Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
продуктивності селянського господарства. 1924 року створено Тишківське сільське споживче товариство, головою правління якого обрано комуніста М. М. Лук'янця. Відкривалися кооперативні магазини. З ініціативи молоді й жіночого активу було засновано селянський будинок. У ньому працювали гуртки політграмоти, атеїстичний, хоровий і драматичний. В сельбуді влаштовувалися диспути на політичні та антирелігійні теми. В лютому 1923 року серед школярів організовані два піонерські загони.
На початку 1928 року в селі виникло перше товариство спільного обробітку землі ім. Блюхера. Його очолив комуніст Я. Ковтонюк. У товаристві об'єдналося 37 бідняцьких господарств.
Тієї ж весни в Тишківці засновано ще 4 такі товариства. Вони стали базою для створення перших артілей, активними організаторами яких були комуністи М. Г. Головань, Ф. Ю. Гинькут, Т. Д. Небеський та інші. На кінець 1930 року в селі вже налічувалося дев'ять колгоспів, які об'єднували 1614 селянських господарств.
Колективізація проходила в умовах гострої класової боротьби. Куркулі вбивали сільських активістів, псували сільськогосподарський інвентар, палили громадські будівлі, підбивали селян забивати худобу тощо. Першого травня 1932 року від рук куркулів загинув активіст колгоспного руху, голова бідняцько-наймитської групи, член правління колгоспу ім. Блюхера Л. Михайленко. А через кілька днів колгоспний сторож А. Усенко відбив збройний куркульський напад на колгоспну комору. За рішенням загальних колгоспних зборів куркулів, які шкодили проведенню колективізації, було вислано за межі району.
Дійову допомогу колективним господарствам подавали працівники Тишківської МТС, створеної 1931 року. Вже 1934 року тут було 104 трактори, 48 комбайнів, 19 молотарок, 27 сівалок та інший інвентар. Політвідділ МТС та директор - двадцятип'ятитисячний з Кіровоградського заводу «Червона зірка» П. Я. Шлянін організували підготовку кадрів масових спеціальностей: механізаторів, рільників та обліковців. В агротехнічних гуртках колгоспники оволодівали науковими основами землеробства. В 1935 році Тишківка стає районним центром. Комуністи та комсомольці районних партійної та комсомольської організацій стали ініціаторами соціалістичного змагання. Серед його переможців у 1936 році були комуніст Я. Кожухар, який комбайном «Комунар» за сезон зібрав 471 га зернових, вдвоє більше завдання, і комсомолка М. Стеценко. Вона перевиконувала норму виробітку в півтора раза. Завдяки підвищенню культури землеробства окремі рільничі бригади тишківських колгоспів у 1936 році зібрали по 22 цнт зернових. Значних трудових успіхів добилися хлібороби колгоспу «Жовтневий промінь». Вони виростили 200-пудовий урожай кукурудзи. Ланкова артілі О. Ф. Воробйова, яка зібрала по 250 пудів зерна кукурудзи та по 150 пудів насіння соняшнику з кожного гектара, демонструвала свої досягнення в 1940 році на Всесоюзній сільськогосподарській виставці. За високі показники в галузі тваринництва до Почесної Книги виставки 1939 року занесено прізвище свинарки колгоспу «Більшовик» У. Богоріл, яка одержала й виростила по 18 поросят від кожної свиноматки. За відмінні показники в розвитку конярства голову тишків- ського колгоспу ім. Будьонного О. Г. Завалка нагороджено орденом «Знак Пошани».
Значну роль у здійсненні виробничих планів відігравала сільська Рада. Сільськогосподарська комісія Ради тримала під повсякденним контролем виконання колгоспами всіх господарських завдань. На своїх засіданнях виконком Ради систематично розглядав питання підготовки до проведення весняних посівних, догляду за посівами, збирання врожаю, про стан і дальший розвиток громадського тваринництва. Члени виконкому надавали повсякденну практичну допомогу колгоспникам у розв'язанні всіх господарських завдань.
Тишківка
Сторінка 3 з 7
Після закінчення громадянської війни комуністи й Рада приділяли велику увагу зміцненню Радянської влади на селі, відбудові зруйнованого господарства. 1923 року сільські комуністи об'єдналися в партійний осередок. Ще на початку 1921 року виник комсомольський осередок (секретар робітник олійні Ю. Полєвой, нині доктор історичних наук). Комуністи разом з комсомольцями проводили бесіди, виступали з доповідями, в яких розкривали роль кооперації для підвищення На початку 1928 року в селі виникло перше товариство спільного обробітку землі ім. Блюхера. Його очолив комуніст Я. Ковтонюк. У товаристві об'єдналося 37 бідняцьких господарств.
Тієї ж весни в Тишківці засновано ще 4 такі товариства. Вони стали базою для створення перших артілей, активними організаторами яких були комуністи М. Г. Головань, Ф. Ю. Гинькут, Т. Д. Небеський та інші. На кінець 1930 року в селі вже налічувалося дев'ять колгоспів, які об'єднували 1614 селянських господарств.
Колективізація проходила в умовах гострої класової боротьби. Куркулі вбивали сільських активістів, псували сільськогосподарський інвентар, палили громадські будівлі, підбивали селян забивати худобу тощо. Першого травня 1932 року від рук куркулів загинув активіст колгоспного руху, голова бідняцько-наймитської групи, член правління колгоспу ім. Блюхера Л. Михайленко. А через кілька днів колгоспний сторож А. Усенко відбив збройний куркульський напад на колгоспну комору. За рішенням загальних колгоспних зборів куркулів, які шкодили проведенню колективізації, було вислано за межі району.
Дійову допомогу колективним господарствам подавали працівники Тишківської МТС, створеної 1931 року. Вже 1934 року тут було 104 трактори, 48 комбайнів, 19 молотарок, 27 сівалок та інший інвентар. Політвідділ МТС та директор - двадцятип'ятитисячний з Кіровоградського заводу «Червона зірка» П. Я. Шлянін організували підготовку кадрів масових спеціальностей: механізаторів, рільників та обліковців. В агротехнічних гуртках колгоспники оволодівали науковими основами землеробства. В 1935 році Тишківка стає районним центром. Комуністи та комсомольці районних партійної та комсомольської організацій стали ініціаторами соціалістичного змагання. Серед його переможців у 1936 році були комуніст Я. Кожухар, який комбайном «Комунар» за сезон зібрав 471 га зернових, вдвоє більше завдання, і комсомолка М. Стеценко. Вона перевиконувала норму виробітку в півтора раза. Завдяки підвищенню культури землеробства окремі рільничі бригади тишківських колгоспів у 1936 році зібрали по 22 цнт зернових. Значних трудових успіхів добилися хлібороби колгоспу «Жовтневий промінь». Вони виростили 200-пудовий урожай кукурудзи. Ланкова артілі О. Ф. Воробйова, яка зібрала по 250 пудів зерна кукурудзи та по 150 пудів насіння соняшнику з кожного гектара, демонструвала свої досягнення в 1940 році на Всесоюзній сільськогосподарській виставці. За високі показники в галузі тваринництва до Почесної Книги виставки 1939 року занесено прізвище свинарки колгоспу «Більшовик» У. Богоріл, яка одержала й виростила по 18 поросят від кожної свиноматки. За відмінні показники в розвитку конярства голову тишків- ського колгоспу ім. Будьонного О. Г. Завалка нагороджено орденом «Знак Пошани».
Значну роль у здійсненні виробничих планів відігравала сільська Рада. Сільськогосподарська комісія Ради тримала під повсякденним контролем виконання колгоспами всіх господарських завдань. На своїх засіданнях виконком Ради систематично розглядав питання підготовки до проведення весняних посівних, догляду за посівами, збирання врожаю, про стан і дальший розвиток громадського тваринництва. Члени виконкому надавали повсякденну практичну допомогу колгоспникам у розв'язанні всіх господарських завдань.