Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Високі Байраки

Сторінка 4 з 8
Паращенко була позаштатною піонервожатою в школі, а з 1928 року очолювала сільську жіночу раду.
Чимало уваги приділялося роботі серед жінок. 1923 року при сільській Раді утворюється жіноча організація, до складу якої вже на початку 1924 року входило 35 жінок і дівчат. Жінделегатки допомагали в організації роботи шкіл і гуртків лікнепу, в залученні селянок до участі в громадському та культурному житті.
Соціалістичними перетвореннями на селі керував партосередок, створений 1927 року на Аджамській дослідній станції, що підпорядковувалася Високобайрацькій Раді. До його складу входили комуністи, які жили і працювали у Високих Байраках та в селі Веселівці. 1929 року партосередок утворився у самих Високих Байраках. Комуністи роз'яснювали селянам рішення партії і уряду й організовували трудящих на їх виконання, дбали також і про культурний розвиток села.
Проводячи широку політико-роз'яснювальну роботу серед бідняцько-середняцьких мас, комуністи і комсомольці чимало зробили для підготовки селянських господарств до суцільної колективізації. 1929 року в Високих Байраках виникло 7 колгоспів: ім. Дем'яна Бєдного, ім. Будьонного, «Єднання», «Червона зірка», «Шлях майбутнього», «Нове життя», «Наслідувач комуни». До них вступила переважна більшість селян. Трудящі маси села дали рішучу відсіч куркулям, що чинили перешкоди проведенню колективізації. 1930 року в колгоспі «Наслідувач комуни» викрито групу ворожих елементів, які намагалися зірвати хлібозаготівлю. В колгоспі «Єднання» куркулі підпалили хату колгоспника, де проводилися загальні перевиборні збори. Однак пожежу ліквідували, і збори відбулися.
Неоціненну допомогу сільським комуністам в розгортанні масово-політичної роботи в той період подали робітничі колективи Кіровограда. Вони направили в село своїх кращих представників. Посланці Єлисаветградського заводу «Червона зірка» - двадцятип'ятитисячники І. М. Дем'яненко і М. С. Собовенко працювали головами артілей. Вони стали справжніми організаторами боротьби трудового селянства за зміцнення колгоспів. Партійна організація заводу «Червона зірка» здійснювала шефство над артілями Високих Байраків. Шефи допомагали колгоспам ремонтувати сільськогосподарський реманент, правильно налагоджувати облік праці, виготовляти наочну агітацію, виступали перед колгоспниками з концертами.
З кожним роком колгоспи села ставали заможнішими. 1933 року вони першими в районі закінчили жнива й виконали плани хлібозаготівель. У тому ж році члени артілі «Нове життя» одержали на трудодень по 4,5 кг зерна і по 1 крб. грошима.
Трудівники полів докладали чимало зусиль, щоб підвищити культуру хліборобства. Водночас партійна організація і правління колгоспів дбали про поліпшення умов праці. Так, в артілі «Нове життя» в 1934 році на час польових робіт збудовано добре обладнаний табір з кімнатамп відпочинку і червоним кутком. Тут же працювала школа колгоспного активу, проводилися виробничі наради. Щотижня випускалася польова газета. Забезпечивши високі врожаї основних зернових культур, колгоспники артілей «Нове життя» та «Червона зірка» восени 1934 року достроково виконали плани хлібозаготівель і відрядили до райцентру червоні валки з зерном понад план. На своїх зборах вони прийняли звернення до всіх колгоспів району наслідувати їх приклад. Слідом за колгоспом «Нове життя» всі артілі села з 1934 року стали планомірно розвивати тваринництво.
Піднесенню трудової активності колгоспників сприяло соціалістичне змагання. У 1933-1934 рр. високобайрацькі колгоспи вели перед у районі щодо виконання основних господарських завдань. Артіль «Нове життя», де головою працював комуніст П. Р. Степанов, а парторганізатором - двадцятип'ятитисячний О. А. Мажар, в ті роки міцно утримувала перехідний Червоний прапор політвідділу Кіровської МТС, була учасницею районного і обласного зльотів передових господарств,, не раз одержувала премії за ударну роботу. Імена хліборобів цієї артілі І. Ф. Тара- паки і П. В. Цмакала, які своєю ударною працею запалювали односельців на нові трудові звершення, були відомі в усій області.
Спрямовуючи зусилля колгоспників на боротьбу за одержання високих, сталих урожаїв усіх сільськогосподарських культур, партійна організація, сільська Рада, правління артілей проводили велику роботу щодо піднесення їх політичної освіти і ділової кваліфікації. Високобайрацька парторганізація


Сучасна карта - Високі Байраки