Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Окупанти розкрадали цінне устаткування, верстати промислових підприємств. Тільки з «Червоної зірки» вивезено до Німеччини близько 200 одиниць заводського
устаткування, знищено або розкрадено всю технічну документацію на сільськогосподарські машини, що вироблялися до війни. Гітлерівці намагалися пристосувати машинобудівні заводи для ремонту військової техніки. На «Червону зірку» під загрозою розстрілу вони зігнали до 700 робітників. Фашисти ввели на підприємстві паличну дисципліну: за найменші дрібниці робітників били і штрафували. Проте трудящі всіляко саботували заходи окупаційних властей по налагодженню роботи заводу, псували машини.
Незважаючи на жорстокий терор, у місті уже в кінці серпня 1941 року під керівництвом комуністів створюються підпільні групи. Патріоти здійснили ряд вдалих диверсій на військовому аеродромі та в с. Федорівці. У 1942
році підпільні диверсійні групи діяли майже на всіх підприємствах, в установах, навіть у гебітскомісаріаті. У лютому наступного року на базі цих груп створено підпільно-диверсійну організацію ім. Ворошилова, яка діяла в тісному контакті з партизанськими загонами Кіровоградщини, тримала зв'язок з секретарем обкому КП(б)У М. М. Скирдою, а також з підпільними організаціями Київської та Миколаївської областей.
Завдяки великій організаторській і масово-політичній роботі комуністів відбувався процес консолідації підпілля. Підпільно-диверсійна організація ім. К. Є. Ворошилова охоплювала своїм впливом не тільки Кіровоград, але й близько 50 сіл та залізничних станцій Кіровоградської області.
Патріоти завдали відчутних ударів військовим гарнізонам і комунікаціям ворога. 13 жовтня 1943 року члени підпільної молодіжної організації комсомольці В. П. Рибалкін, І. І. Волощенко, Ю. О. Голуб та інші вчинили напад на штаб однієї з військових частин окупантів.
Вони знищили її командира, п'ять офіцерів, десятки солдатів, захопили і відправили багато зброї і боєприпасів партизанам у Знам'янський ліс. Операція була проведена з допомогою німецького патріота і антифашиста унтер-офіцера О. Сімона, який брав активну участь у партизанській боротьбі на Кіровоградщині. Нині комуніст О. Сімон проживає в НДР.
На кінець 1943 року в Кіровоградській підпільно-диверсійній організації налічувалося понад 700 патріотів. Крім того, комуністам і комсомольцям-підпільникам допомагали тисячі жителів міста. А всього в період окупації у місті діяли 6 диверсійних загонів і 16 груп. Очолювали їх Ф. С. Волощенко, М. І. Медведєв, І. І. Полінцов, П. І.Лахман, В. І. Конарєв, В.В.Федоров, В.П. Рибалкін та інші патріоти. Підпільники провели 682 великі диверсії, знищивши понад 1660 ворожих солдатів і офіцерів. Вони збирали також розвідувальні дані для Червоної Армії. Серед населення підпільники розповсюдили понад 17 500 примірників листівок і відозв, визволили тисячі юнаків і дівчат, яких фашисти силою гнали на каторжні роботи в Німеччину. При виконанні бойових завдань смертю хоробрих полягли 103 партизани та підпільники5, серед них П. І. Лахман, І. Й. Гончаренко, О. 3. Бур'янова, Ю. О. Голуб, В. І. Конарєв, С. С. Ліновиченко, Г. X. Мамалиґа, Т. Жабо.
Нещадно громили ворога на фронтах Вітчизняної війни тисячі кіровоградців. Сімнадцять з них - А. А. Антонов, В. М. Галушкін, Ф. І. Говоров, В. Т. Головченко, Г. М. Гончар, В. Є. Колісниченко, В. І. Кравченко, Г. О. Куроп'ятников, М. Ю. Литвинов, П. Ф. Луньов, В. А. Мацієвич, Г. Н. Перекрестов,0. В. Повірений, Г. О. Таран, І. І. Фісанович, С. Г. Цупренко, І. М. Шепетов - удостоєні звання Героя Радянського Союзу. У їх подвигах - яскравий вияв радянського патріотизму, величі нової людини, вихованої партією комуністів, соціалістичним укладом радянського життя. Самовіддано бився з фашистськими загарбниками у складі стрілецького полку 2-го Українського фронту токар заводу «Червона зірка», гвардії рядовий А. А. Антонов. У березні 1944 року при форсуванні Південного Бугу він першим переправився на правий берег і кулеметним вогнем став прикривати
Кіровоград
Сторінка 21 з 32
Вбивства мирних громадян провадилися під різними приводами: за належність до радянсько-партійного активу, за зв'язок з партизанами, часто без будь-яких мотивів. Органи гестапо хапали людей просто на вулицях і сотнями щодня кидали в тюрми, де піддавали тортурам і катуванням, а потім без суду і слідства розстрілювали. Не було меж свавіллю гітлерівців у таборі для військовополонених радянських бійців. По кілька днів їм не давали ні пити, ні їсти, спати вони змушені були на сирій землі, під дощем, в холоді. Щодня в таборі помирало до 300 чоловік. устаткування, знищено або розкрадено всю технічну документацію на сільськогосподарські машини, що вироблялися до війни. Гітлерівці намагалися пристосувати машинобудівні заводи для ремонту військової техніки. На «Червону зірку» під загрозою розстрілу вони зігнали до 700 робітників. Фашисти ввели на підприємстві паличну дисципліну: за найменші дрібниці робітників били і штрафували. Проте трудящі всіляко саботували заходи окупаційних властей по налагодженню роботи заводу, псували машини.
Незважаючи на жорстокий терор, у місті уже в кінці серпня 1941 року під керівництвом комуністів створюються підпільні групи. Патріоти здійснили ряд вдалих диверсій на військовому аеродромі та в с. Федорівці. У 1942
році підпільні диверсійні групи діяли майже на всіх підприємствах, в установах, навіть у гебітскомісаріаті. У лютому наступного року на базі цих груп створено підпільно-диверсійну організацію ім. Ворошилова, яка діяла в тісному контакті з партизанськими загонами Кіровоградщини, тримала зв'язок з секретарем обкому КП(б)У М. М. Скирдою, а також з підпільними організаціями Київської та Миколаївської областей.
Завдяки великій організаторській і масово-політичній роботі комуністів відбувався процес консолідації підпілля. Підпільно-диверсійна організація ім. К. Є. Ворошилова охоплювала своїм впливом не тільки Кіровоград, але й близько 50 сіл та залізничних станцій Кіровоградської області.
Патріоти завдали відчутних ударів військовим гарнізонам і комунікаціям ворога. 13 жовтня 1943 року члени підпільної молодіжної організації комсомольці В. П. Рибалкін, І. І. Волощенко, Ю. О. Голуб та інші вчинили напад на штаб однієї з військових частин окупантів.
Вони знищили її командира, п'ять офіцерів, десятки солдатів, захопили і відправили багато зброї і боєприпасів партизанам у Знам'янський ліс. Операція була проведена з допомогою німецького патріота і антифашиста унтер-офіцера О. Сімона, який брав активну участь у партизанській боротьбі на Кіровоградщині. Нині комуніст О. Сімон проживає в НДР.
На кінець 1943 року в Кіровоградській підпільно-диверсійній організації налічувалося понад 700 патріотів. Крім того, комуністам і комсомольцям-підпільникам допомагали тисячі жителів міста. А всього в період окупації у місті діяли 6 диверсійних загонів і 16 груп. Очолювали їх Ф. С. Волощенко, М. І. Медведєв, І. І. Полінцов, П. І.Лахман, В. І. Конарєв, В.В.Федоров, В.П. Рибалкін та інші патріоти. Підпільники провели 682 великі диверсії, знищивши понад 1660 ворожих солдатів і офіцерів. Вони збирали також розвідувальні дані для Червоної Армії. Серед населення підпільники розповсюдили понад 17 500 примірників листівок і відозв, визволили тисячі юнаків і дівчат, яких фашисти силою гнали на каторжні роботи в Німеччину. При виконанні бойових завдань смертю хоробрих полягли 103 партизани та підпільники5, серед них П. І. Лахман, І. Й. Гончаренко, О. 3. Бур'янова, Ю. О. Голуб, В. І. Конарєв, С. С. Ліновиченко, Г. X. Мамалиґа, Т. Жабо.
Нещадно громили ворога на фронтах Вітчизняної війни тисячі кіровоградців. Сімнадцять з них - А. А. Антонов, В. М. Галушкін, Ф. І. Говоров, В. Т. Головченко, Г. М. Гончар, В. Є. Колісниченко, В. І. Кравченко, Г. О. Куроп'ятников, М. Ю. Литвинов, П. Ф. Луньов, В. А. Мацієвич, Г. Н. Перекрестов,0. В. Повірений, Г. О. Таран, І. І. Фісанович, С. Г. Цупренко, І. М. Шепетов - удостоєні звання Героя Радянського Союзу. У їх подвигах - яскравий вияв радянського патріотизму, величі нової людини, вихованої партією комуністів, соціалістичним укладом радянського життя. Самовіддано бився з фашистськими загарбниками у складі стрілецького полку 2-го Українського фронту токар заводу «Червона зірка», гвардії рядовий А. А. Антонов. У березні 1944 року при форсуванні Південного Бугу він першим переправився на правий берег і кулеметним вогнем став прикривати