Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Складні завдання довелося розв'язувати партійним та громадським організаціям села в період колективізації сільського господарства. Серед тих, хто першим вступив на новий шлях господарювання, були комуністи Петрового П. І. Шаповал, М. Л. Шуліка, О. Ф. Вишневський, а також депутат сільської Ради з 1925 року Л. П. Ситник (в 1931 році її обрано членом ВУЦВКу). На 1932 рік в селі утворилося 7 сільськогосподарських артілей. В колгоспах діяли 4 парторганізації. Надійними помічниками комуністів у зміцненні колгоспів виступали місцеві комсомольці. Вони брали активну участь в хлібозаготівлях, організовували червоні валки, вели культосвітню роботу, антирелігійну пропаганду.
Наприкінці 1930 року в селі утворилася машинно-тракторна станція, а в 1933 році-політвідділ при ній, який очолив О. М. Плевицький. У 1935 році МТС вже мала 82 трактори, 36 комбайнів та 12 вантажних автомашин. Партійна
організація МТС велику увагу приділяла навчанню та підготовці механізаторських кадрів.
У 1937-1939 рр. колгоспи Петрового збільшили врожайність основних сільськогосподарських культур порівняно з 1935-1936 рр. більше ніж у два рази. Так, рільнича бригада О. Г. Гавелі з артілі «Червоний хлібороб» в 1939 році на площі 58 га зібрала по 21,4 цнт озимої пшениці, а на площі 15 га по 21 цнт жита. За успіхи в сільськогосподарському виробництві у 1937-1939 рр. артілі «Червоний хлібороб» та ім. Сталіна завоювали право брати участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. До Книги пошани виставки занесені агроном-лісомеліоратор Р. П. Бакун, бригадири-лісомеліоратори колгоспів «Червоний хлібороб» О. Г. Тимченко та ім. Сталіна М. Я. Дрига, трактористи І. Д. Вервес, О. Г. Висоцький, Н. Д. Оришака, комбайнери Г. Я. Коломоєць, А. О. Мовчан.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в артілях Петрового було по 4 тваринницькі ферми, на яких налічувалося 803 коня, 954 корови, 213 волів, 1063 вівці і 1180 свиней, 3176 штук птиці. Реконструкція графітної копальні дала змогу у 1940 році довести видобуток графіту до 4 тис. тонн. Стали до ладу механічна майстерня, електростанція, розгорталося житлове будівництво.
На початку 1941 року в селі проживав 4951 чоловік, з них 1580 робітників і службовців, 3317 колгоспників. До послуг трудівників Петрового була лікарня, де працювали 24 медичні працівники. У селі діяли 4 школи, 15 клубів та хат-читалень, районний будинок культури, районна бібліотека. При клубах організовано драматичні гуртки і спортивні товариства. Вихованець Тсоавіахіму петрівець Ю. А. Лазоренко за виявлений героїзм у боях на озері Хасан був нагороджений орденом Червоної Зірки.
В селі виходила районна газета «За більшовицькі колгоспи». При її редакції працювало літоб'єднання. Партійні організації Петрового об'єднували 141 комуніста, а комсомольські - 383 члени ВЛКСМ.
З гнівом зустріли петрівці звістку про підступний напад фашистської Німеччини на нашу країну. Багато юнаків і дівчат подали заяви до райвійськкомату з проханням направити їх у діючу армію. В перші дні війни понад 400 жителів Петрового пішли захищати Вітчизну. Вони героїчно билися проти ворога на фронтах Вітчизняної війни; 315 одержали бойові нагороди.
8 серпня 1941 року Петрове захопили фашисти. Більш як 200 молодих хлопців і дівчат вони відправили на каторгу до Німеччини. Були зруйновані і спалені всі. господарські приміщення колгоспів, МТС, школи та майже 100 будинків місцевих жителів. Під час тимчасової окупації в селі діяла група патріотів. Вчитель Я. К. Коваленко, комсомольці й учні В. П. Кривда, М. І. Сидоренко та інші розповідали жителям про події на фронтах Великої Вітчизняної війни. Жителі Петрового - К. Г. Назарець, П. М. Копань та інші переховували червоноармійців, що втікали з полону.
Петрове
Сторінка 4 з 7
комсомольців. На кінець 20-х років відкрилися 3 початкові, семирічна та професійна школи. Майже всі діти шкільного віку були охоплені навчанням. Особлива увага приділялася ліквідації неписьменності серед дорослого населення. Ще з 1921 року почав діяти волосний сельбуд. У 1927 році відкрито сільський клуб ім. Ф. Е. Дзержинського, який став центром культурного життя села. Того ж року в селі заговорило радіо. Наприкінці 1930 року в селі утворилася машинно-тракторна станція, а в 1933 році-політвідділ при ній, який очолив О. М. Плевицький. У 1935 році МТС вже мала 82 трактори, 36 комбайнів та 12 вантажних автомашин. Партійна
організація МТС велику увагу приділяла навчанню та підготовці механізаторських кадрів.
У 1937-1939 рр. колгоспи Петрового збільшили врожайність основних сільськогосподарських культур порівняно з 1935-1936 рр. більше ніж у два рази. Так, рільнича бригада О. Г. Гавелі з артілі «Червоний хлібороб» в 1939 році на площі 58 га зібрала по 21,4 цнт озимої пшениці, а на площі 15 га по 21 цнт жита. За успіхи в сільськогосподарському виробництві у 1937-1939 рр. артілі «Червоний хлібороб» та ім. Сталіна завоювали право брати участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. До Книги пошани виставки занесені агроном-лісомеліоратор Р. П. Бакун, бригадири-лісомеліоратори колгоспів «Червоний хлібороб» О. Г. Тимченко та ім. Сталіна М. Я. Дрига, трактористи І. Д. Вервес, О. Г. Висоцький, Н. Д. Оришака, комбайнери Г. Я. Коломоєць, А. О. Мовчан.
Напередодні Великої Вітчизняної війни в артілях Петрового було по 4 тваринницькі ферми, на яких налічувалося 803 коня, 954 корови, 213 волів, 1063 вівці і 1180 свиней, 3176 штук птиці. Реконструкція графітної копальні дала змогу у 1940 році довести видобуток графіту до 4 тис. тонн. Стали до ладу механічна майстерня, електростанція, розгорталося житлове будівництво.
На початку 1941 року в селі проживав 4951 чоловік, з них 1580 робітників і службовців, 3317 колгоспників. До послуг трудівників Петрового була лікарня, де працювали 24 медичні працівники. У селі діяли 4 школи, 15 клубів та хат-читалень, районний будинок культури, районна бібліотека. При клубах організовано драматичні гуртки і спортивні товариства. Вихованець Тсоавіахіму петрівець Ю. А. Лазоренко за виявлений героїзм у боях на озері Хасан був нагороджений орденом Червоної Зірки.
В селі виходила районна газета «За більшовицькі колгоспи». При її редакції працювало літоб'єднання. Партійні організації Петрового об'єднували 141 комуніста, а комсомольські - 383 члени ВЛКСМ.
З гнівом зустріли петрівці звістку про підступний напад фашистської Німеччини на нашу країну. Багато юнаків і дівчат подали заяви до райвійськкомату з проханням направити їх у діючу армію. В перші дні війни понад 400 жителів Петрового пішли захищати Вітчизну. Вони героїчно билися проти ворога на фронтах Вітчизняної війни; 315 одержали бойові нагороди.
8 серпня 1941 року Петрове захопили фашисти. Більш як 200 молодих хлопців і дівчат вони відправили на каторгу до Німеччини. Були зруйновані і спалені всі. господарські приміщення колгоспів, МТС, школи та майже 100 будинків місцевих жителів. Під час тимчасової окупації в селі діяла група патріотів. Вчитель Я. К. Коваленко, комсомольці й учні В. П. Кривда, М. І. Сидоренко та інші розповідали жителям про події на фронтах Великої Вітчизняної війни. Жителі Петрового - К. Г. Назарець, П. М. Копань та інші переховували червоноармійців, що втікали з полону.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чечеліївка
- Червонокостянтинівка
- Петрівське
- Новий Стародуб
- Іскрівка
- Іванівка
- Ганнівка
- Водяне
- Богданівка
- Балахівка
- Зелене