Сторінка 3 з 7
коні. За цих важких умов селяни доклали всіх зусиль, щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції. Більшість з них взяла участь у всеукраїнському конкурсі 1924 року за кращі методи господарювання, 468 були премійовані.
Комуністи, комсомольці та депутати Ради розгорнули велику роз'яснювальну роботу серед селян щодо здійснення ленінського кооперативного плану. В лютому 1923 року 25 господарств об'єдналися в сільськогосподарську артіль «Хлібороб». У квітні ще 12 родин організували артіль «Серп», а в жовтні 11
найбідніших господарств - колгосп «Колонія». За прикладом селян почали створювати кооперативи і ремісники. 293 з них об'єдналися у лимарську артіль «Власна праця», 49 - в артіль «Кравець», 25 - в ковальську артіль «Возовик», 21 - в цегельну артіль. У травні 1924 року в Хащуватому організовано споживче товариство у складі 148 членів. Відкрилися магазини, пекарня. В боротьбі за подолання труднощів відбудовчого періоду навколо Комуністичної партії згуртувалися найактивніші представники трудящого селянства. В 1922 році куркулів було вигнано з КНС. Зміцненню партійних рядів сприяла чистка комосередку 1923 року. З комсомолу виключено куркульських синків.
На своїх зборах у січні 1924 року комуністи села засудили розкольницьку діяльність троцькістів та інших антипартійних угруповань і одностайно підтримали курс ленінського ЦК, спрямований на досягнення єдності рядів партії.
Значну організаційну і політико-масову роботу проводив райком партії (з 1923 до 1932 року Хащувате було центром району). В 1923 році комуністи створили комісію для допомоги безпритульним дітям. Було зібрано 10 тис. крб. і передано у фонд двох дитячих будинків Хащуватого.
Того ж року в селі працювали 3 групи лікнепу, початкова і 2 семирічні школи, хата-читальня. При райсельбуді, відкритому тоді ж, діяли 4 політичні, літератур
ний та інші гуртки. Комсомольці проводили бесіди, політзаняття, голосні читки, влаштовували вистави та концерти. Вони взяли шефство над комсомольцями села Казавчина, разом з якими проводили комсомольські збори, антирелігійні вечори.
Трудящі села активно відгукувалися на події, що відбувалися в нашій країні та за кордоном. Виявом братерської дружби і взаємодопомоги була передача 5 852 495 крб. на користь голодуючих Поволжя. 1923 року комуністи села, відправляючи хліб для допомоги польським комуністам, писали, що ніколи не допустять, щоб їх зарубіжні товариші «померли голодною смертю». Того ж року загальні збори комосередку провели збір
коштів для голодуючих робітників Рурського басейну у Німеччині.
Керуючись рішеннями XV з'їзду ВКП(б), комуністи села разом з Радою всі свої зусилля спрямували на підготовку масової колективізації. Протягом 1930 року у Хащуватому утворилося 5 колгоспів: «Прогрес», ім. Крупської, «Червона нива», ім. Т. Г. Шевченка, «Колонія». Останні 3 незабаром об'єдналися в одну артіль. Велике значення для зміцнення молодих господарств мало створення в жовтні наступного року Хащуватської МТС, в якій налічувалося 25 тракторів, 15 молотарок, 8 вантажних автомашин. 1933 року МТС першою в Одеській області закінчила осінню сівбу на площі 10 636 га. Значну роль у дальшому розвитку і зміцненні колгоспів відіграли політвідділ МТС і парторганізації, створені в усіх колгоспах. Через масові наради-школи політвідділівського виховання пройшло понад тисячу чоловік. 1934 року працівники МТС вибороли першість в обласному змаганні механізаторів. Колгоспи, які обслуговувала Хащуватська МТС, достроково виконали річний план здачі хліба державі. Значних успіхів домоглися буряківники, зібравши у 1934 році по 151 цнт цукрових буряків з кожного гектара. Обком партії і облвиконком привітали трудівників села з успішним завершенням основних сільськогосподарських робіт. Привітання надіслала і редакція газети «Правда», ім'ям якої була названа МТС. Наркомзем СРСР преміював машинно-тракторну станцію.
В результаті набутого досвіду господарювання зростали врожаї сільськогосподарських культур. В 1936 році трудівники колгоспу «Прогрес» виростили по 18,1 цнт пшениці з га. Артіль була затверджена учасником міжрайонної сільськогосподарської виставки. Високих показників домоглися механізатори МТС у 1939 році. Бригада В. Д. Гончарука виробила по 954 га умовної оранки на кожний 15-сильний трактор, зекономивши понад 6 тонн
Дивиться також інші населені пункти району: