Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після столипінської аграрної реформи процес класового розшарування селянства прискорився. Поблизу Успенки виникли Ольгинські та Омельницькі хутори, де оселилися місцеві куркулі. Багато бідняків наймитували у них або поповнювали лави пролетарів у містах. Дехто з мешканців села шукав кращої долі в Сибіру, але з часом вони поверталися назад зовсім розорені. Напередодні першої світової війни агітаційно-революційну роботу серед успенців провадили селяни-бідняки Д. С. Куделя і К. С. Соловйов.
Імперіалістична війна ще більше загострила класові суперечності в селі. Майже все доросле чоловіче населення Успенки мобілізували до армії, у багатьох жителів забрали для потреб армії тягло і вози. Невдоволення політикою царського уряду серед селян Успенки наростало. Лютнева буржуазно-демократична революція не змінила на краще становища селян, і очікуваної землі вони так і не дістали від Тимчасового уряду.
Трудове селянство з радістю зустріло звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції. За завданням Катеринославської більшовицької партійної організації до рідного села прибув Д. С. Куделя (ще в армії вступив він до більшовицької партії). В перших числах січня 1918 року в приміщенні земської школи відбувся багатолюдний мітинг, на якому селяни-бідняки і солдати-фронтовики з великою увагою прослухали розповідь свого земляка про повалення влади поміщиків і буржуазії, про утворення робітничо-селянського уряду на чолі з В. І. Леніним. Тут же було обрано Успенську Раду, під керівництвом якої почався розподіл між селянами поміщицьких та церковних земель. Для організації боротьби з контрреволюцією створено волревком у складі 9 чоловік. Головою його став Д. С. Куделя, секретарем - К. С. Соловйов.
Д. С. Куделя в той час не тільки у Верхньодніпровському, але й в інших повітах Катеринославської губернії виступав як агітатор Радянської влади, організовував ревкоми, допомагав ділити поміщицькі землі. В січні 1918 року його обрано делегатом на Катеринославський губернський селянський з'їзд, в лютому він брав участь у роботі Катеринославського губернського з'їзду Рад, потім був включений до складу першого Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. У квітні Д. С. Куделя - учасник Таганрозької наради більшовицьких організацій України.
У березні 1918 року Успенку захопили кайзерівські війська. Волревком пішов у підпілля. Окупанти відновили діяльність земської волосної управи. З селян було стягнуто контрибуцію в розмірі 20 тис. крб. В той час Д. С. Куделя проводив серед трудящих повіту велику роботу щодо організації опору окупантам. Не раз він з'являвся і в Успенці. На дніпровській заплаві, біля рідного села, 22 серпня його вистежили і вбили гетьманці. Односельці свято шанують пам'ять свого першого голови ревкому. На його могилі встановлено пам'ятну надгробну плиту.
В грудні 1918 року в село вступили підрозділи Червоного козацтва. Тоді ж відновлено Радянську владу. Ревком очолив боротьбу трудящих за здійснення революційних перетворень, розподіляв землі між селянами, організовував допомогу бідняцьким і середняцьким господарствам у проведенні сівби. Але у травні 1919 року сюди вдерлися банди Григор'єва. На початку червня жителі Успенки з допомогою партизанського загону під командуванням В. В. Свистуна, який діяв на території сучасної Дніпропетровської області, вигнали їх. Багато успенців,у т. ч. А.Д. Куделя, П. М. Мусіяка, О. М. Кушніров та інші, влилися у цей загін.
Активно боролися жителі села проти денікінців. У жовтні 1919 року тут організувався загін повстанців під проводом Д. Т. Слизькоуха, А. С. Куделі та І. Литвиненка. Перший бій з денікінцями, що стався на початку листопада, закінчився перемогою партизанського загону і селян Успенки. Але через кілька днів близько тисячі озброєних до зубів білогвардійців
Успенка
Сторінка 2 з 7
Селяни Успенки були активними учасниками революційних подій 1905-1907 рр. Весною 1905 року вони брали участь у розгромі сусідніх поміщицьких маєтків Манвелова (с. Морозівка), Кузьмицького (с. Млинок), Сердюка (с. Федорівка). Організатором самовільного розподілу худоби і майна поміщика Стрельченка 19 грудня того року став успенський селянин Я. Вінник. Під час цих подій загинуло шість бідняків, тяжко поранено - 53. У січні 1906 року до Успенки прибув каральний загін, який учинив розправу над селянами. Активних учасників виступів було заарештовано і засуджено до різних строків каторжних робіт. Імперіалістична війна ще більше загострила класові суперечності в селі. Майже все доросле чоловіче населення Успенки мобілізували до армії, у багатьох жителів забрали для потреб армії тягло і вози. Невдоволення політикою царського уряду серед селян Успенки наростало. Лютнева буржуазно-демократична революція не змінила на краще становища селян, і очікуваної землі вони так і не дістали від Тимчасового уряду.
Трудове селянство з радістю зустріло звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції. За завданням Катеринославської більшовицької партійної організації до рідного села прибув Д. С. Куделя (ще в армії вступив він до більшовицької партії). В перших числах січня 1918 року в приміщенні земської школи відбувся багатолюдний мітинг, на якому селяни-бідняки і солдати-фронтовики з великою увагою прослухали розповідь свого земляка про повалення влади поміщиків і буржуазії, про утворення робітничо-селянського уряду на чолі з В. І. Леніним. Тут же було обрано Успенську Раду, під керівництвом якої почався розподіл між селянами поміщицьких та церковних земель. Для організації боротьби з контрреволюцією створено волревком у складі 9 чоловік. Головою його став Д. С. Куделя, секретарем - К. С. Соловйов.
Д. С. Куделя в той час не тільки у Верхньодніпровському, але й в інших повітах Катеринославської губернії виступав як агітатор Радянської влади, організовував ревкоми, допомагав ділити поміщицькі землі. В січні 1918 року його обрано делегатом на Катеринославський губернський селянський з'їзд, в лютому він брав участь у роботі Катеринославського губернського з'їзду Рад, потім був включений до складу першого Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. У квітні Д. С. Куделя - учасник Таганрозької наради більшовицьких організацій України.
У березні 1918 року Успенку захопили кайзерівські війська. Волревком пішов у підпілля. Окупанти відновили діяльність земської волосної управи. З селян було стягнуто контрибуцію в розмірі 20 тис. крб. В той час Д. С. Куделя проводив серед трудящих повіту велику роботу щодо організації опору окупантам. Не раз він з'являвся і в Успенці. На дніпровській заплаві, біля рідного села, 22 серпня його вистежили і вбили гетьманці. Односельці свято шанують пам'ять свого першого голови ревкому. На його могилі встановлено пам'ятну надгробну плиту.
В грудні 1918 року в село вступили підрозділи Червоного козацтва. Тоді ж відновлено Радянську владу. Ревком очолив боротьбу трудящих за здійснення революційних перетворень, розподіляв землі між селянами, організовував допомогу бідняцьким і середняцьким господарствам у проведенні сівби. Але у травні 1919 року сюди вдерлися банди Григор'єва. На початку червня жителі Успенки з допомогою партизанського загону під командуванням В. В. Свистуна, який діяв на території сучасної Дніпропетровської області, вигнали їх. Багато успенців,у т. ч. А.Д. Куделя, П. М. Мусіяка, О. М. Кушніров та інші, влилися у цей загін.
Активно боролися жителі села проти денікінців. У жовтні 1919 року тут організувався загін повстанців під проводом Д. Т. Слизькоуха, А. С. Куделі та І. Литвиненка. Перший бій з денікінцями, що стався на початку листопада, закінчився перемогою партизанського загону і селян Успенки. Але через кілька днів близько тисячі озброєних до зубів білогвардійців
Дивиться також інші населені пункти району: