Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Якщо в 1946 році по місту курсував один автобус, то наприкінці 1950 року - 16 автобусів і 13 легкових таксомоторів. Швидкими темпами відновлювались медичні заклади: уже 1950 року було 50 лікарень на 2140 місць. При підприємствах і установах діяли 7 лікарських і 15 фельдшерських пунктів. На початку 1950/51 навчального року у 12 середніх, 13 семирічних і початкових школах навчалося 14 649 дітей, у
2 вечірніх - 623 чоловіка, було зайнято понад 600 вчителів.
Своє дозвілля трудящі проводили у 120 культурно-освітніх закладах, в т. ч. 13 клубах, 33 червоних кутках, 67 бібліотеках з книжковим фондом 445,5 тис. примірників, 2 кінотеатрах, 2 драматичних театрах тощо.
Протягом 50-х років у місті зводяться нові підприємства-заводи: залізобетонних виробів, «Металіст», для обробки гібридного насіння кукурудзи, швейна фабрика. Розгорталося технічне переозброєння діючих фабрик і заводів. Так, на «Червоній зірці» у 1955 році введено в експлуатацію ливарний цех ковкого чавуну на 7 тис. тонн литва за рік3, освоєно випуск нових сівалок (СЛН-6, СОК-7). На цегельних заводах № 1, № 2 стали до ладу пресформувальні цехи, на м'ясокомбінаті - холодильник. Моторемонтний завод «15 років Жовтня» (нині завод тракторних гідроагрегатів) було оснащено новими автоматичними та напівавтоматичними верстатами. Одним з найбільших підприємств харчової промисловості України став Кіровоградський олійжиркомбінат. Було закінчено також будівництво нового цеху взуттєвої фабрики, розрахованого на виготовлення 500 тис. пар взуття за рік.
Виконання народногосподарських планів супроводжувалося новим піднесенням трудової активності робітничих колективів. У рішенні XV міської партійної конференції, що відбулася 1952 року, наголошувалося на необхідності всіляко підтримувати ініціативу новаторів виробництва, широко популяризувати і впроваджувати їх методи праці, домагатися залучення до соціалістичного змагання нових загонів робітників і службовців. Вже на кінець 1952 року багато підприємств міста добились високих виробничих показників. Рішенням бюро міськкому КП України та виконкому міської Ради депутатів трудящих на міську Дошку пошани було занесено 16 підприємств, у т. ч. млинзавод, пивзавод, кондитерську фабрику, завод ім. Кірова та інші. Завдання п'ятої п'ятирічки трудящі міста виконали достроково. Освоївши виробництво багатьох нових видів продукції, колективи підприємств щороку збільшували її випуск на 10-15 процентів.
Велика увага приділялася використанню внутрішніх резервів, впровадженню передових методів праці та більш досконалої технології виробництва. Змагаючись
3 1956 року з містами Олександрією та Уфою (Башкирська АРСР), трудящі Кіровограда одержали тільки надпланових нагромаджень на суму 4,6 млн. крб. А за рахунок впровадження у виробництво раціоналізаторських пропозицій і винаходів було заощаджено 5528 тис. карбованців.
На честь 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції колективи промислових підприємств, будов, транспорту виконали річний план на 105,2 процента. У перших рядах змагання йшли робітники заводу «Червона зірка», що справилися з річним завданням до 10 грудня, випустивши понад план 4189 тракторних сівалок і запасних частин на суму 547 тис. крб. 3230 чер- вонозорівців дали по дві і більше річних норми. Конструктори заводу П., К. Курзов, А. І. Шокіна, А. П. Веремєєв, С. А. Манякін створили сівалку СКГК-6, устатковану пристроєм для механічного діагонального перенесення мірного дроту, що дозволило у 5 разів скоротити затрати праці на сівбі кукурудзи.
Однією з важливих форм участі робітничих колективів у громадсько-політичному житті була їх допомога колгоспному селянству. Виконуючи постанову вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС, парторганізації і робітники промислових підприємств міста брали підвищені зобов'язання по наданню допомоги селу. Шефствуючи над 11 МТС та 67 колгоспами області3, лише в 1954 році вони виконали робіт більше як на 2 млн. 600 тис. крб. Крім того, сільські механізатори одержали від кіровоградців 6 тис. культиваторів, 36 тис. кукурудзосаджалок, багато різних запасних частин. Того ж року міська партійна організація направила на постійну роботу в райони 167 комуністів, в т. ч. 34 інженери, 69 техніків, 22 агрономи.
Кіровоград
Сторінка 24 з 32
відпочинку ім. В. І. Леніна. Трудящі міста відновили зруйновані окупантами пам'ятники В. І. Леніну і С. М. Кірову.Якщо в 1946 році по місту курсував один автобус, то наприкінці 1950 року - 16 автобусів і 13 легкових таксомоторів. Швидкими темпами відновлювались медичні заклади: уже 1950 року було 50 лікарень на 2140 місць. При підприємствах і установах діяли 7 лікарських і 15 фельдшерських пунктів. На початку 1950/51 навчального року у 12 середніх, 13 семирічних і початкових школах навчалося 14 649 дітей, у
Своє дозвілля трудящі проводили у 120 культурно-освітніх закладах, в т. ч. 13 клубах, 33 червоних кутках, 67 бібліотеках з книжковим фондом 445,5 тис. примірників, 2 кінотеатрах, 2 драматичних театрах тощо.
Протягом 50-х років у місті зводяться нові підприємства-заводи: залізобетонних виробів, «Металіст», для обробки гібридного насіння кукурудзи, швейна фабрика. Розгорталося технічне переозброєння діючих фабрик і заводів. Так, на «Червоній зірці» у 1955 році введено в експлуатацію ливарний цех ковкого чавуну на 7 тис. тонн литва за рік3, освоєно випуск нових сівалок (СЛН-6, СОК-7). На цегельних заводах № 1, № 2 стали до ладу пресформувальні цехи, на м'ясокомбінаті - холодильник. Моторемонтний завод «15 років Жовтня» (нині завод тракторних гідроагрегатів) було оснащено новими автоматичними та напівавтоматичними верстатами. Одним з найбільших підприємств харчової промисловості України став Кіровоградський олійжиркомбінат. Було закінчено також будівництво нового цеху взуттєвої фабрики, розрахованого на виготовлення 500 тис. пар взуття за рік.
Виконання народногосподарських планів супроводжувалося новим піднесенням трудової активності робітничих колективів. У рішенні XV міської партійної конференції, що відбулася 1952 року, наголошувалося на необхідності всіляко підтримувати ініціативу новаторів виробництва, широко популяризувати і впроваджувати їх методи праці, домагатися залучення до соціалістичного змагання нових загонів робітників і службовців. Вже на кінець 1952 року багато підприємств міста добились високих виробничих показників. Рішенням бюро міськкому КП України та виконкому міської Ради депутатів трудящих на міську Дошку пошани було занесено 16 підприємств, у т. ч. млинзавод, пивзавод, кондитерську фабрику, завод ім. Кірова та інші. Завдання п'ятої п'ятирічки трудящі міста виконали достроково. Освоївши виробництво багатьох нових видів продукції, колективи підприємств щороку збільшували її випуск на 10-15 процентів.
Велика увага приділялася використанню внутрішніх резервів, впровадженню передових методів праці та більш досконалої технології виробництва. Змагаючись
3 1956 року з містами Олександрією та Уфою (Башкирська АРСР), трудящі Кіровограда одержали тільки надпланових нагромаджень на суму 4,6 млн. крб. А за рахунок впровадження у виробництво раціоналізаторських пропозицій і винаходів було заощаджено 5528 тис. карбованців.
На честь 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції колективи промислових підприємств, будов, транспорту виконали річний план на 105,2 процента. У перших рядах змагання йшли робітники заводу «Червона зірка», що справилися з річним завданням до 10 грудня, випустивши понад план 4189 тракторних сівалок і запасних частин на суму 547 тис. крб. 3230 чер- вонозорівців дали по дві і більше річних норми. Конструктори заводу П., К. Курзов, А. І. Шокіна, А. П. Веремєєв, С. А. Манякін створили сівалку СКГК-6, устатковану пристроєм для механічного діагонального перенесення мірного дроту, що дозволило у 5 разів скоротити затрати праці на сівбі кукурудзи.
Однією з важливих форм участі робітничих колективів у громадсько-політичному житті була їх допомога колгоспному селянству. Виконуючи постанову вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС, парторганізації і робітники промислових підприємств міста брали підвищені зобов'язання по наданню допомоги селу. Шефствуючи над 11 МТС та 67 колгоспами області3, лише в 1954 році вони виконали робіт більше як на 2 млн. 600 тис. крб. Крім того, сільські механізатори одержали від кіровоградців 6 тис. культиваторів, 36 тис. кукурудзосаджалок, багато різних запасних частин. Того ж року міська партійна організація направила на постійну роботу в райони 167 комуністів, в т. ч. 34 інженери, 69 техніків, 22 агрономи.