Сторінка 3 з 9
лютого ревком та створена при ньому земельна комісія розпочали роботу щодо здійснення ленінського Декрету про землю.
З наближенням австро-німецьких військ ревком організував збройний загін із селян. Очолили його А. С. Крикуненко, Ф. А. Ремигайло і В. П. Коваленко. Загін дійшов до станції Медерове. З'єднатися з революційними військами загону не вдалося, під станцією Медерове бійці вступили в бій з окупантами. В березні кайзерівці увірвалися до Аджамки. Вони відновили владу
поміщиків і куркулів, грабували селян, влаштовували криваві розправи. В травні розстріляли голову земельної комісії комуніста М. В. Головченка і ще чотирьох сільських активістів. Боротьбу трудящих очолив Аджамський підпільний більшовицький осередок, організований на початку 1918 року, до складу якого на чолі з В. П. Коваленком входило сім чоловік. Тільки протягом серпня - вересня 1918 року підпільники провели 6 селянських зборів4 і розповсюдили понад тисячу листівок.
Після вигнання загарбників у листопаді 1918 року владу в селі захопили куркульсько-націоналістичні елементи, які спиралися на підтримку петлюрівських загонів. Виконуючи рішення II з'їзду КП(б)У, сільські комуністи продовжували боротьбу проти ставлеників Директорії. На початку лютого 1919 року війська Червоної Армії визволили Аджамку. Влада перейшла до рук революційного комітету. В березні було обрано волвиконком, який продовжив розподіл відібраної у поміщиків землі між безземельними та малоземельними селянами. Для боротьби з контрреволюцією військовий комісар А. С. Крикуненко сформував загін з 100 чоловік. На початку травня в село увірвалися григор'євці. В одному з боїв бандити захопили А. Крикуненка і розстріляли. До останнього подиху він тримався мужньо і перед розстрілом вигукнув: «Хай живе Ленін! Хай живе Радянська влада! Смерть імперіалізму!».
Григор'євці були розгромлені, проте в середині серпня село захопили денікінці. Наприкінці січня 1920 року, коли Червона Армія визволила Єлисаветград - щинувід білогвардійців, створений у селі ревком розгорнув боротьбу за зміцнення
Радянської влади. Виконуючи закон Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року, він проводив облік землі і реманенту, визначив норми наділів. У травні обирається волвиконком. Тоді ж виник комітет незаможних селян. КНС допомогав сім'ям червоноармійців і бідняків, їх забезпечували посівними матеріалами, реманентом. Понад 19 тис. пудів зерна до липня 1920 року здано у фонд Червоної Армії.
У жовтні 1920 року в Аджамці перед походом на Врангеля стояли частини 6-ї кавалерійської дивізії Першої Кінної армії. Багато юнаків села добровольцями вступили тоді до Червоної Армії і хоробро билися з ворогами Радянської влади. 15 з них за бойові заслуги відзначені нагородами. І. І. Маломужа удостоєно ордена Червоного Прапора, а Г. М. Бойка, який був секретарем партосередку першого ескадрону 14-ї кавалерійської дивізії,нагороджено іменною зброєю. Після розгрому врангелівців в Аджамці деякий час дислокувалася 14-а кавалерійська дивізія, якою командував герой громадянської війни О. Я. Пархоменко. Вона боролася із рештками контрреволюційних банд в Олександрійському та Єлисаветградському повітах.
Після переможного закінчення громадянської війни жителі Аджамки приступили до відбудови народного господарства. З радістю зустріли аджамці рішення X з'їзду РКП(б) про заміну продрозверстки продподатком. Свою вдячність В. І. Леніну вони висловили в телеграмі від 10 квітня 1921 року: «Заслухавши доповідь про Всеросійський X з'їзд РКП(б) і ознайомившись з Вашою промовою про державний податок, що заміняє розверстку, висловлюємо Вам свою глибоку вдячність за вираження в ній думки, яка цілком відповідає справжнім інтересам держави і народних мас ...». У 1921 році під керівництвом сільської Ради завершено розподіл земель та закріплено їх відповідав до закону Радянського уряду України від 2 березня 1921 року за селянськими господарствами на 9 років. Селяни одержали від Радянської влади понад 2300 га орної землі.
Завдяки великій роз'яснювальній роботі, яку проводили серед селян комуністи, Рада та КНС, трудове селянство Аджамки поступово переконувалось у перевагах колективного господарювання над одноосібним. 1923 року з допомогою робітників Єлисаветградського заводу
Дивиться також інші населені пункти району: