Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бережинка

Сторінка 5 з 7
«3-й вирішальний», ім. Сталіна, «Червона зірка» - вперше в районі електрифіковано молотьбу хліба.
У січні 1939 року до бережинських колгоспів приєдналися ще і «Червона зірка», «ХХ-річчя Червоної Армії», «Комінтерн». Замість колишніх дрібних одноосібних господарств напередодні Великої Вітчизняної війни в Бережинці та в селах, підпорядкованих сільраді, налічувалося 7 багатогалузевих колективних господарств, які обробляли 3760 га землі, в т. ч. орної - 3251 га. В 1941 році колгоспи мали 42 господарські будівлі, 637 одиниць сільськогосподарських машин та інвентаря.
Зростав матеріальний добробут і культурний рівень колгоспників. У 1935 році початкову школу перетворено на семирічну. Виконуючи рішення XVI з'їзду ВКП(б) по запровадженню загальної обов'язкової початкової освіти і ліквідації неписьменності, партосередок, сільрада охопили навчанням всіх неписьменних і малописьменних в гуртках лікнепу і вечірній школі колгоспної молоді. В сільському клубі читалися лекції, проводилися вечори, силами самодіяльних митців влаштовувалися концерти, ставилися п'єси, демонструвалися кінофільми. Працювала бібліотека. Комсомольці створили гурток оборони, де юнаки набували військових спеціальностей.
З початком Великої Вітчизняної війни багато жителів Бережинки пішли на фронт. Комуніст Г. П. Ткаченко на мітингу трудящих заявив: «Я готовий битися за свою Батьківщину і, якщо треба буде, віддам за неї своє життя». (Патріот загинув геройською смертю в 1941 році). Коли нависла загроза окупації села, партійна організація та сільська Рада організували евакуацію в тил сільськогосподарської техніки, колгоспної худоби і майна. Для боротьби з ворожими диверсантами були створені групи сприяння винищувальним батальйонам. 5 серпня 1941 року німецько- фашистські війська захопили Бережинку. В перші ж дні гітлерівці розстріляли комуніста І. Є. Чайку, колгоспного активіста М. І. Римаренка. Понад 50 юнаків і дівчат було насильно відправлено на каторгу до Німеччини. Окупанти грабували населення, знищували громадські будівлі, майно, реманент. Жителі Бережинки саботували фашистський «новий порядок». Багато з них допомагало партизанам загону ім. Ворошилова здійснювати диверсії проти ворога.
Близько 150 бережинців зі зброєю в руках захищали Вітчизну на фронтах Великої Вітчизняної війни. 70 з них полягли смертю хоробрих за свободу і незалежність Батьківщини. До ста учасників війни нагороджено орденами й медалями. Орденів Червоного Прапора, Червоної Зірки та ін. удостоєно М. М. Малюту, А. Я. Маслова, В. Н. Пащенка. Влітку 1941 року під час оборони Кіровограда виняткову хоробрість і відвагу виявила уродженка села медсестра Т. П. Цуканова-Аксьонкіна, вона відзначена орденом Червоного Прапора. В боях на Ізюмсько-Барвінківському напрямку відважна комсомолка загинула. Одна з вулиць Кіровограда названа її ім'ям.
7 січня 1944 року частини 297-ї стрілецької дивізії у взаємодії із 50-ю і 303-ю стрілецькими дивізіями 2-го Українського фронту визволили Бережинку від німецько-фашистських загарбників. У надзвичайно складних умовах жителі села почали ліквідовувати наслідки гітлерівської окупації. Фашисти зруйнували приміщення школи, медпункту, клубу, бібліотеки. З 49 колгоспних будівель 35 були повністю знищені. Не вистачало робочих рук, тяглової сили, насіння. Основний тягар відродження господарства ліг на плечі жінок, підлітків і людей похилого віку.
Долаючи великі труднощі, колгоспники під керівництвом сільської Ради, відновленої в січні 1944 року, розгорнули боротьбу за відродження довоєнних посівних площ, громадського поголів'я худоби тощо. Всі сім колгоспів приступили до сільськогосподарських робіт ранньої весни 1944 року. Велику допомогу у ліквідації наслідків фашистської окупації подавала держава. З братніх республік надходили трактори, комбайни, коні, насіння. Комсомольська організація (вже влітку 1944 року вона налічувала 26 членів), організувала збір насіння, водночас допомагала фронтові. Комсомольці надсилали металолом на танкову колону «Кіровоградський комсомолець»і кошти на спорудження ескадрильї «Допризовник Кіровоградщини».
20 березня 1944 року розпочала роботу 7-річна школа, де навчалося близько 100 дітей. Силами комсомольців і молоді було відбудовано клуб, приміщення медпункту. Педагогічний колектив разом з учнями розгорнув


Сучасна карта - Бережинка