Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Підвисоке

Під впливом революційного руху робітничого класу трудящі Підвисокого піднімалися на боротьбу проти поміщиків. У липні 1906 року в економії Бара- нецького було спалено 1200 кіп снопів пшениці й воловню.
Внаслідок столипінської аграрної реформи посилився процес класового розшарування села. У 1907 році кількість селянських дворів проти 1900 року збільшилася на 72, відповідно зменшився середній наділ на сім'ю, він становив у Підвисокому лише 2,5 десятини, тоді як у волості - 3,3 десятини. Підвисоцькі селяни відмовилися переходити на відрубну систему
господарювання. Тричі волосний старшина скликав сход, всіляко погрожував селянам, та вихід на хутори зірвався. Близько 50 сімей малоземельних і безземельних селян переселилися до Сибіру і Казахстану, але через кілька років більша половина їх повернулася назад ще більше зубожілими.
В Підвисокому було лише 2 фельдшери. З 1861 року тут почала працювати парафіяльна школа, в якій навчалося 70 дітей. 1911 року відкрилося земське двокласне училище. І все ж понад 70 проц. населення залишалося неписьменним.
Перша світова війна ще більше загострила класові суперечності на селі. Почастішали виступи проти поміщиків, куркулів і місцевих властей. Революціонізуючпй вплив на селян мали робітники з Умані, Одеси та інших міст, що приїздили в села до своїх родичів. Внаслідок їх агітації у 1916 році поденники, які працювали на бурякових плантаціях панських економій, оголосили страйк, вимагаючи підвищення денної платні з 30 до 50 коп. Тільки через 6 днів, коли поміщик викликав козаків, страйк було придушено. Трьох його керівників - Ю. Пташника, Н. Гончарука та Д. Парокінного заарештували.
Лютнева буржуазно-демократична революція не виправдала сподівань селян одержати землю. Створений на волосному сході у травні 1917 року земельний комітет порушив питання перед громадою села про розподіл поміщицьких та церковних земель, але далі цього справа не пішла.
Наприкінці листопада солдати-фронтовики принесли до села звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, про ленінські декрети. Виступаючи на сільських сходках, по-більшовицькому настроєні фронтовики закликали бідняків до розподілу поміщицької землі. В січні 1918 року селяни захопили дві поміщицькі економії, розділили між собою зерно, худобу, сільськогосподарський реманент і приступили до поділу землі.
В лютому на території Уманського повіту, куди входила і Підвисоцька волость, встановлюється Радянська влада. На початку того ж місяця для допомоги трудящим повіту з Києва прибув червоногвардійський загін з 80 бійців під командуванням І. Ю. Кулика. У Підвисокому було створено волосний ревком і загін самооборони. Та на початку березня 1918 року село захопили австро-німецькі окупанти. Каральний загін вчинив розправу над активними учасниками розподілу поміщицького майна. А. К. Ямкового, С. С. Дяченка, О. Н. Сливка та інших, всього 22 чоловіка, віддано до суду. На селян, для «відшкодування збитків» поміщикам, накладено контрибуцію. Однак трудове селянство не корилося окупантам. У червні загін повстанців під керівництвом колишнього матроса більшовика П. Закреничного, уродженця сусіднього села Розсохуватця, оточив групу окупантів і гетьманців між селами Солдатським і Комишевим та знищив їх. В грудні 1918 року на зміну австро-німецьким окупантам прийшли петлюрівці, від яких трудящі зазнали лиха. В березні 1919 року Радянську владу було відновлено, створено волревком. 14 квітня обрано волвиконком, який розподіляв поміщицькі землі між трудовим селянством, дбав про виконання продрозверстки. Боротьбу з куркульськими бандами допомагала вести комуністична рота ім. О. А. Піонтковського та І. Ю. Урбайліса (названа так в честь голови Уманського комітету РСДРП(б) і голови Уманської Ради робітничих і солдатських депутатів, вбитих контрреволюціонерами). Створена вона була в травні 1919 року в Умані і діяла на території Підвисоцької волості Уманського повіту.
В серпні відбудову народного господарства перервав наступ денікінців, від яких Підвисоке в лютому 1920 року визволили частини 45-ї дивізії Червоної Армії. В березні відновив діяльність волревком. Згодом відбулися вибори сільської Ради. В 1921 році організовано сільський партосередок на чолі з селянином-бідняком, учасником громадянської війни Д. Н. Парокінним.



Сучасна карта - Підвисоке