Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
більшовицькими, а колгоспників - заможними». Широко практикувалися сільськогосподарські виставки. У жовтні 1935 року влаштовано районну виставку досягнень тваринництва та механізації сільського господарства.
Відгукнувшись на заклик п'ятисотенниць Г. Кошової та М. Демченко, колгоспники Єлизаветградки включилися у змагання за вирощування високих урожаїв.
На обласному з'їзді механізаторів МТС у грудні 1938 року були відзначені бригадир Єлизаветградківської МТС К. Бевз, трактористи Г. І. Кулик, І. П. Шевченко та комбайнер С. Є. Стьожка. Вони збирали по 18-25 цнт пшениці з гектара. За вирощення високого врожаю проса колгосп «Комінтерн» у 1940 році занесено до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Рік у рік зміцнювали свою економіку артілі села. На трудодень в 1936 році колгоспники одержали 2,4 кг зерна. Зросла грошова оплата праці. З 1936 року в селі діяла лікарня на 50 ліжок. Величезна робота проводилася щодо підвищення освітнього рівня трудящих. Ще у вересні 1928 року в Єлизаветградці оголошено місячник ліквідації неписьменності, активну участь у якому взяли жінки. Того ж року початкову школу перетворено на семирічку. 1935 року на її базі створено середню школу на 600 місць, де працювало 24 вчителі. Протягом 1938-1941 рр. її закінчило понад 180 юнаків і дівчат. У 1937-1938 рр. силами громадськості села збудовано нове приміщення школи з фізичним, хімічним кабінетами, бібліотекою, фонд якої налічував 10 тис. книжок. 1937 року село одержало струм від новозбудованої електростанції. В клубі демонструвалися кінофільми. Почав діяти радіовузол.
З перших днів Великої Вітчизняної війни трудящі села під керівництвом партійних і радянських органів перебудували свою роботу на воєнний лад. З наближенням фронту в селі було створено винищувальний батальйон. Населення брало активну участь у спорудженні оборонних рубежів. Райком партії створив оперативну групу для організації партійного і комсомольського підпілля. В тилу ворога були залишені секретарі райкому партії І. С. Щученко, П. П. Сидоренко, комуністи Е. А. Скабард, П. І. Боєвець, С. Т. Пилипенко, О. І. Босий, П. Д. Павленко та інші. 5 серпня 1941 року гітлерівці захопили село. З перших днів окупанти почали грабувати колгоспне майно і вивозити до Німеччини. За відмову працювати на окупантів людей розстрілювали.
Та населення чинило опір загарбникам. З серпня по листопад на території району діяв партизанський загін (командир І. С. Щученко). Партизани завдали відчутних ударів німецьким загарбникам. Фашисти влаштували облаву: у навколишніх селах розмістили великі гарнізони і взяли по 10-15 заложників - радянських активістів. На сходках жителів їх розстрілювали, погрожуючи, що так буде з кожним, хто підтримуватиме партизанів. Однак це не залякало радянських людей - вони всіляко допомагали народним месникам. У листопаді група партизанів перейшла лінію фронту і влилася в Червону Армію, а інша частина пішла в підпілля.
Об'єднавши навколо себе залишених у тилу комуністів, П. І. Боєвець створив партійну групу, яка стала ядром Єлизаветградківської підпільної організації. Її керівним органом був підпільний райком партії на чолі з Е. А. Скабардом. Підпільники влаштовували диверсії, пускали під укіс ворожі ешелони, знищували окупантів та їх нрихвоснів. Фашисти проводили численні облави, чинили жорстокі розправи. За вбивство двох поліцаїв у ніч на 27 січня 1942 року гітлерівці розстріляли 10 заложників. Місцем розправи з радянськими людьми були силосна башта в Цибулевому, назвапа «баштою смерті», і околиця Плоского лісу.
На початку 1942 року, після загибелі Е. А. Скабарда, Єлизаветградківський райком КП(б)У очолив П. І. Босвець. На допомогу Кіровоградському підпільному обкому партії ЦК КП(б)У направив групу з 10 чоловік на чолі з колишнім завідуючим відділом пропаганди і агітації Єлизаветградківської о РК КП(б)У П. Ф. Ба- ранником. У березні 1942 року на нараді комуністів Єлизаветградківського району з його участю вирішено активізувати дії проти
Єлизаветградка
Сторінка 5 з 8
Велику роль в організаційно-господарському зміцненні колгоспів відіграла Єлизаветградківська (Цибулівська) МТС, створена 17 листопада 1929 року. Вона сприяла широкому впровадженню машинної техніки в колгоспне виробництво. Комуністи сільгоспартілі очолили боротьбу колгоспників за здійснення висунутого партією лозунгу - «Зробити всі колгоспи Відгукнувшись на заклик п'ятисотенниць Г. Кошової та М. Демченко, колгоспники Єлизаветградки включилися у змагання за вирощування високих урожаїв.
На обласному з'їзді механізаторів МТС у грудні 1938 року були відзначені бригадир Єлизаветградківської МТС К. Бевз, трактористи Г. І. Кулик, І. П. Шевченко та комбайнер С. Є. Стьожка. Вони збирали по 18-25 цнт пшениці з гектара. За вирощення високого врожаю проса колгосп «Комінтерн» у 1940 році занесено до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
Рік у рік зміцнювали свою економіку артілі села. На трудодень в 1936 році колгоспники одержали 2,4 кг зерна. Зросла грошова оплата праці. З 1936 року в селі діяла лікарня на 50 ліжок. Величезна робота проводилася щодо підвищення освітнього рівня трудящих. Ще у вересні 1928 року в Єлизаветградці оголошено місячник ліквідації неписьменності, активну участь у якому взяли жінки. Того ж року початкову школу перетворено на семирічку. 1935 року на її базі створено середню школу на 600 місць, де працювало 24 вчителі. Протягом 1938-1941 рр. її закінчило понад 180 юнаків і дівчат. У 1937-1938 рр. силами громадськості села збудовано нове приміщення школи з фізичним, хімічним кабінетами, бібліотекою, фонд якої налічував 10 тис. книжок. 1937 року село одержало струм від новозбудованої електростанції. В клубі демонструвалися кінофільми. Почав діяти радіовузол.
З перших днів Великої Вітчизняної війни трудящі села під керівництвом партійних і радянських органів перебудували свою роботу на воєнний лад. З наближенням фронту в селі було створено винищувальний батальйон. Населення брало активну участь у спорудженні оборонних рубежів. Райком партії створив оперативну групу для організації партійного і комсомольського підпілля. В тилу ворога були залишені секретарі райкому партії І. С. Щученко, П. П. Сидоренко, комуністи Е. А. Скабард, П. І. Боєвець, С. Т. Пилипенко, О. І. Босий, П. Д. Павленко та інші. 5 серпня 1941 року гітлерівці захопили село. З перших днів окупанти почали грабувати колгоспне майно і вивозити до Німеччини. За відмову працювати на окупантів людей розстрілювали.
Та населення чинило опір загарбникам. З серпня по листопад на території району діяв партизанський загін (командир І. С. Щученко). Партизани завдали відчутних ударів німецьким загарбникам. Фашисти влаштували облаву: у навколишніх селах розмістили великі гарнізони і взяли по 10-15 заложників - радянських активістів. На сходках жителів їх розстрілювали, погрожуючи, що так буде з кожним, хто підтримуватиме партизанів. Однак це не залякало радянських людей - вони всіляко допомагали народним месникам. У листопаді група партизанів перейшла лінію фронту і влилася в Червону Армію, а інша частина пішла в підпілля.
Об'єднавши навколо себе залишених у тилу комуністів, П. І. Боєвець створив партійну групу, яка стала ядром Єлизаветградківської підпільної організації. Її керівним органом був підпільний райком партії на чолі з Е. А. Скабардом. Підпільники влаштовували диверсії, пускали під укіс ворожі ешелони, знищували окупантів та їх нрихвоснів. Фашисти проводили численні облави, чинили жорстокі розправи. За вбивство двох поліцаїв у ніч на 27 січня 1942 року гітлерівці розстріляли 10 заложників. Місцем розправи з радянськими людьми були силосна башта в Цибулевому, назвапа «баштою смерті», і околиця Плоского лісу.
На початку 1942 року, після загибелі Е. А. Скабарда, Єлизаветградківський райком КП(б)У очолив П. І. Босвець. На допомогу Кіровоградському підпільному обкому партії ЦК КП(б)У направив групу з 10 чоловік на чолі з колишнім завідуючим відділом пропаганди і агітації Єлизаветградківської о РК КП(б)У П. Ф. Ба- ранником. У березні 1942 року на нараді комуністів Єлизаветградківського району з його участю вирішено активізувати дії проти
Дивиться також інші населені пункти району:
- Цвітне
- Триліси
- Стара Осота
- Ставидла
- Соснівка
- Розумівка
- Родниківка
- Підлісне
- Михайлівка
- Красносілля
- Івангород
- Голикове
- Вищі Верещаки
- Букварка
- Бовтишка
- Бірки
- Красносілка