Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
вою комсомольців при клубі створені сільськогосподарський, військовий і драматичний гуртки, влаштовувалися суботники для благоустрою, озеленення села.
1925 року в Шепиловому налічувалось 1193 жителі, а в Олександрівці - 570. На початку 1929 року в селі було два ТСОЗи. Вони об'єднували 56 бідняцьких господарств, що обробляли 308 га землі. Щоб зірвати колективізацію, куркулі знищували худобу, переховували зерно, агітували селян не усуспільнювати майно, тероризували сільських активістів, а одного з них - Н. Д. Сторожука - тяжко поранили. Вмілими організаторами мас показали себе сільські комуністи, які в 1929 році оформилися в партосередок. Вони добре вели масово-політичну роботу, знешкоджували підступні дії ворогів колгоспного ладу. За рішенням загальних зборів селян 6 куркулів та їхні родини були вислані з села.
На початку 1930 року в Шепиловому організувалося два колгоспи: ім. Блюхера та «Незаможник», за якими закріплено відповідно 284 га і 383 га землі; в Олександрівці - артіль «Вперед до науки». Через два роки колгосп ім. Блюхера та «Незаможник» об'єдналися в одну сільськогосподарську артіль «Паризька комуна», до якої входило 142 двори, в її розпорядженні було 910 га землі. На той час колективізацію в селі в основному завершено. У 1934 році з допомогою Голованівської МТС колгосп «Паризька комуна» обробив 920 га зернових, 190 - цукрових буряків, а колгосп «Вперед до науки» - 382 га зернових і 85 - цукрових буряків.
Визначною подією в житті колгоспників став день 22 вересня 1935 року, коли артілі вручено державний акт на вічне користування землею в кількості 1851,5 га. Вже того року колгоспники зібрали пересічно по 14-16 цнт зернових з га. Рекордного врожаю пшениці - по 26,4 цнт з площі 106 га, а з окремої ділянки по 39 цнт - добилася бригада Є. І. Запорожця з артілі «Вперед до науки». За ці досягнення бригадира першим в області нагороджено орденом Леніна. В січні 1936 року він був учасником Всесоюзної наради передовиків сільського господарства, а в 1937 році - делегатом Надзвичайного XIV з'їзду Рад республіки, на якому затверджено Конституцію УРСР. Бригадир артілі «Паризька комуна» М. П. Нужденно був делегатом Другого Всесоюзного з'їзду колгоспників-ударників.
В 1936 році шепилівські колгоспники виступили ініціаторами змагання за високу культуру землеробства і продуктивність тваринництва, за благоустрій сіл, польових таборів тощо. Через газету «Більшовицький шлях» вони звернулися до всіх колгоспників району із закликом наслідувати їх приклад. Коли в країні розгорнувся рух п'ятисотенниць, до нього включилися буряківники місцевих артілей. Вже в 1936 році вони одержали по 200 цнт цукрових буряків з га. Крім того, колгосп «Паризька комуна» зібрав понад 20 цнт зернових, а в бригадах М. Ф. Вівсяного та М. Й. Залозецького вирощено по 38 цнт пшениці на площі 43,6 гектара.
Розвивалося тваринництво, зміцнювалася економіка артілей. У 1940 році тваринницька ферма колгоспу «Паризька комуна» мала 40 тис. крб. прибутку. Передові доярки надоїли від кожної корови по 3-4 тис. літрів молока за рік. Було одержано по 19 поросят від свиноматки. Артіль достроково виконала план здачі державі молока та м'яса. У колгоспі ім. Леніна (колишній «Вперед до науки») вирощено по 305 цнт цукрових буряків з га на площі 85 га. В перших лавах борців за дальше зміцнення громадського господарства йшли комуністи. Вони самовіддано працювали на всіх його ділянках. Активними учасниками колгоспного будівництва були комсомольці. Заступником голови артілі перед війною працювала комсорг Я. С. Коробко. Вона ж була обрана членом Голованівського райвиконкому.
Господарські успіхи створили добрі передумови для поліпшення добробуту трудящих. Лише восени 1936 року вони купили товарів на суму 15 тис. крб. Того ж року
в селі відкрито медпункт. Всі діти колгоспників навчалися у місцевій семирічній школі, створеній 1932 року на базі початкової. Зростав
Шепилове
Сторінка 3 з 6
Активними учасниками радянського будівництва на селі стали перші комсомольці М. П. Нужденко, С. К. Олійник, С. М. Чернієнко, які в 1925 році входили до складу комсомольського осередку сусіднього села Межирічки. Через два роки організовано комсомольський осередок в Шепиловому, в ньому налічувалося 6 юнаків і дівчат. Навколо них згуртувалася бідняцько-середняцька молодь. За ініціативою комсомольців при клубі створені сільськогосподарський, військовий і драматичний гуртки, влаштовувалися суботники для благоустрою, озеленення села.
1925 року в Шепиловому налічувалось 1193 жителі, а в Олександрівці - 570. На початку 1929 року в селі було два ТСОЗи. Вони об'єднували 56 бідняцьких господарств, що обробляли 308 га землі. Щоб зірвати колективізацію, куркулі знищували худобу, переховували зерно, агітували селян не усуспільнювати майно, тероризували сільських активістів, а одного з них - Н. Д. Сторожука - тяжко поранили. Вмілими організаторами мас показали себе сільські комуністи, які в 1929 році оформилися в партосередок. Вони добре вели масово-політичну роботу, знешкоджували підступні дії ворогів колгоспного ладу. За рішенням загальних зборів селян 6 куркулів та їхні родини були вислані з села.
На початку 1930 року в Шепиловому організувалося два колгоспи: ім. Блюхера та «Незаможник», за якими закріплено відповідно 284 га і 383 га землі; в Олександрівці - артіль «Вперед до науки». Через два роки колгосп ім. Блюхера та «Незаможник» об'єдналися в одну сільськогосподарську артіль «Паризька комуна», до якої входило 142 двори, в її розпорядженні було 910 га землі. На той час колективізацію в селі в основному завершено. У 1934 році з допомогою Голованівської МТС колгосп «Паризька комуна» обробив 920 га зернових, 190 - цукрових буряків, а колгосп «Вперед до науки» - 382 га зернових і 85 - цукрових буряків.
Визначною подією в житті колгоспників став день 22 вересня 1935 року, коли артілі вручено державний акт на вічне користування землею в кількості 1851,5 га. Вже того року колгоспники зібрали пересічно по 14-16 цнт зернових з га. Рекордного врожаю пшениці - по 26,4 цнт з площі 106 га, а з окремої ділянки по 39 цнт - добилася бригада Є. І. Запорожця з артілі «Вперед до науки». За ці досягнення бригадира першим в області нагороджено орденом Леніна. В січні 1936 року він був учасником Всесоюзної наради передовиків сільського господарства, а в 1937 році - делегатом Надзвичайного XIV з'їзду Рад республіки, на якому затверджено Конституцію УРСР. Бригадир артілі «Паризька комуна» М. П. Нужденно був делегатом Другого Всесоюзного з'їзду колгоспників-ударників.
В 1936 році шепилівські колгоспники виступили ініціаторами змагання за високу культуру землеробства і продуктивність тваринництва, за благоустрій сіл, польових таборів тощо. Через газету «Більшовицький шлях» вони звернулися до всіх колгоспників району із закликом наслідувати їх приклад. Коли в країні розгорнувся рух п'ятисотенниць, до нього включилися буряківники місцевих артілей. Вже в 1936 році вони одержали по 200 цнт цукрових буряків з га. Крім того, колгосп «Паризька комуна» зібрав понад 20 цнт зернових, а в бригадах М. Ф. Вівсяного та М. Й. Залозецького вирощено по 38 цнт пшениці на площі 43,6 гектара.
Розвивалося тваринництво, зміцнювалася економіка артілей. У 1940 році тваринницька ферма колгоспу «Паризька комуна» мала 40 тис. крб. прибутку. Передові доярки надоїли від кожної корови по 3-4 тис. літрів молока за рік. Було одержано по 19 поросят від свиноматки. Артіль достроково виконала план здачі державі молока та м'яса. У колгоспі ім. Леніна (колишній «Вперед до науки») вирощено по 305 цнт цукрових буряків з га на площі 85 га. В перших лавах борців за дальше зміцнення громадського господарства йшли комуністи. Вони самовіддано працювали на всіх його ділянках. Активними учасниками колгоспного будівництва були комсомольці. Заступником голови артілі перед війною працювала комсорг Я. С. Коробко. Вона ж була обрана членом Голованівського райвиконкому.
Господарські успіхи створили добрі передумови для поліпшення добробуту трудящих. Лише восени 1936 року вони купили товарів на суму 15 тис. крб. Того ж року
в селі відкрито медпункт. Всі діти колгоспників навчалися у місцевій семирічній школі, створеній 1932 року на базі початкової. Зростав
Дивиться також інші населені пункти району:
- Троянка
- Свирневе
- Розкішне
- Побузьке
- Перегонівка
- Молдовка
- Межирічка
- Люшнювате
- Липовеньке
- Лебединка
- Крутеньке
- Красногірка
- Клинове
- Капітанка
- Журавлинка
- Ємилівка
- Грузьке
- Вербове