Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
звернувся до командира Севастопольського полку з проханням надіслати до Хащуватого команду для допомоги поліції. У травні в селі сталися страйки сільськогосподарських робітників. Селяни відверто заявляли: «Скоро ні пана, ні його палацу не буде, а землю і ліс розподілимо між собою».
Під впливом революційної агітації, яку проводив тут моряк Чорноморського флоту Ф. Жовтяк, у грудні селяни Хащуватого готувалися до збройного виступу. Однак здійснити його не вдалося. Ф. Жовтяка було заарештовано і через деякий час страчено.
На вимогу місцевих властей, які боялися нових селянських виступів, сюди прибув драгунський ескадрон. Населення волості також жорстоко тероризували чорні сотні, створення яких всіляко заохочували багатії, прагнучи відвернути увагу мас від революційної боротьби. Проте і за цих умов революційні виступи не припинялися. 1 травня 1907 року запалав поміщицький маєток, а 22 липня озброєні селяни напали на стражників.
Після запровадження столипінської аграрної реформи для заохочення до відрубних господарств у Хащуватому створюється т. зв. показове поле, однак його вплив, за визнанням повітової землевпорядної комісії, був малопомітним. Постійний член комісії повідомляв, що селяни «не погоджуються на ломку» своїх господарств.
Лише 1913 року почалося будівництво сільської лікарні. В 1867 році у Хащуватому відкрито парафіяльну школу, в якій навчалося 35 хлопчиків і 18 дівчаток. Але тільки 5 хлопчиків і 2 дівчинки щорічно закінчували її. Асигнування на освіту становили в 1912 році з розрахунку на одну людину 6 коп. на рік.
Весною 1917 року трудящі села дізналися про повалення царизму. 1 травня відбулася багатолюдна демонстрація. Та одвічні мрії трудового селянства про землю й волю здійснилися лише після перемоги Великого Жовтня. В кінці січня 1918 року в селі було встановлено Радянську владу. До складу ревкому ввійшли А. Ф. Залевський, О. М. Тригубчак, С. Т. Озеранський, П. І. Добрицький та інші. Очолював його колишній моряк Балтійського флоту Б. М. Кондрацький. Ревком приступив до наділення селян землею, відібраною у поміщика, розподіляв серед бідняків худобу, сільськогосподарський реманент.
У березні 1918 року Хащувате захопили австро-німецькі окупанти. Революційні перетворення були перервані. Відновилися буржуазно-поміщицькі порядки. В листопаді загарбників було вигнано. Проте до лютого 1919 року тут хазяйнували петлюрівці. Жителі села брали активну участь у боротьбі проти внутрішньої контрреволюції. У червні 1919 року Перший Комуністичний загін під
командуванням Т. М. Гуляницького розгромив тут банди Волинця та Клименка, одразу ж після цього почав діяти ревком. Однак у липні 1919 року есерівсько-націоналістичні елементи вчинили контрреволюційний заколот. Кілька тисяч заколотників з Бандурового, Казавчина, Юзефполя, Соломії, Вільшанки, Байбузівки, Кам'яної, спровоковані куркулями, рушили на Хащувате, щоб розправитися з більшовиками. Увірвавшись у село, вони грабували та вбивали населення.
Незабаром в серпні Хащувате захопили денікінці. В лютому 1920 року частини Червоної Армії вигнали їх звідси. Відновив роботу ревком. У липні під його керівництвом відбулися вибори до сільської Ради. Утворився партосередок з 3 комуністів і 12 кандидатів у члени партії, за участю якого організовано комітет незаможних селян у складі 21 чоловіка. Здійснюючи закон Всеукрревкому про землю від 5 лютого 1920 року, КНС передав у користування трудового селянства 1888 десятин поміщицьких та церковних земель. Для боротьби з бандитизмом сформовано збройний загін з 34 чоловік, серед яких 15 були комуністами. Велику роботу щодо залучення незаможного селянства до КНС проводив сільський комсомольський осередок, організований у грудні 1920 року. До нього увійшло 15 молодих робітників та учнів. Першим секретарем осередку був М. С. Ставчанський. Восени 1923 року КНС об'єднував 99 незаможних родин, з яких 20 були безземельними, 49 мали до 3 десятин землі і лише у 26 господарствах були
Хащувате
Сторінка 2 з 7
Зростало невдоволення населення існуючими порядками. В роки першої російської революції у Хащуватому поширювалися прокламації Уманської організації РСДРП із закликами створювати селянські комітети, озброюватись і захоплювати землю поміщиків. Наляканий заворушеннями, гайсинський справник у квітні 1905 рокуПід впливом революційної агітації, яку проводив тут моряк Чорноморського флоту Ф. Жовтяк, у грудні селяни Хащуватого готувалися до збройного виступу. Однак здійснити його не вдалося. Ф. Жовтяка було заарештовано і через деякий час страчено.
На вимогу місцевих властей, які боялися нових селянських виступів, сюди прибув драгунський ескадрон. Населення волості також жорстоко тероризували чорні сотні, створення яких всіляко заохочували багатії, прагнучи відвернути увагу мас від революційної боротьби. Проте і за цих умов революційні виступи не припинялися. 1 травня 1907 року запалав поміщицький маєток, а 22 липня озброєні селяни напали на стражників.
Після запровадження столипінської аграрної реформи для заохочення до відрубних господарств у Хащуватому створюється т. зв. показове поле, однак його вплив, за визнанням повітової землевпорядної комісії, був малопомітним. Постійний член комісії повідомляв, що селяни «не погоджуються на ломку» своїх господарств.
Лише 1913 року почалося будівництво сільської лікарні. В 1867 році у Хащуватому відкрито парафіяльну школу, в якій навчалося 35 хлопчиків і 18 дівчаток. Але тільки 5 хлопчиків і 2 дівчинки щорічно закінчували її. Асигнування на освіту становили в 1912 році з розрахунку на одну людину 6 коп. на рік.
Весною 1917 року трудящі села дізналися про повалення царизму. 1 травня відбулася багатолюдна демонстрація. Та одвічні мрії трудового селянства про землю й волю здійснилися лише після перемоги Великого Жовтня. В кінці січня 1918 року в селі було встановлено Радянську владу. До складу ревкому ввійшли А. Ф. Залевський, О. М. Тригубчак, С. Т. Озеранський, П. І. Добрицький та інші. Очолював його колишній моряк Балтійського флоту Б. М. Кондрацький. Ревком приступив до наділення селян землею, відібраною у поміщика, розподіляв серед бідняків худобу, сільськогосподарський реманент.
У березні 1918 року Хащувате захопили австро-німецькі окупанти. Революційні перетворення були перервані. Відновилися буржуазно-поміщицькі порядки. В листопаді загарбників було вигнано. Проте до лютого 1919 року тут хазяйнували петлюрівці. Жителі села брали активну участь у боротьбі проти внутрішньої контрреволюції. У червні 1919 року Перший Комуністичний загін під
командуванням Т. М. Гуляницького розгромив тут банди Волинця та Клименка, одразу ж після цього почав діяти ревком. Однак у липні 1919 року есерівсько-націоналістичні елементи вчинили контрреволюційний заколот. Кілька тисяч заколотників з Бандурового, Казавчина, Юзефполя, Соломії, Вільшанки, Байбузівки, Кам'яної, спровоковані куркулями, рушили на Хащувате, щоб розправитися з більшовиками. Увірвавшись у село, вони грабували та вбивали населення.
Незабаром в серпні Хащувате захопили денікінці. В лютому 1920 року частини Червоної Армії вигнали їх звідси. Відновив роботу ревком. У липні під його керівництвом відбулися вибори до сільської Ради. Утворився партосередок з 3 комуністів і 12 кандидатів у члени партії, за участю якого організовано комітет незаможних селян у складі 21 чоловіка. Здійснюючи закон Всеукрревкому про землю від 5 лютого 1920 року, КНС передав у користування трудового селянства 1888 десятин поміщицьких та церковних земель. Для боротьби з бандитизмом сформовано збройний загін з 34 чоловік, серед яких 15 були комуністами. Велику роботу щодо залучення незаможного селянства до КНС проводив сільський комсомольський осередок, організований у грудні 1920 року. До нього увійшло 15 молодих робітників та учнів. Першим секретарем осередку був М. С. Ставчанський. Восени 1923 року КНС об'єднував 99 незаможних родин, з яких 20 були безземельними, 49 мали до 3 десятин землі і лише у 26 господарствах були