Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Аджамка

Сторінка 5 з 9
З кожним роком аджамські артілі ставали все заможнішими. Успішно розвивалася основкагалузь виробництва - хліборобство. Вже в 1936 році машини виконували 80 проц. усіх польових робіт. Напередодні Великої Вітчизняної війни в Аджамській МТС налічувалося 60 тракторів, 42 комбайни і багато іншої сільськогосподарської техніки. У 1940 році колгоспи села зібрали в середньому по 14 цнт зернових з га. Перше місце по врожайності займали артілі ім. Дзержинського та ім. Ворошилова.
Великі заслуги в боротьбі за багату ниву мали, зокрема, механізатори ударники праці С. М. Принутень, М. М. Бойко, Ф. С. Козленко, П. Д. Короленко, В. В. Маломуж, К. О. Мільченко, М. Д. Різниченко та інші. Вони систематично перевиконували виробничі норми, показували приклад високоякісного обробітку грунту. Так С. М. Припутень у 1938 році трактором ХТЗ виробив 902 га умовної оранки і зекономив 5245 кг пального. 1939 року його сумлінну працю відзначено найвищою урядовою нагородою - орденом Леніна.
В 1935 році Аджамка стала центром району. Село було на той час радіофіковано. Побудовано електростанцію. Більше половини селянських хат мали електричне освітлення. Медичне обслуговування в селі здійснювали райлікарня, поліклініка, райсанепідстанція, дитяча та жіноча консультації, де працювало 12 лікарів і 15 чоловік з середньою медичною освітою. У 1936 році Наркомат охорони здоров'я УРСР відзначив Аджамську лікарню грошовою премією за зразкове обслуговування трудящих. У другій половині 30-х років в селі збудували три нові школи. В 1940/41 навчальному році тут було вже 10 шкіл, з них 2 середні, 3 семирічні і 5 початкових. 1930 року відкрито сільськогосподарський технікум, в якому перед війною навчалося 140 чоловік. Центром проведення культурно-масових заходів став сільський будинок культури. Працювали гуртки художньої самодіяльності, бібліотека тощо. Діяв кінотеатр.
Виховані на ідеях Комуністичної партії, в дусі інтернаціоналізму, трудящі Аджамки разом з усім радянським народом подавали допомогу революційній Іспанії. Вони зібрали у 1936 році близько 4 тис. крб., на які закупили і відіслали до Іспанії продовольство, одяг, медикаменти тощо. І. М. Лісовенко і Т. Т. Маломуж у 1936 році пліч-о-пліч з іспанськими республіканцями боролися проти фашизму. Відвагу і хоробрість проявили в боях біля озера Хасан, на річці Халхин-Гол і на радянсько-фінляндській війні комуністи, згодом генерали Червоної Армії О. К. Запорожченко, В. Г. Маломуж та Л. Г. Маломуж.
Як тільки стало відомо про підступний напад фашистів на нашу країну, трудящі Аджамки зібралися на багатолюдний мітинг. У своїх виступах вони висловлювали готовність до останнього подиху захищати Вітчизну. Комсомолець І. Доленко заявив: «Я боротимуся проти заклятого ворога до тих пір, поки буде битися моє серце, а руки триматимуть зброю, і закликаю всіх громадян села наслідувати це правило».
У липні районні і сільські партійні та радянські органи евакуювали на схід техніку МТС і колгоспну худобу. 4 серпня 1941 року в село вдерлися фашисти. За два з половиною роки окупації гітлерівці по-звірячому закатували 49 партійних та радянських активістів, 872 чоловіка силоміць відправили до Німеччини. Багатьох вигнаних на чужину людей за протест і непокірність кидали в концтабори. Жертвами фашистського терору стали жителі села М. К. Бойко, М. Є. Бондаренко, Ф. Ф. Маленко, М. Ю. Соменко та інші.
Боротьбу проти гітлерівців очолили комуністи. Влітку 1941 року Аджамський райком КП(б)У виділив людей для роботи в підпіллі і визначив зв'язківців та явочні квартири. Вже восени 1941 року в селі почала діяти партійно-комсомольська диверсійна група у складі 18 патріотів. Вони тримали зв'язки з партизанським загоном ім. Ворошилова. В січні 1942 року аджамські та гаївські підпільники об'єдналися в Аджамську підпільно-диверсійну групу, командиром якої призначено комуніста В. М. Сушка, а його заступником - І. А. Щирого. Підпільники вели агітаційну роботу серед населення, розповсюджували антифашистські листівки, організовували саботаж господарських робіт тощо. Патріотам удалося встановити зв'язок
з дев'ятьма німецькими солдатами-антифашистами, від них вони діставали для партизанів зброю. А коли німецьких антифашистів за доносом провокатора заарештували і кинули в тюрму, підпільники організували їх


Сучасна карта - Аджамка