Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
31 грудня 1919 року денікінці остаточно були вибиті з села. Одразу створено волревком, який навесні передав свої повноваження волвиконкому. У лютому 1920 року виник партосередок у складі 6 чоловік, який очолив А. С. Куделя. Влітку почав діяти КНС, що допомагав органам Радянської влади втілювати в життя державні закони, спрямовані на боротьбу з бандитизмом та контрреволюцією, контролював розподіл землі між безземельними і малоземельними селянами, займався питаннями продрозверстки, організовував допомогу родинам червоноармійців і партизанів, налагоджував культурно-освітню роботу. Весною 1923 року 7 юнаків і дівчат села згуртувалися в осередок Комуністичної Спілки Молоді. Його секретарем обрали Г. А. Стельвагу.
Одним з найважливіших завдань, що стояли на той час перед комуністами і комсомольцями села, була боротьба з куркульством, яке саботувало заходи Радянської влади. Ще в 1925 році куркулі Успенки були власниками парового млина, 19 вітряків, олійні і 3 крупорушок. Намагаючись використати у своїх інтересах навіть саму ідею кооперації, вони 1926 року утворили машинно-тракторне товариство, придбали трактор, молотарку та інше сільськогосподарське знаряддя, а після завершення робіт у власних господарствах за високу плату здавали їх в оренду біднякам. Через 2 роки це фіктивне товариство ліквідовано. В цей же час у селі створено ТСОЗ «Шлях Леніна», до якого вступило багато членів КНС. Під час виділення ТСОЗу кращих земель куркульство намагалося чинити перешкоди.
У вересні 1928 року в селі засновано першу сільськогосподарську артіль «Дніпро», в якій спочатку об'єдналося 12 родин найбільш активних селян, комуністів і комсомольців. Все тягло в господарстві становили кінь і двоє лошат. Згодом воно одержало від держави трактор, молотарку. Землю виділили в одному масиві. Наступного року в Успенці утворилося ще сім артілей: «Зелена діброва», «Зелені луки», «Веселий поділ», «Радянський хлібороб», «Перше травня», «Колективіст України» та «Нове життя». У 1931 році вони об'єдналися у два колгоспи: «Дніпро» (головою його став місцевий активіст К. Я. Бузько) і «Шлях Леніна» (його очолив 25-тисячник, робітник Г. І. Попенко). На кінець 1932 року колективізація в Успенці повністю завершена.
Велику роль у зміцненні колективних господарств відіграли комуністи. В артілі «Дніпро» створили кандидатську групу з 2 комуністів та кандидата у члени партії; в артілі «Шлях Леніна» в партійно-комсомольській групі було 2 комуністи. На відкритих партійних і комсомольських зборах обговорювалися питання партійно-комсомольської роботи, господарської діяльності, важливі суспільно-політичні події в країні й за рубежем. Так, 18 березня 1935 року відповідно до рішення відкритих зборів партійної організації артілі «Шлях Леніна», присвячених дню Паризької комуни, з фондів колгоспу виділено гроші для допомоги робітникам капіталістичних країн, проведено збирання коштів для політв'язнів та їх родин, засіяно 2 га зерновими на користь МОДРу.
У передвоєнні роки обидва колгоспи Успенки стали багатогалузевими економічно міцними господарствами. Вони мали 6 автомашин, вальцьовий млин, дві олійні, добре укомплектовані свино- і молочнотоварні ферми. Трудівники артілі «Дніпро» у 1937-1938 рр. виростили на площі 95 га по 11,2 цнт соняшнику. Ланкова М. М. Слюсар добилася врожаю кукурудзи по 33 цнт зерна на площі 2,5 га. Її, а також весь колектив господарства 1939 року занесено до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки. У 1940 році до цієї книги за досягнення в розвитку тваринництва занесено колектив свиноферми колгоспу «Шлях Леніна», де на кожну з 33 свиноматок одержали по 16,3 поросяти, а також свинарку М. В. Вакуленко та чабана І. А. Сокуренка. Хлібороби цього господарства у 1939 році зібрали на площі 272 га понад 15 цнт з га озимої пшениці, на площі 336 га - по 15
Успенка
Сторінка 3 з 7
налетіли на село й вчинили звірячу розправу над радянськими активістами. 20 селян заарештували, В. Підгорного, Ф. Таранця, Ф. Скалька, М. Стельвагу та В. Стельвагу денікінці порубали за селом, а І. К. Жадана, який у січні 1918 року керував розподілом поміщицьких і куркульських земель, стратили в Кременчуку. Село майже повністю зруйнували. Білобандити погнали до Кременчука велику череду відібраної в населення худоби, сотні підвід з награбованим майном. Селяни, яким вдалося врятуватися, влилися до партизанського загону В. В. Свистуна і в його складі повели наступ на Крюків та Кременчук. Одним з найважливіших завдань, що стояли на той час перед комуністами і комсомольцями села, була боротьба з куркульством, яке саботувало заходи Радянської влади. Ще в 1925 році куркулі Успенки були власниками парового млина, 19 вітряків, олійні і 3 крупорушок. Намагаючись використати у своїх інтересах навіть саму ідею кооперації, вони 1926 року утворили машинно-тракторне товариство, придбали трактор, молотарку та інше сільськогосподарське знаряддя, а після завершення робіт у власних господарствах за високу плату здавали їх в оренду біднякам. Через 2 роки це фіктивне товариство ліквідовано. В цей же час у селі створено ТСОЗ «Шлях Леніна», до якого вступило багато членів КНС. Під час виділення ТСОЗу кращих земель куркульство намагалося чинити перешкоди.
У вересні 1928 року в селі засновано першу сільськогосподарську артіль «Дніпро», в якій спочатку об'єдналося 12 родин найбільш активних селян, комуністів і комсомольців. Все тягло в господарстві становили кінь і двоє лошат. Згодом воно одержало від держави трактор, молотарку. Землю виділили в одному масиві. Наступного року в Успенці утворилося ще сім артілей: «Зелена діброва», «Зелені луки», «Веселий поділ», «Радянський хлібороб», «Перше травня», «Колективіст України» та «Нове життя». У 1931 році вони об'єдналися у два колгоспи: «Дніпро» (головою його став місцевий активіст К. Я. Бузько) і «Шлях Леніна» (його очолив 25-тисячник, робітник Г. І. Попенко). На кінець 1932 року колективізація в Успенці повністю завершена.
Велику роль у зміцненні колективних господарств відіграли комуністи. В артілі «Дніпро» створили кандидатську групу з 2 комуністів та кандидата у члени партії; в артілі «Шлях Леніна» в партійно-комсомольській групі було 2 комуністи. На відкритих партійних і комсомольських зборах обговорювалися питання партійно-комсомольської роботи, господарської діяльності, важливі суспільно-політичні події в країні й за рубежем. Так, 18 березня 1935 року відповідно до рішення відкритих зборів партійної організації артілі «Шлях Леніна», присвячених дню Паризької комуни, з фондів колгоспу виділено гроші для допомоги робітникам капіталістичних країн, проведено збирання коштів для політв'язнів та їх родин, засіяно 2 га зерновими на користь МОДРу.
У передвоєнні роки обидва колгоспи Успенки стали багатогалузевими економічно міцними господарствами. Вони мали 6 автомашин, вальцьовий млин, дві олійні, добре укомплектовані свино- і молочнотоварні ферми. Трудівники артілі «Дніпро» у 1937-1938 рр. виростили на площі 95 га по 11,2 цнт соняшнику. Ланкова М. М. Слюсар добилася врожаю кукурудзи по 33 цнт зерна на площі 2,5 га. Її, а також весь колектив господарства 1939 року занесено до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки. У 1940 році до цієї книги за досягнення в розвитку тваринництва занесено колектив свиноферми колгоспу «Шлях Леніна», де на кожну з 33 свиноматок одержали по 16,3 поросяти, а також свинарку М. В. Вакуленко та чабана І. А. Сокуренка. Хлібороби цього господарства у 1939 році зібрали на площі 272 га понад 15 цнт з га озимої пшениці, на площі 336 га - по 15
Дивиться також інші населені пункти району: