Сторінка 3 з 8
Важливу роль у зміцненні Радянської влади на селі відіграв закон Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року про землю. Створена в Підвисокому земельна комісія на чолі з С. І. Сабашковим провела поділ колишньої поміщицької землі. Від Радянської влади селяни одержали 1629 десятин землі. Організований у травні 1921 року КНС допомагав Раді і партосередку у вирішенні всіх господарських та політичних питань. Для бідняків було
створено спеціальний зерновий фонд з 10-15 проц. відрахувань від загальної суми продподатку. Вони також позачергово безплатно користувалися сільськогосподарським реманентом прокатного пункту. Активну участь брали комнезамівці в боротьбі з бандитизмом. До 1922 року на території волості тривала боротьба з дрібними куркульськими бандами, які громив загін ча чолі з робітником-комуністом Б. В. Боковим.
Вірним і надійним помічником комуністів був комсомольський осередок, що утворився 19 січня 1922 року і складався з 9 юнаків та дівчат. Його секретарем обрали Т. Хоренжого (загинув під час Великої Вітчизняної війни).
З 1923 року Підвисоке - районний центр (з перервою в 1931-1934 роках).
2 серпня обрано перший склад райпарткому на чолі з секретарем А. О. Поліщуком. В районі на той час налічувалося 2 партійні та 2 комсомольські організації. Головою райвиконкому став Й. І. Бойко. Комуністи проводили значну роботу щодо виховання сільського активу. Політгурток, створений у березні 1923 року, відвідували 5 членів КП(б)У, 6 комсомольців і 19 безпартійних. 1924 року створено районне відділення профспілки «Всеробітземліс», яка захищала права наймитів і сільськогосподарських робітників.
Восени того ж року з ініціативи селян-незаможників у селі виникла сільськогосподарська артіль ім. Петровського. Очолював її комуніст С. І. Сабашков. Артіль об'єднувала 16 господарств і мала 66 га землі. Наступного року за державні кредити вона придбала 2 трактори, локомобіль, 2 молотарки, збудувала млин і олійню. За кермо тракторів першими сіли секретар комсомольського осередку Т. Хоренжий та М. Химич (пізніше працював викладачем Черкаського сільськогосподарського технікуму). Комсомольці О. Гижко, Г. Сорока та інші - всього 17 чоловік - стали фундаторами юнацької комуни, яка була створена 1924 року. Згодом комуна зросла до 30 юнаків і дівчат. У 1926 році більшість юнаків - членів комуни пішла служити до лав Червоної Армії, а ті, що залишилися, пізніше об'єдналися з колгоспом імені Г. І. Петровського. У 1925 році виникло сільське споживче товариство. За перший рік його існування кількість членів товариства зросла з 50 до 150 чоловік. За той же час товариство одержало 2 тис. крб. прибутку. Підсумки господарювання в роки непу були досить відчутні. Загальна посівкаплоща перевищила довоєнний рівень. Особливо розширилися посіви озимої пшениці і цукрових буряків. Було відновлено поголів'я худоби. Зменшилася кількість безтяглових господарств, значно зріс добробут трудящих.
У відбудовний період здійснено перші кроки щодо поліпшення роботи закладів охорони здоров'я. В підвисоцькій лікарняній дільниці у 1923 році працювали лікар і фельдшер-акушер. За активною участю жіночої ради, створеної при сільраді та очолюваної комуністкою Ф. О. Крижанівською, у 1925 році відкрито дитячі ясла ім. Н. К. Крупської. «Відкриття перших ясел на селі - це ще один камінець до будівництва комунізму, до розкріпачення селян»,- писав про це місцевий сількор. Для дітей-сиріт у 1923 році відкрито дитбудинок. У 1920 році в селі почала працювати семирічна трудова школа. В травні 1924 року при ній створено піонерську організацію.
Особлива увага приділялася організації політичної роботи серед молоді, яка йшла служити до Червоної Армії. За ініціативою комсомольців і молоді у 1924 році в селі відкрито сельбуд і бібліотеку. Комсомольці розгорнули серед молоді антирелігійну пропаганду, організували навчання в гуртках ліквідації неписьменності. Перший гурток лікнепу виник у селі в 1921 році, згодом його перетворено на сільську школу ліквідації неписьменності. З 1921 по 1928 рік грамоти навчилися понад тисячу чоловік дорослих селян.
Під час суцільної колективізації в Підвисокому утворилися колгоспи ім. Петровського та ім. ХІІІ-річчя Жовтня. Восени 1929 року сюди приїхала бригада робітників-металістів з Миколаєва, члени якої допомогли в ремонті сільськогосподарського реманенту і проведенні польових робіт.
Дивиться також інші населені пункти району: