Сторінка 5 з 8
виступила в районі ініціатором масового навчання трудівників села. У 1936-1937 рр. створено політгурток і 7 агротехнічних шкіл, де навчалися бригадири, ланкові, майстри високих урожаїв. Заняття проводили вчителі, агрономи, працівники райкому партії та МТС.
У 1939 році артіль «Нове життя» виборола право бути учасником ВСГВ у Москві. На її полях колгоспники виростили для того часу високий урожай проса - по 12 цнт з га. Право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці здобули також переможці соціалістичного змагання в Кіровоградському районі - бригадири рільничих бригад високобайрацьких колгоспів І. І. Антоненко, Т.К. Бузуляк, Ф. М. Волошин та В. А. Даниленко. У 1940 році учасниками ВСГВ були ланкові М. С. Фо- мицька і Я. К. Тарапака, що одержали озимої пшениці по 26 цнт з га. У 1939- 1940 рр. учасником ВСГВ була свиноферма колгоспу ім. Будьонного. Свинар Т.П. Фомуляєв вирощував по 21,6 поросяти від кожної свиноматки.
Здійснене в 1939-1940 рр. об'єднання дрібних колективних господарств у 4 великі - ім. Дем'яна Бєдного, ім. Сєдова, ім. Будьонного та «Червона зірка» - сприяло всебічному розвитку громадського виробництва. Завдяки укрупненню зміцніла матеріальна база артілей - вони придбали автомашини, нафтові двигуни, зерноочисні, ґрунтообробні машини. Велося будівництво господарських і культурно-побутових приміщень. При колгоспах ім. Сє- дова та ім. Будьонного створено партійні організації, а при артілях ім. Дем'яна Бєдного і «Червона зірка» діяли партійні групи, які організували колгоспників на успішне виконання господарчих планів.
Підвищувався добробут і культурний рівень жителів села. Діяв медпункт, де було три медичні працівники. В 1940/41 навчальному році в 2 школах (середній і семирічній) навчалося понад 500 учнів. Було в основному ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. В сільському клубі силами самодіяльних драматичного і музичного гуртків влаштовувалися вистави і концерти.
Колгоспники систематично дивилися кінофільми. Вони активно передплачували газети і журнали: на кожну родину припадало по 2-3 періодичні видання.
Питанням підвищення культури села велику увагу приділяла сільська Рада. 1934 року ВУЦВК за добре поставлену політмасову і культурно-освітню роботу нагородив Високобайрацьку сільраду грамотою і вручив їй грошову премію. Одеське обласне видавництво випустило брошуру «Діла і люди Високобайрацької сільради», де розповідалося про натхненну працю хліборобів, які домоглися значних успіхів у вирощуванні врожаїв сільськогосподарських культур, про зростання їх добробуту і культури.
У перші дні Великої Вітчизняної війни 250 чоловік з села пішли на фронт. З наближенням ворожих військ було евакуйовано колгоспну техніку. На початку серпня 1941 року фашисти окупували Високі Байраки. Насаджуваний ними «новий порядок» мало чим відрізнявся від режиму концентраційних таборів. Колгоспи були перетворені на т. зв. громадські двори. Директива райуправи старості села Високих Байраків, датована 30 квітня 1942 року, вимагала, щоб робочий день селян починався на зорі і закінчувався після заходу сонця. За невихід на роботу жорстоко карали - від 25 до 30 різок або шомполів. Людей примушували навіть впрягатись у плуг і орати землю, возити на собі різні вантажі з поля, тягати борони. З населення стягувалися різноманітні податки. В розпорядженні райуправи від 25 червня 1943 року на ім'я старости наказувалося провести облік собак і стягти з їх власників податок в сумі від 75 до 150 карбованців.
Жителі села всіляко ухилялися від роботи на ворога, приховували хліб, саботували виконання розпоряджень окупаційних властей. Колгоспники І. С. Марченко, Г. А. Кротенко пішли в партизанський загін «За Батьківщину», що діяв у Зна- м'янському районі. Народним месникам допомагала вчителька місцевої школи, комсомолка М. Є. Бондаренко. Сміливу партизанську розвідницю фашисти схопили і стратили. М. І. Зайченко врятувала життя радянському пілоту, літака якого було збито недалеко від села Андросового. Майже всі мешканці села знали про те, що радянський воїн переховується в її сім'ї, та ніхто не видав ворогам патріотки.
Колгоспник І. Н. Крикуненко дав притулок двом бійцям Червоної Армії, що вирвалися з фашистського полону.
Дивиться також інші населені пункти району: