоріжжі.
За роки Радянської влади поліпшилося медичне обслуговування населення.
1940 року в Новгородці були лікарня на 40 ліжок, пологовий будинок, дитяча консультація, амбулаторія, аптека. В медичних закладах працювало три лікарі, 10 фахівців з середньою спеціальною освітою. Заслужену повагу у односельців здобув лікар, депутат районної Ради А. Г. Мар'яш, який 15 років трудився у Новгородків- ській лікарні.
Розширилася мережа навчальних закладів. У 1932 році колгоспники сільськогосподарської артілі «П'ятирічка» побудували початкову школу, через 4 роки відкрилася середня школа. Ще в 1927 році на базі трудової школи створено сільськогосподарський технікум зернових культур, який до 1941 року випустив понад 400 агрономів.
У селі працювали районний будинок культури і колгоспні клуби, де щотижня влаштовувалися вистави, концерти, демонструвалися кінофільми. Культармійці за активною участю комуністів і комсомольців організовували виступи культбригад, спортивні змагання тощо. Велику популярність серед населення здобула сільська бібліотека. Якщо в 1935 році вона мала лише 195 читачів, то в 1938 - 1858, а книжковий фонд її зріс до 10 840 примірників. У 1935 році в Новгородці встановлено пам'ятник В. І. Леніну.
У перші дні Великої Вітчизняної війни сотні новгородківців стали на захист Батьківщини. 7 серпня 1941 року німецько-фашистські загарбники вдерлися до Новгородки. Вони розстріляли 32 радянських активістів, вивезли до Німеччини понад 400 юнаків і дівчат, грабували населення. Та жорстокий терор не залякав патріотів. Жителька села В. Г. Салогуб, мати чотирьох малолітніх дітей, врятувала від гітлерівців і поліцаїв військовополоненого, який вирвався з рук катів. М. П. Демшевська переховувала 5 поранених червоноармійців. Карателі схопили її, але вона не виказала ворогам місця, де знаходилися радянські бійці. Гестапівці розстріляли мужню жінку. З великою повагою жителі Новгородки згадують лікарів С. Г. Дулаєва (тепер працює в селі Нарти Північно-Осетинської АРСР) і Я. П. Хей- сона (нині головний лікар Кіровоградської районної лікарні), які допомогли уникнути фашистської каторги багатьом юнакам і дівчатам, лікували поранених радянських воїнів.
У грудні 1943 року радянські війська, що наступали в напрямку Кіровограда, підійшли до Новгородки. 7-а гвардійська армія 2-го Українського фронту укріпилася на рубежі Новгородка-Богданівка. Зав'язалися жорстокі бої. Тільки за один день 17 грудня льотчики-винищувачі 193-го полку збили в районі села 18 ворожих літаків. Одна з частин з'єднання генерал-лейтенанта С. Г. Горячева, очистивши від гітлерівців село Вершино-Кам'янку, різко повернула на південь і вийшла на східні та північні околиці Новгородки. Оскільки фашисти пристосували для оборони головним чином східну частину села, радянські війська основний удар завдали з півночі і увірвалися до центра Новгородки. Але гітлерівці з двох флангів контратакували наші передові підрозділи, які змушені були 19 грудня відступити. Фашисти знову вдерлися в село. 10 березня 1944 року 93-а стрілецька дивізія у взаємодії з частинами 123-ї стрілецької дивізії 57-ї армії
Новгородка
Сторінка 5 з 8
більшовицькі колгоспи»- з 12 червня 1938 року «Маяк комунізму»,- що відіграла важливу роль у зміцненні колективних господарств). Для пропаганди передового досвіду в Новгородці 1 вересня 1936 року проведена районна сільськогосподарська виставка. Через рік тут відбувся перший районний зліт стахановців. 1939 року. А всього на виставці того року побувало 53, у 1940 році - 58 посланців села.
Новгородківці не тільки самовіддано працювали на трудовому фронті, а й брали активну участь у політичному житті країни, палко відгукувалися на міжнародні події. 1936 року трудівники села свій одноденний заробіток відрахували до фонду допомоги революційній Іспанії. Вони також збирали кошти на побудову інтернаціонального дитячого комбінату ім. Тельмана в м. Запоріжжі.
За роки Радянської влади поліпшилося медичне обслуговування населення.
1940 року в Новгородці були лікарня на 40 ліжок, пологовий будинок, дитяча консультація, амбулаторія, аптека. В медичних закладах працювало три лікарі, 10 фахівців з середньою спеціальною освітою. Заслужену повагу у односельців здобув лікар, депутат районної Ради А. Г. Мар'яш, який 15 років трудився у Новгородків- ській лікарні.
Розширилася мережа навчальних закладів. У 1932 році колгоспники сільськогосподарської артілі «П'ятирічка» побудували початкову школу, через 4 роки відкрилася середня школа. Ще в 1927 році на базі трудової школи створено сільськогосподарський технікум зернових культур, який до 1941 року випустив понад 400 агрономів.
У селі працювали районний будинок культури і колгоспні клуби, де щотижня влаштовувалися вистави, концерти, демонструвалися кінофільми. Культармійці за активною участю комуністів і комсомольців організовували виступи культбригад, спортивні змагання тощо. Велику популярність серед населення здобула сільська бібліотека. Якщо в 1935 році вона мала лише 195 читачів, то в 1938 - 1858, а книжковий фонд її зріс до 10 840 примірників. У 1935 році в Новгородці встановлено пам'ятник В. І. Леніну.
У перші дні Великої Вітчизняної війни сотні новгородківців стали на захист Батьківщини. 7 серпня 1941 року німецько-фашистські загарбники вдерлися до Новгородки. Вони розстріляли 32 радянських активістів, вивезли до Німеччини понад 400 юнаків і дівчат, грабували населення. Та жорстокий терор не залякав патріотів. Жителька села В. Г. Салогуб, мати чотирьох малолітніх дітей, врятувала від гітлерівців і поліцаїв військовополоненого, який вирвався з рук катів. М. П. Демшевська переховувала 5 поранених червоноармійців. Карателі схопили її, але вона не виказала ворогам місця, де знаходилися радянські бійці. Гестапівці розстріляли мужню жінку. З великою повагою жителі Новгородки згадують лікарів С. Г. Дулаєва (тепер працює в селі Нарти Північно-Осетинської АРСР) і Я. П. Хей- сона (нині головний лікар Кіровоградської районної лікарні), які допомогли уникнути фашистської каторги багатьом юнакам і дівчатам, лікували поранених радянських воїнів.
У грудні 1943 року радянські війська, що наступали в напрямку Кіровограда, підійшли до Новгородки. 7-а гвардійська армія 2-го Українського фронту укріпилася на рубежі Новгородка-Богданівка. Зав'язалися жорстокі бої. Тільки за один день 17 грудня льотчики-винищувачі 193-го полку збили в районі села 18 ворожих літаків. Одна з частин з'єднання генерал-лейтенанта С. Г. Горячева, очистивши від гітлерівців село Вершино-Кам'янку, різко повернула на південь і вийшла на східні та північні околиці Новгородки. Оскільки фашисти пристосували для оборони головним чином східну частину села, радянські війська основний удар завдали з півночі і увірвалися до центра Новгородки. Але гітлерівці з двох флангів контратакували наші передові підрозділи, які змушені були 19 грудня відступити. Фашисти знову вдерлися в село. 10 березня 1944 року 93-а стрілецька дивізія у взаємодії з частинами 123-ї стрілецької дивізії 57-ї армії
Дивиться також інші населені пункти району:
- Тарасівка
- Спасове
- Петрокорбівка
- Новоандріївка
- Митрофанівка
- Куцівка
- Інгуло-Кам'янка
- Вершино-Кам'янка
- Верблюжка