Сторінка 3 з 8
Становлення Радянської влади відбувалося в умовах куркульських заколотів, які частішали з наближенням денікінських військ. Велику роз'яснювальну роботу серед населення, мобілізуючи його на боротьбу з бандитизмом, проводили уповноважені Балтського повітревкому комуністи Г. І. Рогозинський та уродженець Великих Троянів І. С. Вишневський. Вони виступали з роз'ясненням становища в країні й політики більшовицької партії. Відповідаючи на заклик партії - мобілізувати всі сили на боротьбу проти Денікіна,- волревком і сільревком організували влітку загін добровольців з 30 чоловік, який влився до лав Червоної Армії, що стримувала натиск білогвардійців.
З вересня 1919 року у Великих Троянах хазяйнували денікінці. Вони жорстоко розправлялися з сільськими активістами. Було зруйновано млин та мости через річки.
Після вигнання білогвардійців у лютому 1920 року Балтський повітревком і повітпартком, спираючись на сільську бідноту, розгорнули велику роботу щодо зміцнення Радянської влади на місцях. У березні в селі обрано Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. На зборах представників трудящих волості створено волосний виконавчий комітет, який очолив бідняк X. Л. Поперечний. При волвиконкомі працювали відділи: охорони здоров'я, народної освіти, соціального забезпечення, земельний, військовий. 8 серпня відбувся з'їзд уповноважених від сіл волості, на якому обрано волосний комітет незаможних селян. До волкомнезаму ввійшли 20 чоловік. Наприкінці серпня виник сільський комнезам, який очолив один з активних борців за Радянську владу на селі, коваль М. С. Бага- чук. Комнезамівці розв'язували земельне питання, стежили за вчасним виконанням продрозверстки, допомагали налагоджувати роботу школи, організували їдальню, освітні гуртки.
Волосні й сільські органи Радянської влади, згідно із законом Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року, провели перерозподіл землі - по півтори десятини на їдця. Бідняки одержали більш як 800 десятин. Але за браком тягла й реманенту частина з них змушена була відробляти куркулям за тягло. Органи Радянської влади та КНС, ставши на захист бідняцьких господарств, обмежили норми куркульського землекористування, підвищили для куркулів розміри сільськогосподарських податків, особливо на хліб.
Радянське будівництво проходило в умовах запеклого опору з боку куркулів. 17 жовтня куркульська банда напала на продзагін, що прибув до Великих Троянів з Голованівська. У нерівному бою з нею загинули два продармійці. 23 листопада на село налетіла банда Куцого. Бандити вдерлися у волвиконком, розстріляли його працівника, розграбували майно та документацію. У зв'язку з складною обстановкою 10 грудня 1920 року у Великих Троянах створено волосний ревком. Загони самооборони допомагали міліції в боротьбі з бандитизмом. Для ліквідації банд, що діяли на території волості, прибув стрілецький полк. Протягом 1921-1922 рр. з села було вислано кілька куркульських сімей.
Наприкінці листопада 1920 року з ініціативи Балтського парткому в селі створено осередок співчуваючих Комуністичній партії з 23 чоловік. Волревком, КНС,
осередок співчуваючих організували збір продуктів для Червоної Армії. У червні 1920 року під час тижня допомоги Червоній Армії жителі Великих Троянів відправили на фронт теплі речі, продовольство. Частину хліба вони надіслали робітникам промислових міст. У червні того ж року проходив тиждень допомоги пораненому і хворому червоноармійцю. Сім'ям червоноармійців та інвалідам громадянської війни надавалася матеріальна підтримка. По селах волості організовували тижневі розкладки - у багатіїв вилучали лишки зерна і передавали їх біднякам.
Переборюючи труднощі відбудовного періоду, в умовах гострої класової боротьби міцніли органи Радянської влади на селі. Наприкінці лютого 1921 року у Великих Троянах проведено вибори до Ради робітничих, селянських і червоно- армійських депутатів. Органи Радянської влади спрямували трудящих на здійснення ленінського кооперативного плану. 1922 року споживче товариство «Інтеграл» об'єднало 150 чоловік. Тоді ж створено бурякове товариство, що займалося вирощуванням цукрових буряків для Грушківського цукрозаводу. 1922 року воно увійшло до сільськогосподарського кооперативу, якому Уманський «Сільгоспмаш» постачав сільськогосподарські машини і реманент. Через кооперацію селяни
Дивиться також інші населені пункти району: