Сторінка 4 з 8
Представники робітничого класу принесли в село індустріальні методи праці, сприяли піднесенню виробничої активності колгоспників, зміцненню виробничої дисципліни. Шефська бригада виступила ініціатором складання виробничих планів, взяла активну участь у їх здійсненні.
У 1933 році обидва колгоспи розукрупнено і на їх базі створено чотири. Для допомоги артілям технікою того ж року в Підвисокому організовано МТС. Надовго
зберігся в пам'яті селян приїзд у березні 1932 року до Підвисокого голови Раднаркому УРСР В. Я. Чубаря. На багатолюдному мітингу В. Я. Чубар закликав трудящих зміцнювати колгоспний лад, широко запроваджувати техніку в землеробстві.
Велику роботу щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспів, розвитку ініціативи членів сільськогосподарських артілей, організації соціалістичного змагання і ударництва проводив політвідділ, утворений в червні 1933 року при Підвисоцькій МТС. Очолював його посланець Московської партійної організації М. С. Мартишкін. В тому ж році почала виходити багатотиражна газета політвідділу - «Більшовик». З 1934 року ця газета стала органом Підвисоцького РК КП(б)У та райвиконкому.
З року в рік трудівники артілей добивалися успіхів у розвиткові громадського господарства. В ході боротьби за виконання п'ятирічних планів розгорнулося соціалістичне змагання. На весь район прославилися п'ятисотенниці села Підвисокого Ф. Костишина, Д. Антошко, К. Парокінна, М. Манзар, С. Дроворуб та О. Чабанюк.
Значна увага приділялася підготовці масових кадрів для колгоспів і МТС. У 1939 році в Підвисокому відкрилися курси, де навчалися комбайнери, механізатори, бригадири, завідуючі фермами, ланкові. Всього пройшли перепідготовку 1500 працівників. У 1940 році в Підвисоцькій МТС працювало 124 трактористи, 34 комбайнери. Значну частину їх становили дівчата, які в червні 1941 року взяли участь у районному зльоті жінок-механізаторів.
В авангарді колгоспного руху йшли комуністи. Партійні організації проводили велику роботу по вихованню трудящих. 409 агітаторів роз'яснювали рішення XVIII з'їзду ВКП(б) серед трудівників району. В червоних кутках, хатах-читальнях, сільських клубах читалися лекції, влаштовувалися виставки матеріалів з'їзду. Все це сприяло підвищенню трудової активності працівників сільського господарства. Трудівники артілі «Політвідділ» у відповідь на рішення з'їзду достроково виконали всі річні плани. У 1939 році середній врожай зернових у районі становив 12,7 цнт з га. Краща ланкова артілі ім. ХІИ-річчя Жовтня М. Хащеватська виростила того ж року по 317 цнт цукрових буряків з га, бригада Я. Серевет- ника - по 254 цнт. В бригаді Таранущенка з Підвисоцької МТС вироблено на кожен трактор по 770 га м'якої оранки і зекономлено 9500 кг пального. За успіхи, досягнуті у вирощенні соняшнику (по 12,1 цнт з га на площі 26 га), артіль ім. ХІІІ-річчя Жовтня була учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року.
Зріс добробут жителів села. У Підвисокому працювали медична амбулаторія й лікарня. Діти колгоспників навчалися в середній і двох початкових школах. В 1938 році відбувся перший випуск десятирічки. В селі був клуб з стаціонарною кіноустановкою, бібліотека, будинок піонерів. 1935 року почав діяти радіовузол на 200 точок.
Великі зміни, що сталися в житті трудівників села в передвоєнні роки, зміцнювали авторитет Комуністичної партії. Про це свідчить зростання рядів сільських комуністів. Якщо 1938 року в Підвисоцькій районній парторганізації було 55 членів і 35 кандидатів ВКП(б), то в 1940 році - відповідно 110 і 120. Первинних організацій 1938 року налічувалося в районі 11, а 1940-го - 15 і 3 кандидатських групи. Зростання рядів партії йшло в основному за рахунок передових робітників і колгоспників. Рішенням бюро райкому КП(б)У 1 листопада 1939 року з Підвисоцької територіальної парторганізації виділили 2 члени ВКП(б) і 2 кандидати та створили з них кандидатську групу при артілі «Політвідділ».
Партійна організація багато уваги приділяла роботі шкіл, громадських товариств та організацій. У квітні 1939 року бюро райкому партії узагальнило досвід роботи першого в районі заслуженого учителя УРСР М. М. Боржемського. При редакції районної газети «Більшовик» працювала заочна школа сількорів у складі 8 комуністів, 11 комсомольців та 3
Дивиться також інші населені пункти району: