Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Багато уваги приділялося справі охорони здоров'я. У Великотроянівській дільничній лікарні, що обслуговувала 8 сіл, працювали лікар, фельдшер, акушерка, дві медсестри. 1925 року при ній відкрили лікувальне відділення на 10 ліжок, ще через рік - аптеку. У 1921/22 навчальному році почала працювати чотирирічна трудова школа, де навчалося 150 дітей. 1923 року
організували інтернат для сиріт, якому виділили 25 га землі, коней і реманент. Навчання тут поєднувалося з виробничою практикою. Дійову допомогу у справі виховання дітей подавали активістки села та КНС. Жінки організували безплатні гарячі сніданки, утеплили класні приміщення, закупили підручники, навчальне приладдя та новорічні подарунки. Для ліквідації неписьменності серед дорослого населення на початку 20-х років створювалися гуртки лікнепу. В 1924-1927 рр. їх відвідувала більшість жителів села. 1922 року відкрито сельбуді бібліотеку. При сельбуді діяли гуртки: сільськогосподарський, драматичний, хоровий, друзів газети.
Під керівництвом комуністів, КНС, депутатів сільради в селі розгорнулася підготовка до організації колгоспу. Напередодні 12-х роковин Великого Жовтня створено колгосп «Відродження», в який об'єдналося 75 селянських господарств. Протягом 1930 року в селі виникло ще 5 артілей: «П'ятикутна зірка», «Трудовий загін», «Соцзмагання», «Ударник» та ім. XVI партз'їзду. Районний комітет партії вживав конкретних заходів щодо організаційно-господарського зміцнення великотроянівських артілей. Для цього 1930 року створили бідняцько-наймитські групи, які вели роз'яснювальну роботу серед населення, популяризували Статут сільськогосподарської артілі, пояснювали порядок розрахунку та оплати праці в колгоспах.
1930 року у Великих Троянах сформувався партійний осередок. Комуністи розгорнули роботу по залученню до комсомолу наймитсько-бідняцької та колгоспної молоді. Завдяки наполегливій роботі партосередку вже 1931 року колгоспні трудівники добилися значних успіхів. В артілі «Відродження», до якої входило 409 працездатних, було 147 коней, 102 корови, 9 свиноматок, 117 вівцематок. Помітно зросла тут продуктивність праці: якщо на обробіток гектара посіву в 1930 році витрачалися 53 трудодні, то через 2 роки - 15. Комуністи й комсомольці стали зачинателями соціалістичного змагання за краще проведення посівних і збиральних кампаній, виконання планів хлібозаготівель. Сільські трудівники активно включилися в удар- ницький рух. Перші успіхи артілей переконали селян у перевагах колективного господарювання. 1932 року колективізацію в селі було майже завершено. Селяни
Великих Троянів допомагали своїм сусідам: звідси до сіл Юзефового і Богданового направлялися т. зв. буксирні бригади, що складались з передових колгоспників.
Зростав авторитет партійної організації. До лав Комуністичної партії вливалися кращі трудівники села. Тільки в 1931 році кількість комуністів Великих Троянів збільшилася з 10 до 17 чоловік. Ще на початку 1928 року в селі створено комсомольський осередок з трьох чоловік. На кінець року загін комсомоли вже налічував 25 юнаків і дівчат. Вони брали активну участь у ліквідації неписьменності серед населення, організації гуртків художньої самодіяльності. 88 комсомольців Великих Троянів за путівками райкому комсомолу виїжджали на будівництво шахт у Донбас, на лісорозробки та в новостворені радгоспи, шефствували над артільними конефермами. 1935 року молодь села відгукнулася на заклик партії швидше освоїти сільськогосподарську техніку. Чимало юнаків і дівчат закінчили чотиримісячні курси трактористів при Грушківській МТС. Машинно-тракторна станція відіграла важливу роль у піднесенні колгоспного виробництва. Дві її бригади обслуговували поля великотроянівських артілей. Першими в селі за кермо трактора сіли Т. А. Гончарук, С. Г. Коцан, М. І. Денисюк та В. Й. Остапчук. Вони й зараз працюють механізаторами.
За роки довоєнних п'ятирічок значно зросли врожаї на колгоспних полях. В 1937-1940 рр. хлібороби вирощували на кожному гектарі по 16-17 цнт пшениці, близько 200 цнт цукрових буряків. Почин п'ятисотенниць-буряківчиць першою в районі наслідувала Ф. С. Думанська. Її ланка 1938 року зібрала 421 цнт цукрових буряків з кожного гектара. Успішно
Великі Трояни
Сторінка 4 з 8
на вигідних умовах збували сільськогосподарську продукцію і одержували промислові товари. До кооперативу вступило 80 проц. господарств.Багато уваги приділялося справі охорони здоров'я. У Великотроянівській дільничній лікарні, що обслуговувала 8 сіл, працювали лікар, фельдшер, акушерка, дві медсестри. 1925 року при ній відкрили лікувальне відділення на 10 ліжок, ще через рік - аптеку. У 1921/22 навчальному році почала працювати чотирирічна трудова школа, де навчалося 150 дітей. 1923 року
Під керівництвом комуністів, КНС, депутатів сільради в селі розгорнулася підготовка до організації колгоспу. Напередодні 12-х роковин Великого Жовтня створено колгосп «Відродження», в який об'єдналося 75 селянських господарств. Протягом 1930 року в селі виникло ще 5 артілей: «П'ятикутна зірка», «Трудовий загін», «Соцзмагання», «Ударник» та ім. XVI партз'їзду. Районний комітет партії вживав конкретних заходів щодо організаційно-господарського зміцнення великотроянівських артілей. Для цього 1930 року створили бідняцько-наймитські групи, які вели роз'яснювальну роботу серед населення, популяризували Статут сільськогосподарської артілі, пояснювали порядок розрахунку та оплати праці в колгоспах.
1930 року у Великих Троянах сформувався партійний осередок. Комуністи розгорнули роботу по залученню до комсомолу наймитсько-бідняцької та колгоспної молоді. Завдяки наполегливій роботі партосередку вже 1931 року колгоспні трудівники добилися значних успіхів. В артілі «Відродження», до якої входило 409 працездатних, було 147 коней, 102 корови, 9 свиноматок, 117 вівцематок. Помітно зросла тут продуктивність праці: якщо на обробіток гектара посіву в 1930 році витрачалися 53 трудодні, то через 2 роки - 15. Комуністи й комсомольці стали зачинателями соціалістичного змагання за краще проведення посівних і збиральних кампаній, виконання планів хлібозаготівель. Сільські трудівники активно включилися в удар- ницький рух. Перші успіхи артілей переконали селян у перевагах колективного господарювання. 1932 року колективізацію в селі було майже завершено. Селяни
Великих Троянів допомагали своїм сусідам: звідси до сіл Юзефового і Богданового направлялися т. зв. буксирні бригади, що складались з передових колгоспників.
Зростав авторитет партійної організації. До лав Комуністичної партії вливалися кращі трудівники села. Тільки в 1931 році кількість комуністів Великих Троянів збільшилася з 10 до 17 чоловік. Ще на початку 1928 року в селі створено комсомольський осередок з трьох чоловік. На кінець року загін комсомоли вже налічував 25 юнаків і дівчат. Вони брали активну участь у ліквідації неписьменності серед населення, організації гуртків художньої самодіяльності. 88 комсомольців Великих Троянів за путівками райкому комсомолу виїжджали на будівництво шахт у Донбас, на лісорозробки та в новостворені радгоспи, шефствували над артільними конефермами. 1935 року молодь села відгукнулася на заклик партії швидше освоїти сільськогосподарську техніку. Чимало юнаків і дівчат закінчили чотиримісячні курси трактористів при Грушківській МТС. Машинно-тракторна станція відіграла важливу роль у піднесенні колгоспного виробництва. Дві її бригади обслуговували поля великотроянівських артілей. Першими в селі за кермо трактора сіли Т. А. Гончарук, С. Г. Коцан, М. І. Денисюк та В. Й. Остапчук. Вони й зараз працюють механізаторами.
За роки довоєнних п'ятирічок значно зросли врожаї на колгоспних полях. В 1937-1940 рр. хлібороби вирощували на кожному гектарі по 16-17 цнт пшениці, близько 200 цнт цукрових буряків. Почин п'ятисотенниць-буряківчиць першою в районі наслідувала Ф. С. Думанська. Її ланка 1938 року зібрала 421 цнт цукрових буряків з кожного гектара. Успішно
Дивиться також інші населені пункти району:
- Синьки
- Сабатинівка
- Розношенське
- Новоселиця
- Луполове
- Лозувате
- Кам'яний Брід
- Кам'яна Криниця
- Йосипівка
- Грушка
- Вільхове
- Богданове
- Данилова Балка