Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бережинка

Сторінка 3 з 7
Ради робітничих депутатів. Тоді ж Боженко вступає до лав більшовицької партії. В дні Київського жовтневого збройного повстання він командував червоногвардійським загоном. Під час Київського січневого збройного повстання 1918 року на чолі червоно- гвардійського загону брав участь у боях проти Центральної ради, а навесні того ж року - проти австро-німецьких окупантів. У вересні 1918 року більшовики України на базі
партизанських загонів, що вийшли в нейтральну зону, почали формувати дві партизанські дивізії для боротьби проти австро-німецьких окупантів. В. Н. Боженка призначають командиром Таращанського полку 1-ї Української радянської дивізії. Згодом полк було реорганізовано в Таращанську бригаду 44-ї піхотної дивізії на чолі з М. О. Щорсом. У боях проти кайзерівських військ, гетьманців, петлюрівців і білогвардійців таращанці під командуванням В. Н. Боженка здобули ряд визначних перемог. За визволення Києва (5 лютого 1919 року) ВУЦВК нагородив Таращанський полк почесним Червоним прапором, а його командира - особистою золотою зброєю. В цьому ж полку служив житель Бережинки І. В. Савченко, який разом з Боженком пройшов славний революційний шлях.
Після відходу австро-німецьких окупантів у село вступили петлюрівці. На початку січня 1919 року їх було вигнано. 7 січня на загальних зборах жителів села обрано Раду на чолі з 3. П. Кривенком. Одним з перших заходів Ради, як повідомляла 26 квітня херсонська газета «Известия», було вилучення лишків хліба у багатіїв і передача їх бідноті. Переконавшись, що тільки влада Рад захищає інтереси трудящих, селяни активно відстоювали її в боротьбі з класовими ворогами. У травні 1919 року багато з них билися з григор'євськими бандами. Серед тих, хто захищав Радянську владу на фронтах громадянської війни, було багато селян-бідняків з Бережинки.
У серпні 1919 року село захопили денікінці. Вони зігнали бережинців на сходку, щоб призначити старосту. Ніхто не захотів взяти на себе ці обов'язки. Селяни допомагали партизанам, що діяли в цьому районі. У січні 1920 року, напередодні відступу білогвардійців з Єлисаветграда, в село ввірвався денікінський кавалерійський загін з 200 чоловік і почав відбирати у селян коней, фураж, підводи. За вчинений опір багатьох бережинців побили різками, а селянина М. О. Гуйвана зарубали.
На початку лютого 1920 року війська Червоної Армії вигнали денікінців з Бережинки. 6 лютого на загальних зборах селян було утворено ревком, головою якого призначено бідняка М. Г. Фундового. За розпорядженням ревкому весь інвентар поміщицьких економій розподілявся між бідняками і наймитами. 21 березня обрано сільську Раду. Влітку 1920 року виник комітет незаможних селян. Головою КНС став К. Ф. Савченко. Президія комітету взяла на облік безпритульних дітей, організувала для них харчування, створила молочарню.
Бережинці активно відгукнулися на заклик В. І. Леніна в листі «До незаможних селян України» від 2.Х 1920 року - посилити боротьбу проти Врангеля. В резолюції об'єднаного засідання партійної організації, ревкому і комнезаму Покровської волості, куди входила й Бережинка, від 21 жовтня йшлося про необхідність поповнення рядів червоних кавалеристів. Добровольцями в Червону Армію пішли десятки бережинців. Сільська Рада разом з КНС забезпечила добровольців кіньми, теплим одягом.
Після закінчення громадянської війни комуністи разом з Радою організували трудівників села на відбудову зруйнованого господарства. Рада і комнезам допомагали малоземельним і безземельним селянам посівним матеріалом, тяглом, залучали бідняків і середняків до роботи в громадських організаціях. Швидко зростав авторитет комітету. В листопаді 1921 року в Бережинці налічувалося 137 членів КНС. До президії сільського комнезаму входили С. Н. Боженко, К. Н. Боженко, О. Д. Солонченко. Вирішальною умовою успішної відбудови сільського господарства було запровадження нової економічної політики. Вже в 1923 році повністю відновлено довоєнні посівні площі. Велику допомогу в цій справі надавало селянам Бережинки кредитно-кооперативне товариство «Культура і праця», яке налагодило в селі торгівлю. Через нього трудящі одержували товари в кредит і посівний матеріал від держави.
У жовтні 1923 року під керівництвом Покровського волосного партійного комітету відбулися перевибори Бережинської сільської Ради. Для зміцнення керівних кадрів волпартком на посаду її голови направив комуніста О. П.


Сучасна карта - Бережинка