Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З ініціативи комсомольської організації села, що налічувала 24 чоловіка, при активній підтримці і допомозі комуністів, у 1923 році в Новгородці почав працювати сельбуд, при якому були драматичний, танцювальний, хоровий, музичний, військовий і сільськогосподарський гуртки. Сельбуд став центром культурного життя села. В ньому, а також в 11 хатах-читальнях проводилася велика культурно- освітня робота.
Крім сільської бібліотеки, яка налічувала понад тисячу читачів і мала 2200 книг, організовано бібліотеку при партосередку. Комуністи і комсомольці разом з членами КНС спрямовували роботу добровільних товариств Тсоавіахіму, МОДРу, Червоного Хреста, жіночих організацій. Комнезами подавали значну матеріальну допомогу біднякам. В 1927 році Новгородківський КНС видав 25 селянським господарствам 72 пуди посівного матеріалу і 1107 крб. грішми; 16 господарствам - 1575 крб. на придбання робочої худоби, 33 - 132 пуди хліба для харчування.
Після XV з'їзду ВКП(б) комуністи і депутати сільрад головну увагу приділяли колективізації сільського господарства. У1928 році в Новгородці виникли товариства спільного обробітку землі: «Незаможник», що об'єднував 12 родин, таім. Першого травня. Велику допомогу біднякам подавали дві машинно-кінні станції, організовані 1927 року на пайових внесках, розмір яких визначався залежно від кількості посівної площі. У 1930 році трудящі села об'єдналися в 12 колгоспів: ім. Леніна, ім. Шевченка, «Комуніст», «Правда», «Перша п'ятирічка», «Заповіт Леніна», «Вільний шлях», «Червоний яр», «Червоний край» та інші. Бідняки й середняки масово вступали до колективних господарств.Велику організаторську роботу щодо їх зміцнення проводили в ті роки обидві сільські Ради. Артілі Новгородківської першої сільради в 1929/30 господарському році продали державі понад 111 тис. пудів хліба та близько 7,8 тис. пудів фуражу.
Запеклий опір колективізації чинили куркулі, що намагалися з середини підірвати молоді господарства, знищували колгоспне майно. 4 серпня 1932 року вони тяжко побили комсомольця О. Г. Орлова за те, що той працював на скиртуванні колгоспного хліба. Та новгородківці подолали їх опір. Запеклих ворогів було вислано з села, а їх майно конфісковано.
У 1932 році в селі організувалася машинно-тракторна станція, яка відіграла велику роль в організаційно-господарському зміцненні колгоспів. Вона не лише обслуговувала артілі технікою, а й, маючи кіноустановку, радіовузол, бібліотеку, вела значну культурно-масову роботу серед населення. Створений при МТС 1933 року політвідділ багато зробив для політичного виховання трудящих. В середині 30-х років відбулося кооперування кустарів, з'явилася артіль кравців «Прогрес».
З 1936 року розгорнувся стахановський рух в новгородківських артілях, МТС. Періодично оголошувалися стахановські декадники для завершення сівби, збирання врожаю, проведення хлібозаготівель, зяблевої оранки та інших сільськогосподарських кампаній. Колгоспники і робітники виявляли масовий трудовий героїзм, добивалися високих показників на всіх ділянках виробництва. Ланка М. К. Чалої з артілі «Вільний шлях» 1936 року одержала по 290 цнт з га цукрових буряків, ланка М. Брехуненко з артілі «Заповіт Леніна» - по 20 цнт насіння соняшнику. Комбайнер Новгородківської МТС Б. М. Монастирський комбайном «Комунар» зібрав у тому ж році зернові на площі 530 га, а тракторист Н. С. Щупка виорав 1160 га і зекономив при цьому 410 кг пального та 45 кг мастил, за що його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Три господарства і більше десяти виробничників здобули право підписати трудовий рапорт Надзвичайному VIII з'їзду Рад СРСР. Серед них колектив артілі «Заповіт Леніна», який виростив по 13,8 цнт зернових на гектарі, перша тракторна бригада Новгородківської МТС, що виробила по 1180 га умовної оранки на трактор ХТЗ, та інші. Імена передових трудівників і кращі колективи заносилися у червоні та почесні списки, які періодично друкувалися в районній газеті (з січня 1935 року в Новгородці почала виходити районна газета «За
Новгородка
Сторінка 4 з 8
1923 року партосередок і сільради прийняли рішення приступити широким фронтом до ліквідації неписьменності. Наступного року утворилося товариство «Геть неписьменність», яке залучало дорослих до навчання. Протягом 1924-1925 рр. у Новгородці відкрилося 2 семирічні із початкові школи. 1926 року індустріально-технічну школу на 52 місця, що існувала з 1920 року, перетворено на сільськогосподарську. Крім сільської бібліотеки, яка налічувала понад тисячу читачів і мала 2200 книг, організовано бібліотеку при партосередку. Комуністи і комсомольці разом з членами КНС спрямовували роботу добровільних товариств Тсоавіахіму, МОДРу, Червоного Хреста, жіночих організацій. Комнезами подавали значну матеріальну допомогу біднякам. В 1927 році Новгородківський КНС видав 25 селянським господарствам 72 пуди посівного матеріалу і 1107 крб. грішми; 16 господарствам - 1575 крб. на придбання робочої худоби, 33 - 132 пуди хліба для харчування.
Після XV з'їзду ВКП(б) комуністи і депутати сільрад головну увагу приділяли колективізації сільського господарства. У1928 році в Новгородці виникли товариства спільного обробітку землі: «Незаможник», що об'єднував 12 родин, таім. Першого травня. Велику допомогу біднякам подавали дві машинно-кінні станції, організовані 1927 року на пайових внесках, розмір яких визначався залежно від кількості посівної площі. У 1930 році трудящі села об'єдналися в 12 колгоспів: ім. Леніна, ім. Шевченка, «Комуніст», «Правда», «Перша п'ятирічка», «Заповіт Леніна», «Вільний шлях», «Червоний яр», «Червоний край» та інші. Бідняки й середняки масово вступали до колективних господарств.Велику організаторську роботу щодо їх зміцнення проводили в ті роки обидві сільські Ради. Артілі Новгородківської першої сільради в 1929/30 господарському році продали державі понад 111 тис. пудів хліба та близько 7,8 тис. пудів фуражу.
Запеклий опір колективізації чинили куркулі, що намагалися з середини підірвати молоді господарства, знищували колгоспне майно. 4 серпня 1932 року вони тяжко побили комсомольця О. Г. Орлова за те, що той працював на скиртуванні колгоспного хліба. Та новгородківці подолали їх опір. Запеклих ворогів було вислано з села, а їх майно конфісковано.
У 1932 році в селі організувалася машинно-тракторна станція, яка відіграла велику роль в організаційно-господарському зміцненні колгоспів. Вона не лише обслуговувала артілі технікою, а й, маючи кіноустановку, радіовузол, бібліотеку, вела значну культурно-масову роботу серед населення. Створений при МТС 1933 року політвідділ багато зробив для політичного виховання трудящих. В середині 30-х років відбулося кооперування кустарів, з'явилася артіль кравців «Прогрес».
З 1936 року розгорнувся стахановський рух в новгородківських артілях, МТС. Періодично оголошувалися стахановські декадники для завершення сівби, збирання врожаю, проведення хлібозаготівель, зяблевої оранки та інших сільськогосподарських кампаній. Колгоспники і робітники виявляли масовий трудовий героїзм, добивалися високих показників на всіх ділянках виробництва. Ланка М. К. Чалої з артілі «Вільний шлях» 1936 року одержала по 290 цнт з га цукрових буряків, ланка М. Брехуненко з артілі «Заповіт Леніна» - по 20 цнт насіння соняшнику. Комбайнер Новгородківської МТС Б. М. Монастирський комбайном «Комунар» зібрав у тому ж році зернові на площі 530 га, а тракторист Н. С. Щупка виорав 1160 га і зекономив при цьому 410 кг пального та 45 кг мастил, за що його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Три господарства і більше десяти виробничників здобули право підписати трудовий рапорт Надзвичайному VIII з'їзду Рад СРСР. Серед них колектив артілі «Заповіт Леніна», який виростив по 13,8 цнт зернових на гектарі, перша тракторна бригада Новгородківської МТС, що виробила по 1180 га умовної оранки на трактор ХТЗ, та інші. Імена передових трудівників і кращі колективи заносилися у червоні та почесні списки, які періодично друкувалися в районній газеті (з січня 1935 року в Новгородці почала виходити районна газета «За
Дивиться також інші населені пункти району:
- Тарасівка
- Спасове
- Петрокорбівка
- Новоандріївка
- Митрофанівка
- Куцівка
- Інгуло-Кам'янка
- Вершино-Кам'янка
- Верблюжка