Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Для допомоги в агротехнічному обробітку землі бідняцьким і середняцьким господарствам, а також сільгоспартілям в 1924 році створюється Устинівський агроцентр. При ньому був прокатний пункт, що мав 2 парові молотарки, 5 сівалок, 6 жаток, 9 плугів, 7 борін тощо. Агроцентр
рекомендував універсальну форму обробітку землі - шестипільну сівозміну в три клини. З грудня 1925 року працювало Устинівське машинно-тракторне товариство «Червоний плуг», а з лютого 1927 року - «Незаможник».
Розгорталося і культурне будівництво. Ще у 1920 році відділ народної освіти при Устинівському волвиконкомі повів рішучу боротьбу з неписьменністю. До гуртків лікнепу було залучено 111 чоловік. Радянські органи проводили реквізиції грошей і продовольства у непманів і куркулів для потреб дитбудинку, переведеного 1920 року сюди з Донбасу. Партосередок і Рада приділяли велику увагу загальноосвітній і військовій підготовці молоді для проходження служби в Червоній Армії, проводили свята всевобучу, паради-огляди. При сельбуді діяли драмгурток та бібліотека з книжковим фондом тисячу примірників. У хатах-читальнях організовувались вечори, лекції.
Велику масово-політичну роботу на селі проводив відділ агітації та пропаганди райкому партії. Коли країну спіткало велике горе - смерть Ілліча, трудящі Устинівки разом з усім радянським народом заявили про тверду рішучість іти ленінським шляхом. Яскравим свідченням цього є телеграма, надіслана учасниками траурного мітингу: «Ми, селяни с. Устинівки, зібравшись на сільському сході 23 січня 1924 року, де взнали про передчасну смерть нашого дорогого Володимира Ілліча Леніна, ... висловлюємо своє глибоке співчуття... Ми, твої учні, почату тобою справу доведемо до переможного кінця...». Виявом пролетарського інтернаціоналізму був
мітинг селян Устинівки з приводу того, що естонська реакція в 1924 році стратила видатного діяча комуністичного руху Я. Томпа і ув'язнила 149 комуністів.Присутні вимагали звільнення- з тюрми естонських комуністів.
У своїй виховній роботі комуністи та комсомольці значне місце відводили підготовці селянства до масової колективізації. Успіхи перших артілей переконували селян у перевагах колективних форм господарювання. У жовтні 1929 року в Устинівці організовується колгосп «Червоний серп», куди ввійшло 78 дворів. Господарство мало 528 га землі, 84 коней, 36 голів великої рогатої худоби. На 1 червня 1931 року в селі колективізовано 80,6 проц. господарств. На цей час створено артілі «1-ша Устинівська»,. «Степовик», «До перемоги», «Червоний селянин» та «Червоний серп». Вже 1931 року артілі села виконали план хлібозаготівель, здали державі понад 15 тис. пудів зерна, за що їм було вручено районний перехідний Червоний прапор.
Велику роль у переході на шлях колективізації відіграла заснована в 1930 році Устинівська МТС, яка обробляла землі місцевих колгоспів. З кожним роком зростала її технічна оснащеність.Якщо 1932 року в МТС було близько 40 тракторів, то в 1940 році механізатори мали в своєму розпорядженні 86 тракторів, 54 комбайни, 14 молотарок тощо. Створений у 1933 році політвідділ при МТС провів велику організаторську роботу. В колгоспах Устинівки почали діяти партійні й комсомольські організації.
Комуністи й комсомольці стали заспівувачами соціалістичного змагання. Комсомолка артілі «1-ша Устинівська» А. Довгорук кинула заклик - оголосити комсомольський осередок ударною бригадою імені комсомольського квитка і змагатися з молоддю колгоспу «Червоний серп». Комсомолка артілі «Червоний серп» А. П. Мельник, яка трудилася біля молотарки, у 1933 році першою з села пішла на курси механізаторів, одержала посвідчення направо водіння трактора, а 1935 року стала комбайнером. Своїм «Комунаром» дівчина збирала по 450-500 га колоскових щоліта. Її ім'я занесено до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Трудівники артілі обрали А. Мельник до правління колгоспу. Бригадир тракторної бригади Устинівської МТС В. С. Жила виступив ініціатором змагання за кращу роботу тракторів. Постановою Всесоюзної конкурсної комісії його занесено у 1940 році до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Працюючи на. свинофермі колгоспу «Червоний селянин», С. X. Будяк одержала і виростила по 20
Устинівка
Сторінка 4 з 8
вперше здало хліб державі, Московський текстильний трест відпустив йому в кредит за твердими цінами товарів на 150 червінців.Для допомоги в агротехнічному обробітку землі бідняцьким і середняцьким господарствам, а також сільгоспартілям в 1924 році створюється Устинівський агроцентр. При ньому був прокатний пункт, що мав 2 парові молотарки, 5 сівалок, 6 жаток, 9 плугів, 7 борін тощо. Агроцентр
Розгорталося і культурне будівництво. Ще у 1920 році відділ народної освіти при Устинівському волвиконкомі повів рішучу боротьбу з неписьменністю. До гуртків лікнепу було залучено 111 чоловік. Радянські органи проводили реквізиції грошей і продовольства у непманів і куркулів для потреб дитбудинку, переведеного 1920 року сюди з Донбасу. Партосередок і Рада приділяли велику увагу загальноосвітній і військовій підготовці молоді для проходження служби в Червоній Армії, проводили свята всевобучу, паради-огляди. При сельбуді діяли драмгурток та бібліотека з книжковим фондом тисячу примірників. У хатах-читальнях організовувались вечори, лекції.
Велику масово-політичну роботу на селі проводив відділ агітації та пропаганди райкому партії. Коли країну спіткало велике горе - смерть Ілліча, трудящі Устинівки разом з усім радянським народом заявили про тверду рішучість іти ленінським шляхом. Яскравим свідченням цього є телеграма, надіслана учасниками траурного мітингу: «Ми, селяни с. Устинівки, зібравшись на сільському сході 23 січня 1924 року, де взнали про передчасну смерть нашого дорогого Володимира Ілліча Леніна, ... висловлюємо своє глибоке співчуття... Ми, твої учні, почату тобою справу доведемо до переможного кінця...». Виявом пролетарського інтернаціоналізму був
мітинг селян Устинівки з приводу того, що естонська реакція в 1924 році стратила видатного діяча комуністичного руху Я. Томпа і ув'язнила 149 комуністів.Присутні вимагали звільнення- з тюрми естонських комуністів.
У своїй виховній роботі комуністи та комсомольці значне місце відводили підготовці селянства до масової колективізації. Успіхи перших артілей переконували селян у перевагах колективних форм господарювання. У жовтні 1929 року в Устинівці організовується колгосп «Червоний серп», куди ввійшло 78 дворів. Господарство мало 528 га землі, 84 коней, 36 голів великої рогатої худоби. На 1 червня 1931 року в селі колективізовано 80,6 проц. господарств. На цей час створено артілі «1-ша Устинівська»,. «Степовик», «До перемоги», «Червоний селянин» та «Червоний серп». Вже 1931 року артілі села виконали план хлібозаготівель, здали державі понад 15 тис. пудів зерна, за що їм було вручено районний перехідний Червоний прапор.
Велику роль у переході на шлях колективізації відіграла заснована в 1930 році Устинівська МТС, яка обробляла землі місцевих колгоспів. З кожним роком зростала її технічна оснащеність.Якщо 1932 року в МТС було близько 40 тракторів, то в 1940 році механізатори мали в своєму розпорядженні 86 тракторів, 54 комбайни, 14 молотарок тощо. Створений у 1933 році політвідділ при МТС провів велику організаторську роботу. В колгоспах Устинівки почали діяти партійні й комсомольські організації.
Комуністи й комсомольці стали заспівувачами соціалістичного змагання. Комсомолка артілі «1-ша Устинівська» А. Довгорук кинула заклик - оголосити комсомольський осередок ударною бригадою імені комсомольського квитка і змагатися з молоддю колгоспу «Червоний серп». Комсомолка артілі «Червоний серп» А. П. Мельник, яка трудилася біля молотарки, у 1933 році першою з села пішла на курси механізаторів, одержала посвідчення направо водіння трактора, а 1935 року стала комбайнером. Своїм «Комунаром» дівчина збирала по 450-500 га колоскових щоліта. Її ім'я занесено до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Трудівники артілі обрали А. Мельник до правління колгоспу. Бригадир тракторної бригади Устинівської МТС В. С. Жила виступив ініціатором змагання за кращу роботу тракторів. Постановою Всесоюзної конкурсної комісії його занесено у 1940 році до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Працюючи на. свинофермі колгоспу «Червоний селянин», С. X. Будяк одержала і виростила по 20
Дивиться також інші населені пункти району: