Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Шепилове

Сторінка 2 з 6
сам опанував грамоту, коли був солдатом. Через 23 роки в селі побудували церковнопарафіяльну школу з однією класною кімнатою. В ній було 20 учнів, всі три класи вів один учитель. Жителі села не одержували жодної газети.
В роки першої світової війни до армії мобілізовано майже все працездатне чоловіче населення. В селі залишилися жінки, старики і діти. 1914 року олександ- рівські селяни вимагали від поміщика передачі землі їм безпосередньо, а не через орендаря, бо платити по 30 крб. орендної плати за десятину вони не мали можливості. Коли ж їм відмовили в цьому, жінки з кілками в руках вийшли на поміщицьке поле і не дозволили працювати робітникам економії.

Радо зустріли селяни звістку про повалення самодержавства. Але невдовзі вони переконалися, що політика Тимчасового уряду не має нічого спільного з інтересами трудящих. Замість того, щоб поліпшити їм умови життя, від них вимагали нових податків. Серед учасників Жовтневого збройного повстання в Петрограді був шепи- лівський селянин, член солдатського комітету Ізмайловського полку Г. О. Колодій- чук, який брав участь у штурмі Зимового палацу, а 27-28 жовтня 1917 року - у розгромі контрреволюційних заколотників в районі Царського Села і Пулкова. 26 січня 1918 року разом з іншими революційними солдатами колишнього Ізмайловського полку Г. О. Колодійчук визволяв Київ від військ Центральної ради.
Місцеві бідняки, дізнавшись про II Всеросійський з'їзд Рад і прийнятий на ньому ленінський Декрет про землю, почали втілювати його в життя всупереч забороні Центральної ради, представники якої захопили владу в селі на початку листопада. 21 листопада 1917 року мешканці Олександрівни відібрали у поміщика
частину землі і конфіскували маєток. У зв'язку з цим чиновник Центральної ради вимагав вжити рішучих заходів щодо цих селян. Центральна рада надіслала в грудні 1917 року третій сердюцький курінь до Голованівська і Шепилового для придушення революційних виступів селян і охорони поміщицьких маєтків.
У січні 1918 року Шепилове було визволене червоногвардійськими загонами від гайдамацьких банд. До ревкому,який почав здійснювати розподіл поміщицької землі, худоби та реманенту серед селян, увійшли Г. С. Тримач, І. П. Кифоренко, В. Г. Нужденко. Але в березні австро-німецькі загарбники вдерлися в село. 9 місяців хазяйнували вони тут, відновлюючи старі порядки. В грудні червоноармійські частини визволили Шепилове від окупантів. Однак на початку 1919 року владу захопили банди Директорії. У березні того ж року їх було вигнано. Відновив свою діяльність ревком, який продовжив розподіл землі між селянами, організовував їх на боротьбу з петлюрівцями і махновцями, зміцнював Радянську владу.
У вересні село захопили денікінці. Вони відновили буржуазно-поміщицький лад, грабували жителів. В січні 1920 року частини Червоної Армії визволили Шепилове від білогвардійців. Проте ще не раз на село робили наскоки різні буржуазно-націоналістичні банди і тероризували мирне населення. Шепилівці активно боролися з контрреволюцією та інтервентами. 1920 року добровольцями пішли на фронт Є. І. Запорожець та М. П. Пухнатий, який згодом в одній із сутичок з бандитами загинув.
За роки імперіалістичної та громадянської воєн селянські господарства були розорені. 1920 року 35 проц. дворів не мали тягла, 31,5 проц.- корів. Посівні площі різко скоротилися. Важливу роль у зміцненні Радянської влади на селі відігравав ревком та створений влітку 1920 року комнезам, за ініціативою якого відкрито початкову трудову школу, сельбуд, хату-читальню, бібліотеку, створено гуртки для ліквідації неписьменності, де навчалося понад 100 чоловік.
Наприкінці 1920 року в Шепиловому обрано сільську Раду, яку очолив Г. С. Тримач. Разом з комнезамом вона передала селянам близько 1700 десятин землі, конфіскованої у багатіїв. На кожного члена сім'ї припадало по 1,5 десятини. Після закінчення громадянської війни в 1922 році освоєно всі посівні площі. Сільська Рада і комнезам залучали селян-бідняків та середняків до сільськогосподарських об'єднань. Так, у 1924 році створено товариство буряківників, що забезпечувало селян сільськогосподарським реманентом і насінням, подавало допомогу в запровадженні агротехніки і зоотехніки. В тому ж році організовано і споживче товариство.


Сучасна карта - Шепилове