Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Великі зміни відбулися і в галузі охорони здоров'я та народної освіти. В селі працювали лікарня на 25 ліжок, аптека. 1936 року 2 семирічні школи реорганізовано
в середні. При клубі активно діяли різні гуртки художньої самодіяльності. Сільську бібліотеку з фондом 1300 книг регулярно відвідували 116 читачів.
Мирну працю жителів Хащуватого перервав розбійницький напад гітлерівців. Разом з усім радянським народом стали вони на захист Вітчизни. 29 липня 1941 року в село увірвалися фашисти. Окупанти діяли з неймовірною жорстокістю, чинили жахливі розправи над мирним населенням. У ніч на 16 лютого 1942 року гітлерівці стратили 960 громадян села, у т. ч. 376 дітей. За час окупації на каторжні роботи до Німеччини вивезено 230 чоловік.
У першій половині 1942 року за ініціативою гайворонської підпільної організації в селі створено підпільну групу, яку очолив учитель Д. А. Симоненко. Її учасники розповсюджували серед населення листівки і зведення Радянського Інформбюро. Вона встановила зв'язок з партизанським загоном «Буревісник», якому передавала зброю, боєприпаси, 52 патріоти вступили до цього загону.
Сотні хащуватців брали участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни. Смертю хоробрих загинув захисник Брестської фортеці Д. Д. Кривда. На пам'ятнику Слави на Мамаєвому кургані золотом викарбувано ім'я кулеметника І. Я. Хаїта, який відважно обороняв легендарний «будинок Павлова» в Сталінграді. За мужність і відвагу, виявлені в боях за Хащувате та під час форсування Південного Бугу, танкісту В. І. Пономаренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 379 чоловік нагороджені орденами і медалями Союзу РСР. 226 загинуло на фронтах війни. В селі їм встановлено пам'ятник.
13 березня 1944 року частини 170-ї танкової бригади 18-го танкового корпусу 5-ї гвардійської танкової армії визволили Хащувате від фашистів.
Одразу ж трудівники села під керівництвом партійної організації і Ради зосередили свої зусилля на допомозі фронту і відбудові господарства. Фашисти зруйнували 567 житлових будинків, кінотеатр на 600 місць, колгоспний клуб, приміщення школи, пошту, аптеку, будинок сільради. 1944 року всі колгоспи повністю освоїли довоєнні посівні площі. Велику допомогу у відбудові села подала держава. Колгоспи одержали кредити, насіння, фураж, а МТС - трактори, комбайни та інші сільськогосподарські машини. Завдяки самовідданій праці трудівників села виробничий план сільськогосподарських робіт 1944 року виконано успішно. 1944 року на
кошти хатцуватців збудовано і передано в діючу армію літак. Одночасно населення збирало кошти у фонд Червоної Армії.
З 1944 року МТС ім. «Правдьі» очолював X. А. Ніколау, нагороджений орденами Леніна (у 1958 році) і Трудового Червоного Прапора (1966 року). Колектив механізаторів, систематично перевиконуючи у 1944-1946 рр. виробничі завдання, тричі завойовував перехідний Червоний прапор Міністерства сільського господарства СРСР, а в 1947 році завоював перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР. В 1949 році колгоспники Хащуватого досягли довоєнного рівня сільськогосподарського виробництва.
Трудівники села підняли з руїн житла і культурно- освітні заклади. Тільки в 1949 році хащуватці відбудували 28 і звели 17 нових будинків. На індивідуальне будівництво держава виділила 100 тис. крб. В кожному колгоспі було
організовано бібліотеку. В селі з'явилося. 250 нових радіоточок.
Зміцненню громадського господарства сприяло об'єднання колгоспів 1950 року. За новоутвореною артіллю «Україна» закріплено 3058 га землі, з них 2222 га - орної. На кінець 1955 року з гектара посіву колгоспники зібрали 30,6 цнт зернових, у т. ч. озимої пшениці -по 22,2 цнт, цукрових буряків - 316 цнт. Збільшилося поголів'я худоби і птиці. На 100 га
Хащувате
Сторінка 4 з 7
пального. Колектив МТС завоював право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. В 1940 році Хащуватську МТС відзначено дипломом першого ступеня, грошовою премією 10 тис. крб. та автомашиною. Медалями Виставки нагороджені агрономи Ф. Д. Ясинський, К. Д. Охріменко, завідуючий контрольно-насіннєвою лабораторією А. А. Криленко, голова колгоспу О. В. Свінтковський, а також 20 жінок-активісток, що виступили ініціаторами боротьби за чистоту в ремонтних майстернях та на території МТС і звернулися до всіх жінок країни із закликом наслідувати їх приклад. в середні. При клубі активно діяли різні гуртки художньої самодіяльності. Сільську бібліотеку з фондом 1300 книг регулярно відвідували 116 читачів.
Мирну працю жителів Хащуватого перервав розбійницький напад гітлерівців. Разом з усім радянським народом стали вони на захист Вітчизни. 29 липня 1941 року в село увірвалися фашисти. Окупанти діяли з неймовірною жорстокістю, чинили жахливі розправи над мирним населенням. У ніч на 16 лютого 1942 року гітлерівці стратили 960 громадян села, у т. ч. 376 дітей. За час окупації на каторжні роботи до Німеччини вивезено 230 чоловік.
У першій половині 1942 року за ініціативою гайворонської підпільної організації в селі створено підпільну групу, яку очолив учитель Д. А. Симоненко. Її учасники розповсюджували серед населення листівки і зведення Радянського Інформбюро. Вона встановила зв'язок з партизанським загоном «Буревісник», якому передавала зброю, боєприпаси, 52 патріоти вступили до цього загону.
Сотні хащуватців брали участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни. Смертю хоробрих загинув захисник Брестської фортеці Д. Д. Кривда. На пам'ятнику Слави на Мамаєвому кургані золотом викарбувано ім'я кулеметника І. Я. Хаїта, який відважно обороняв легендарний «будинок Павлова» в Сталінграді. За мужність і відвагу, виявлені в боях за Хащувате та під час форсування Південного Бугу, танкісту В. І. Пономаренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 379 чоловік нагороджені орденами і медалями Союзу РСР. 226 загинуло на фронтах війни. В селі їм встановлено пам'ятник.
13 березня 1944 року частини 170-ї танкової бригади 18-го танкового корпусу 5-ї гвардійської танкової армії визволили Хащувате від фашистів.
Одразу ж трудівники села під керівництвом партійної організації і Ради зосередили свої зусилля на допомозі фронту і відбудові господарства. Фашисти зруйнували 567 житлових будинків, кінотеатр на 600 місць, колгоспний клуб, приміщення школи, пошту, аптеку, будинок сільради. 1944 року всі колгоспи повністю освоїли довоєнні посівні площі. Велику допомогу у відбудові села подала держава. Колгоспи одержали кредити, насіння, фураж, а МТС - трактори, комбайни та інші сільськогосподарські машини. Завдяки самовідданій праці трудівників села виробничий план сільськогосподарських робіт 1944 року виконано успішно. 1944 року на
кошти хатцуватців збудовано і передано в діючу армію літак. Одночасно населення збирало кошти у фонд Червоної Армії.
З 1944 року МТС ім. «Правдьі» очолював X. А. Ніколау, нагороджений орденами Леніна (у 1958 році) і Трудового Червоного Прапора (1966 року). Колектив механізаторів, систематично перевиконуючи у 1944-1946 рр. виробничі завдання, тричі завойовував перехідний Червоний прапор Міністерства сільського господарства СРСР, а в 1947 році завоював перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР. В 1949 році колгоспники Хащуватого досягли довоєнного рівня сільськогосподарського виробництва.
Трудівники села підняли з руїн житла і культурно- освітні заклади. Тільки в 1949 році хащуватці відбудували 28 і звели 17 нових будинків. На індивідуальне будівництво держава виділила 100 тис. крб. В кожному колгоспі було
організовано бібліотеку. В селі з'явилося. 250 нових радіоточок.
Зміцненню громадського господарства сприяло об'єднання колгоспів 1950 року. За новоутвореною артіллю «Україна» закріплено 3058 га землі, з них 2222 га - орної. На кінець 1955 року з гектара посіву колгоспники зібрали 30,6 цнт зернових, у т. ч. озимої пшениці -по 22,2 цнт, цукрових буряків - 316 цнт. Збільшилося поголів'я худоби і птиці. На 100 га