Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
для розгрому залишків денікінських військ. В оперативному зведенні штабу Південно-Західного фронту про бойові дії на дільниці 14-ї армії 9 лютого 1920 року повідомлялося, що один з полків Латиської дивізії виконав наказ в районі Новгородка-Бережинка. В кінці січня 1920 року Новгородку визволено.
24 січня створено волревком на чолі з М. І. Козулем, а потім - П. С. Піхтором. Перш за все було організовано постачання продовольством частин Червоної Армії, які проходили через село, розквартирування їх, а також забезпечення фуражем. У лютому оформився волосний партійний осередок, секретарем якого обрано С. Л. Грозного. В червні організувався КНС, який згуртовував селян на боротьбу з ворогами Радянської влади, сприяв їх кооперуванню для проведення польових робіт, брав активну участь у соціалістичному будівництві в селі.
Продовольча політика Радянської влади викликала шалений опір куркульства, яке зривало хлібозаготівлі, відмовлялося продавати хліб державі по твердих цінах, гноїло його. Восени 1920 року куркулі Новгородки, Верблюжки та Інгуло-Кам'янки вчинили заколот проти Радянської влади. Після жорстоких катувань вони вбили нов- городківських більшовиків Я. В. Хильченка, С. П. Спицького, У. Г. Кляцького, П. П. Гайдая. Ревком і КНС при підтримці трудового селянства ліквідували цей куркульський виступ. Більшість мешканців села в той час згуртувалася навколо радянських органів, всіляко підтримувала їх рішення. Партосередок села інформував партком повіту, що «населення Новгородки ставиться до Радянської влади з повним довір'ям».
Після закінчення громадянської війни трудящі Новгородки приступили до відродження господарства. В квітні 1921 року група бідняцької молоді, що утворилася
ще в 1917 році, оформилася в комсомольський осередок, який налічував 15 юнаків і дівчат. їм, як і волосному ревкому, партійному осередку, комітету незаможних селян, доводилося працювати у надзвичайно важких умовах. Ліквідація бандитизму була одним з найважливіших завдань. Новгородківці боролися з махновцями та іншими бандитами, які часто нападали на село, грабували і вбивали його жителів. Спільними зусиллями разом з червоноармійцями і чекістами було розгромлено банди Крамаренка, що діяли в Новгородці та Інгуло-Кам'янці. У 1922 році за активну участь у боротьбі з бандитизмом комсомольський осередок села нагороджено Червоним прапором повітового комітету партії.
Незважаючи на те, що селяни одержали від держави землю, становище більшості з них залишалося тяжким. Зовсім не мали коней 843 двори, у 770 було по коню, у 383 - по 2, а в 7 - більше двох. З усіх селянських господарств 51 проц. був бідняцьких, 36 - середняцьких, 13 - куркульських.
Здійснюючи ленінський план соціалістичної перебудови села, партосередок, який у 1923 році налічував 8 членів і 8 кандидатів у члени партії, депутати двох Рад, що почали працювати з травня того ж року, значну увагу приділяли різним формам кооперування. Діяльно допомагав їм комітет незаможних селян, до складу якого вже входило 500 чоловік. У березні 1925 року Новгородківський райком партії (на цей час Новгородка вже була районним центром) звітував, що за два місяці кількість членів сільськогосподарської кооперації зросла з 995 до 1245 чоловік. Засновано машинно-тракторне товариство, три трактори якого виконували роботи в господарствах незаможників і середняків.
Поряд з господарськими справами партосередок багато зусиль віддавав політичному вихованню трудящих, підвищенню їх культурно-освітнього рівня. У жовтні 1923 року в Новгородці почав діяти політгурток, заняття якого відвідувало 150 чоловік. При партосередку було створено жіночий відділ, його актив керував політичною освітою трудівниць, займався організацією роботи шкіл лікнепу, бібліотек, хат-читалень, організував дитячі ясла. Медичне обслуговування населення здійснювала лікарня на 20 ліжок, в якій працювали 2 фельдшери та акушерка.
Новгородка
Сторінка 3 з 8
частини Червоної Армії вели під Новгородкою жорстокі бої з відступаючими денікінськими бандами. В наказах командуючого 14-ю армією І. П. Уборевича від 11 і 27 січня 1920 року перед 45-ю і Латиською дивізіями ставилося завдання «енергійно продовжувати рух і в найкоротший строк вийти на лінію Новгородка, 30 верст на південний схід від Єлисаветграда» 24 січня створено волревком на чолі з М. І. Козулем, а потім - П. С. Піхтором. Перш за все було організовано постачання продовольством частин Червоної Армії, які проходили через село, розквартирування їх, а також забезпечення фуражем. У лютому оформився волосний партійний осередок, секретарем якого обрано С. Л. Грозного. В червні організувався КНС, який згуртовував селян на боротьбу з ворогами Радянської влади, сприяв їх кооперуванню для проведення польових робіт, брав активну участь у соціалістичному будівництві в селі.
Продовольча політика Радянської влади викликала шалений опір куркульства, яке зривало хлібозаготівлі, відмовлялося продавати хліб державі по твердих цінах, гноїло його. Восени 1920 року куркулі Новгородки, Верблюжки та Інгуло-Кам'янки вчинили заколот проти Радянської влади. Після жорстоких катувань вони вбили нов- городківських більшовиків Я. В. Хильченка, С. П. Спицького, У. Г. Кляцького, П. П. Гайдая. Ревком і КНС при підтримці трудового селянства ліквідували цей куркульський виступ. Більшість мешканців села в той час згуртувалася навколо радянських органів, всіляко підтримувала їх рішення. Партосередок села інформував партком повіту, що «населення Новгородки ставиться до Радянської влади з повним довір'ям».
Після закінчення громадянської війни трудящі Новгородки приступили до відродження господарства. В квітні 1921 року група бідняцької молоді, що утворилася
ще в 1917 році, оформилася в комсомольський осередок, який налічував 15 юнаків і дівчат. їм, як і волосному ревкому, партійному осередку, комітету незаможних селян, доводилося працювати у надзвичайно важких умовах. Ліквідація бандитизму була одним з найважливіших завдань. Новгородківці боролися з махновцями та іншими бандитами, які часто нападали на село, грабували і вбивали його жителів. Спільними зусиллями разом з червоноармійцями і чекістами було розгромлено банди Крамаренка, що діяли в Новгородці та Інгуло-Кам'янці. У 1922 році за активну участь у боротьбі з бандитизмом комсомольський осередок села нагороджено Червоним прапором повітового комітету партії.
Незважаючи на те, що селяни одержали від держави землю, становище більшості з них залишалося тяжким. Зовсім не мали коней 843 двори, у 770 було по коню, у 383 - по 2, а в 7 - більше двох. З усіх селянських господарств 51 проц. був бідняцьких, 36 - середняцьких, 13 - куркульських.
Здійснюючи ленінський план соціалістичної перебудови села, партосередок, який у 1923 році налічував 8 членів і 8 кандидатів у члени партії, депутати двох Рад, що почали працювати з травня того ж року, значну увагу приділяли різним формам кооперування. Діяльно допомагав їм комітет незаможних селян, до складу якого вже входило 500 чоловік. У березні 1925 року Новгородківський райком партії (на цей час Новгородка вже була районним центром) звітував, що за два місяці кількість членів сільськогосподарської кооперації зросла з 995 до 1245 чоловік. Засновано машинно-тракторне товариство, три трактори якого виконували роботи в господарствах незаможників і середняків.
Поряд з господарськими справами партосередок багато зусиль віддавав політичному вихованню трудящих, підвищенню їх культурно-освітнього рівня. У жовтні 1923 року в Новгородці почав діяти політгурток, заняття якого відвідувало 150 чоловік. При партосередку було створено жіночий відділ, його актив керував політичною освітою трудівниць, займався організацією роботи шкіл лікнепу, бібліотек, хат-читалень, організував дитячі ясла. Медичне обслуговування населення здійснювала лікарня на 20 ліжок, в якій працювали 2 фельдшери та акушерка.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Тарасівка
- Спасове
- Петрокорбівка
- Новоандріївка
- Митрофанівка
- Куцівка
- Інгуло-Кам'янка
- Вершино-Кам'янка
- Верблюжка