Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У Великих Троянах наприкінці XIX - на початку XX століть працював паровий млин. Щотижня відбувалися базари, на які приїжджали селяни з
навколишніх сіл. Тут містилася лікарська дільниця, яка обслуговувала населення всієї волості. У ній працювали лікар, фельдшер, акушерка. 1861 року відкрито парафіяльну школу, яку 1875 року перетворили на народне училище для хлопчиків. Тільки у 1897 році засновано школу грамоти для дівчат. Приміщення були не придатні для навчання - з низенькими стелями на підпорах, з кривими стінами, що були вкриті памороззю. Багато дітей через нестатки відвідували школу лише кілька місяців, а з весни змушені були працювати у своєму господарстві. Так, у 1906 році школу закінчили лише 5 хлопчиків і дівчинка. Тільки четверта частина чоловіків вміла читати й писати.
З початком першої світової війни 400 чоловіків з села мобілізували до армії, 132 з них не повернулися додому. Численні реквізиції ще більше розорювали селян. У червні 1916 року у Великих Троянах сталися масові заворушення, причиною яких був сільськогосподарський перепис. 500 солдаток і відпускних поранених солдатів вимагали видати їм «чорну книгу», погрожуючи в разі відмови втопити попа у ставку. До села прибула поліція. 12 активних учасників виступу було заарештовано. Двох затриманих віддали під особливий нагляд поліції, чотирьох жінок відпустили, оштрафувавши кожну на 100 карбованців.
Масова маніфестація відбулася в селі у березні 1917 року з приводу повалення царизму. На площі біля волосного правління відкрився мітинг. Уродженець сусіднього села Вільхового моряк Балтійського флоту, більшовик Г. І. Рогозинський закликав селян відібрати поміщицькі та церковні землі і обрати свої органи влади. Згодом було створено земельний комітет. Та більшість у ньому становили угодовці, які практично нічого не зробили для поліпшення становища селян. Бідняки переконувалися, що від Тимчасового уряду вони не одержать ні землі, ні миру.
Як тільки стало відомо про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, ленінські Декрети про мир і землю, селяни захопили панський маєток та почали розорювати поміщицькі землі. В січні 1918 року у Великих Троянах на загальному сході представники Балтського повітового ревкому роз'яснювали населенню рішення II Всеросійського з'їзду Рад. Трудове селянство гаряче вітало рішення з'їзду. Наступного місяця обрали Раду селянських депутатів, головою якої став місцевий житель, активний учасник боротьби за встановлення Радянської влади на селі П. О. Ходак. До Великотроянівського волревкому ввійшли представники селянської бідноти Великих Троянів, Юзефового, Кам'яної Криниці, Синьок, Вільхового, Грушки. Земельна комісія, створена при Раді селянських депутатів, приступила до обліку поміщицької землі. Рада піклувалася про забезпечення реманентом, посівним матеріалом, фуражем, худобою сімей червоноармійців та інвалідів.
Радянське будівництво на селі перервала австро-німецька окупація. В березні село захопили кайзерівські війська. Австро-німецькі загарбники примусили селян працювати в поміщицькій економії. Тих, хто відмовився повернути панське майно, гетьманці, що прибули з Голованівська, побили різками. Поміщик наказав селянам сплатити штраф за розібране майно. На зміну австро-німецьким окупантам наприкінці листопада 1918 року прийшли петлюрівці, які також переслідували сільських активістів, грабували населення.
Радянську владу тут відновлено після розгрому наприкінці лютого під Голова- нівськом буржуазно-націоналістичних банд. За допомогою політпрацівників
Червоної Армії було створено волосний та сільський ревкоми. Органи Радянської влади розгорнули революційні перетворення на селі. Бідняцьким і середняцьким господарствам надавалася допомога у проведенні весняної сівби та жнив. Земельна комісія приступила до розподілу землі між селянами з розрахунку півтори десятини на їдця. Трудяще селянство постачало хлібом і продовольством частини Червоної Армії, що проходили повз їхнє село.
Великі Трояни
Сторінка 2 з 8
Книша, С. М. Долиняка розглядалася в Кам'янець-Подільському окружному суді. їх оштрафували і покарали різками. Незважаючи на репресії, боротьба селян не припинялася. Восени страйковий рух набрав більш рішучого характеру. Поденні строкові робітники відмовилися копати цукрові буряки за 45 коп. У селі з'явилися рукописні листівки із закликом не виходити на роботу, в них були вимоги підвищити денну заробітну плату до 60 копійок.У Великих Троянах наприкінці XIX - на початку XX століть працював паровий млин. Щотижня відбувалися базари, на які приїжджали селяни з
З початком першої світової війни 400 чоловіків з села мобілізували до армії, 132 з них не повернулися додому. Численні реквізиції ще більше розорювали селян. У червні 1916 року у Великих Троянах сталися масові заворушення, причиною яких був сільськогосподарський перепис. 500 солдаток і відпускних поранених солдатів вимагали видати їм «чорну книгу», погрожуючи в разі відмови втопити попа у ставку. До села прибула поліція. 12 активних учасників виступу було заарештовано. Двох затриманих віддали під особливий нагляд поліції, чотирьох жінок відпустили, оштрафувавши кожну на 100 карбованців.
Масова маніфестація відбулася в селі у березні 1917 року з приводу повалення царизму. На площі біля волосного правління відкрився мітинг. Уродженець сусіднього села Вільхового моряк Балтійського флоту, більшовик Г. І. Рогозинський закликав селян відібрати поміщицькі та церковні землі і обрати свої органи влади. Згодом було створено земельний комітет. Та більшість у ньому становили угодовці, які практично нічого не зробили для поліпшення становища селян. Бідняки переконувалися, що від Тимчасового уряду вони не одержать ні землі, ні миру.
Як тільки стало відомо про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, ленінські Декрети про мир і землю, селяни захопили панський маєток та почали розорювати поміщицькі землі. В січні 1918 року у Великих Троянах на загальному сході представники Балтського повітового ревкому роз'яснювали населенню рішення II Всеросійського з'їзду Рад. Трудове селянство гаряче вітало рішення з'їзду. Наступного місяця обрали Раду селянських депутатів, головою якої став місцевий житель, активний учасник боротьби за встановлення Радянської влади на селі П. О. Ходак. До Великотроянівського волревкому ввійшли представники селянської бідноти Великих Троянів, Юзефового, Кам'яної Криниці, Синьок, Вільхового, Грушки. Земельна комісія, створена при Раді селянських депутатів, приступила до обліку поміщицької землі. Рада піклувалася про забезпечення реманентом, посівним матеріалом, фуражем, худобою сімей червоноармійців та інвалідів.
Радянське будівництво на селі перервала австро-німецька окупація. В березні село захопили кайзерівські війська. Австро-німецькі загарбники примусили селян працювати в поміщицькій економії. Тих, хто відмовився повернути панське майно, гетьманці, що прибули з Голованівська, побили різками. Поміщик наказав селянам сплатити штраф за розібране майно. На зміну австро-німецьким окупантам наприкінці листопада 1918 року прийшли петлюрівці, які також переслідували сільських активістів, грабували населення.
Радянську владу тут відновлено після розгрому наприкінці лютого під Голова- нівськом буржуазно-націоналістичних банд. За допомогою політпрацівників
Червоної Армії було створено волосний та сільський ревкоми. Органи Радянської влади розгорнули революційні перетворення на селі. Бідняцьким і середняцьким господарствам надавалася допомога у проведенні весняної сівби та жнив. Земельна комісія приступила до розподілу землі між селянами з розрахунку півтори десятини на їдця. Трудяще селянство постачало хлібом і продовольством частини Червоної Армії, що проходили повз їхнє село.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Синьки
- Сабатинівка
- Розношенське
- Новоселиця
- Луполове
- Лозувате
- Кам'яний Брід
- Кам'яна Криниця
- Йосипівка
- Грушка
- Вільхове
- Богданове
- Данилова Балка