Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Єлизаветградка

Сторінка 2 з 8
У пореформений період в Єлизаветградці розвивається кустарна промисловість і торгівля. Тут було 77 вітряків, 3 олійні, 3 кузні, 8 дрібних землеробських підприємств. 31 кустарне підприємство виробляло полотно, шкіру, килими тощо. Килими єлизаветградківських ткаль вивозили навіть за кордон. За переписом 1886 року в селі проживало близько 113 столярів і бондарів, 422 кравці і ковалі, 8 гончарів, 98 чоботарів-шорників, ткачів, прядильниць, понад 400 панчішників. Працювало 35 крамниць. Тричі на рік на ярмарки з'їжджалися торговці з Херсонської та Київської губерній.
У 1894-1897 рр. в Єлизаветградці, селах Сентовому (згодом Родниківка), Федварі (згодом Підлісне) та ін. ліберальний народник М. В. Левитський організовує хліборобські та ремісничі кооперативи і артілі, які схвально зустріла народницька преса, вважаючи їх одним із засобів запобігання розвиткові капіталізму на селі.
В дійсності ці артілі сприяли лише дальшому розшаруванню селянства. Біднота задихалася від злиднів.
Тяжкі умови життя і розгортання революційної боротьби в країні сприяли пробудженню класової свідомості трудящих Єлизаветградки. У травні 1902 року поліція затримала А. І. Матвєєва, який читав селянам «Летучий листок» (додаток до «Искрн»). В 1906-1907 рр. революційну роботу тут проводили вихідці з села - робітники Т. І. Фомичов, М. М. Чередниченко, Н. С. Іванов, вчителі Т. X. Скрипка, О. К. Скрипка, лікар І. Г. Буксир. 1905 року оформилася місцева соціал- демократична група. Через завідуючого Михайлівською земською школою П. І. Пшеничного члени її встановили зв'язок з організаціями РСДРП Катеринослава, Єлисаветграда, Знам'янки, Кривого Рога, звідки одержували нелегальну літературу. За доносом провокатора учасники групи на початку 1906 року були заарештовані, деякі заслані до Сибіру. Але боротьба не згасала. На масових сходках селяни Єлизаветградки вимагали конфіскації поміщицьких земель. Так, влітку 1906 року під час перерозподілу общинної землі загострилася боротьба між біднотою і куркулями, які домагалися кращих і ближчих наділів. У справу втрутилася поліція, бідняків покарали різками, а одного з них - Т. Г. Колісника - заарештували. Того ж року на селянській сходці учасник російсько-японської війни георгіївський кавалер С. Я. Масловський вимагав наділити землею різночинців і демобілізованих солдатів. Місцеві власті покарали всіх присутніх.
Тільки 1896 року в селі збудовано лікарню на 15 ліжок, де працювали лікар і два фельдшери. Часті епідемії забирали життя сотень людей. Школи тут до 80-х років XIX ст. не було зовсім. Більш заможні жителі села, щоб навчити дітей
грамоти, наймали дяків і відставних солдатів. Лише 1885 року земство на кошти громади відкрило в Єлизаветградці трирічне народне училище. В 1901 році почали діяти двокласне міністерське училище на 60 учнів і церковнопарафіяльна школа для дівчат. Однак навчалося не більше 30 проц. дітей шкільного віку.
Під час першої імперіалістичної війни 812 жителів Єлизаветградки мобілізовано на фронт. Для армії реквізовувалися коні, продовольство, фураж. Селянські господарства залишилися без робочих рук і тягла. Вже восени 1914 і навесні 1915 рр. значна частина бідняцької землі не засівалася, а наступного року на пні загинуло багато зерна. В 1916 році тут налічувалося 1375 дворів, які мали під посівами 4551 десятину землі. 177 були безземельними, 215 засівали лише десятину, 61 - від 10 до 20, а 4 - від 25 до 35 десятин. 758 господарств не мали робочої худоби. Занепало і кустарне виробництво. Наростало невдоволення війною, царським режимом.
Дізнавшись про повалення царя, у травні 1917 року єлизаветградківці обрали Раду робітничих і селянських депутатів, головою якої став криворізький робітник Т. О. Колісник. Під тиском селянських мас Рада вимагала передачі приватновласницьких земель у розпорядження земельного комітету. Проведенню цих заходів всіляко перешкоджав місцевий орган Тимчасового уряду - громадський комітет.
Радісно зустріли трудящі Єлизаветградки перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, ленінські Декрети про мир і землю. У листопаді в селі створюється підпільний волосний революційний комітет, до складу якого входили місцеві жителі І. М. Курченко, І. Д. Черниш, С. Н. Нощенко та інші, які працювали на шахтах Кривого Рога. Селяни вітали створений на 1-

Сучасна карта - Єлизаветградка