Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Аджамка

Сторінка 2 з 9
Долинку та 11 його однодумців засудили до різних строків тюремного ув'язнення.
В середині 90-х рр. XIX ст. ліберальний народник М. Левитський почав проповідувати серед жителів Аджамської волості вигідність об'єднання у землеробські товариства, сподіваючись, що вони допоможуть селянам придбати сільськогосподарську техніку. У 1895-1896 роках з його ініціативи тут створено 26 таких товариств. До кожного з них входило по 3-5
селянських господарств. Хоч Левитський і заявляв, що ці товариства на чолі з артільними старостами сприятимуть сільським властям у зборі й стягненні податків, нагляді за виконанням різноманітних повинностей3, царський уряд не підтримав їх. Більше покладаючись на солдатські багнети і козачі нагаї, місцева влада майже позбавила кредитів товариства, які скоро розпалися.
Селяни не припиняли чинити опір свавіллю поміщиків. Восени 1900 року вони почали вимагати, щоб землевласниця Волкова знизила орендну плату за землю, розігнали поліцейську команду, що прибула для розправи з непокірними.
У вересні 1904 року в Аджамку приїздила відома революціонерка Р. С. Землячка, яка за завданням В. І. Леніна проводила на півдні України роботу по підготовці до III з'їзду РСДРП. Тут відбулася нарада соціал-демократів Єлисаветграда, Знам'янки й Аджамки.
В роки першої російської революції у селі сталося кілька виступів. Влітку 1906 року з ініціативи місцевих жителів членів РСДРП В. П. Коваленка і М. М. Крикуненка на базарній площі проведено мітинг, на який зібралося до 500 чоловік. Організатори ознайомили присутніх з «Статутом об'єднаних херсонських губернських сільських організацій РСДРП». Поліція розігнала мітинг, а В. П. Коваленка й М. М. Крикуненка заарештувала. їх допитували, били різками, але нічого не дізнавшись, через три дні звільнили.
Рішучий опір чинили аджамці проведенню столипінської аграрної реформи. Протягом 1907-1908 рр. 59 заможних господарств виділилися на хутори. Малоземельні селяни, які виходили з общини, остаточно розорювалися. Не хмаючи худоби, реманенту та грошей для оплати податків, вони продавали свої наділи, а самі йшли на заробітки, наймалися до місцевих багатіїв. Тому трудящі Аджамки виступали проти відрубів і хуторів, не сплачували податків, проганяли землемірів, а також урядників та інших представників влади.
Населення Аджамки майже повністю було позбавлене медичної допомоги. Лише на початку 90-х рр. минулого століття повітове земство відкрило тут дільничну лікарню, яка обслуговувала 5 волостей (80 тис. чоловік). Лікарня мала всього 15 ліжок. Її штат складався з одного лікаря і 2 фельдшерів. У волості час від часу спалахували епідемії, що забирали життя багатьох людей. В окремі роки помирало більше половини новонароджених дітей.
Наприкінці XIX ст. в селі відкрили 2 церковнопарафіяльні і 2 земські однокласні школи, в яких працювали 7 учителів. По Аджамській волості навчанням охоплювалося 18-20 проц. дітей шкільного віку. Заняття проводилися в селянських хатах. Лише в 1911 -1913 рр. споруджено шкільні приміщення. 1912 року Херсонське губернське земство заснувало в Аджамці сільськогосподарську дослідну станцію, завданням якої було вивчати техніку рільництва, головним чином, агротехніку вирощування зернових культур в північній частині губернії.
У роки першої світової війни близько тисячі чоловіків села мобілізовано в армію, багато родин лишилися без годувальників. Зросли податки й побори. Після повалення самодержавства в Аджамці у березні 1917 року створено селянський комітет. Та сподівання бідноти на одержання землі і поліпшення свого становища були марними. Тому вона дедалі рішучіше виступає проти місцевих органів Тимчасового уряду. У вересні 1917 року в селі відбувався мітинг, на якому прибулий з фронту житель села В. П. Коваленко закликав селян до боротьби заземлю. Селяни почали відбирати у поміщиків реманент, засівали їх землі.
Одержавши звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання у Петрограді, жителі Аджамки розгорнули боротьбу за встановлення Радянської влади у селі. В кінці січня 1918 року при допомозі єлисаветградських робітників було організовано революційний комітет, головою якого став колишній матрос, більшовик Ф. А. Ремигайло. На початку


Сучасна карта - Аджамка