Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Під керівництвом ревкому і но-більшовицькому настроєних колишніх фронтовиків біднота Тишківської волості бойкотувала куркульсько-націоналістичних старост. А наприкінці січня 1918 року усунула їх від влади. На початку лютого волревком передав владу новообраній Раді селянських депутатів, яка почала розподіл відібраних у поміщиків землі, майна та інвентаря, конфіскувала хлібні лишки в куркулів, забезпечувала хлібом і насінням селянську бідноту, подавала допомогу вдовам і сиротам, підтримувала революційну дисципліну на селі.
В березні 1918 року Тишківку окупували австро-німецькі війська. На своїх багнетах вони принесли старі порядки. Створений у селі влітку підпільний волревком організував партизанський загін, до нього ввійшло понад 300 чоловік. Загін очолив колишній солдат П. Харченко. У збройній сутичці під Тишківкою в червні 1918 року партизани розгромили батальйон окупантів, захопили чимало зброї. Після цього каральна експедиція, до складу якої входили німецькі солдати та гетьманська варта, оточили село. Піп та колишній сільський староста виказали партизанів. Карателі заарештували 150 чоловіків і жінок, з яких 19 - А. Муцета, Г. Лута, А. Бебешка, В. Кожухаря, подружжя Співаків та інших - розстріляли. Село було пограбоване й дощенту спалене.
Після вигнання в листопаді 1918 року австро-німецьких окупантів жителям села довелося вести боротьбу зі ставлениками буржуазно-напіоналістичної Директорії. В лютому 1919 року червоні війська вигнали петлюрівців. Радянську владу в Тишківці було відновлено. Волосний ревком очолив комуніст Д. М. Мороз. При ревкомі створили земельний комітет, який продовжував роботу щодо розподілу поміщицької та куркульської землі. На кожного члена сім'ї селяни одержали по 1,5 десятини землі. Ревком і земельний комітет допомагали селянам налагоджувати господарство, найбіднішим сім'ям надано посівний матеріал і тягло. В куркулів вилучали хлібні лишки. У квітні 1919 року відбулися вибори до Тишківського волвиконкому, до складу його ввійшли активісти І. Мельник, М. Москаленко, Ф. Сердечний, Г. Бо-
рисенко, К. Рева та М. Плющ. При Раді з молоді було створено загін самооборони, який вів боротьбу проти куркульських банд, що всіляко шкодили радянському будівництву.
Дальшому здійсненню революційних перетворень перешкодили денікінські війська, що вдерлися до села в серпні 1919 року. Наприкінці січня 1920 року білогвардійців вигнали частини Червоної Армії. 2 лютого 1920 року на сільському сході обрано волосний ревком на чолі з Я. П. Корнієнком. Ревком організував боротьбу з бандитизмом, створивши спеціальні загони з місцевих жителів.
Важливу роль у зміцненні Радянської влади на селі, боротьбі з контрреволюційним куркульством відіграв створений 13 липня 1920 року комітет незаможних селян. КНС, очолюваний комуністами І. Бойком та О. Гончаренком, провів перерозподіл землі згідно з законом Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року, подав допомогу бідняцьким господарствам зерном та інвентарем, вилучив у куркулів лишки хліба і надіслав їх для потреб фронту й міського пролетаріату.
В листопаді 1920 року на село напала банда Гризлова, що складалася з куркулів та залишків білогвардійців. Активісти села та комнезамівці організували їй збройний опір, але сили були нерівні. У бою загинув Д. М. Мороз. Бандити по-звірячому закатували подружжя комуністів Богуславських. 27 грудня 1920 року Тишківку захопили махновці. Вони розгромили радянські установи, спалили документи, зруйнували зсипний пункт, де зберігалось зерно для сімей червоноармійців. Наприкінці 1920 року частини Червоної Армії, підтримані місцевим населенням, вигнали банди з території волості.
Тишківка
Сторінка 2 з 7
Всеукраїнський з'їзд Рад жителі села зустріли з великим піднесенням. У листопаді 1917 року біднота не раз громила маєтки поміщиків Загорського, Пастушенка, Зеленька та інших. Але селянські зиступи жорстоко придушувались каральними експедиціями Центральної ради. 13 січня 1918 року відбулися багатолюдні збори, на яких присутні, вітаючи Радянську владу, висловили протест проти контрреволюційних дій Центральної ради. На цих зборах було створено волосний революційний комітет на чолі з А. Ткаченком. В березні 1918 року Тишківку окупували австро-німецькі війська. На своїх багнетах вони принесли старі порядки. Створений у селі влітку підпільний волревком організував партизанський загін, до нього ввійшло понад 300 чоловік. Загін очолив колишній солдат П. Харченко. У збройній сутичці під Тишківкою в червні 1918 року партизани розгромили батальйон окупантів, захопили чимало зброї. Після цього каральна експедиція, до складу якої входили німецькі солдати та гетьманська варта, оточили село. Піп та колишній сільський староста виказали партизанів. Карателі заарештували 150 чоловіків і жінок, з яких 19 - А. Муцета, Г. Лута, А. Бебешка, В. Кожухаря, подружжя Співаків та інших - розстріляли. Село було пограбоване й дощенту спалене.
Після вигнання в листопаді 1918 року австро-німецьких окупантів жителям села довелося вести боротьбу зі ставлениками буржуазно-напіоналістичної Директорії. В лютому 1919 року червоні війська вигнали петлюрівців. Радянську владу в Тишківці було відновлено. Волосний ревком очолив комуніст Д. М. Мороз. При ревкомі створили земельний комітет, який продовжував роботу щодо розподілу поміщицької та куркульської землі. На кожного члена сім'ї селяни одержали по 1,5 десятини землі. Ревком і земельний комітет допомагали селянам налагоджувати господарство, найбіднішим сім'ям надано посівний матеріал і тягло. В куркулів вилучали хлібні лишки. У квітні 1919 року відбулися вибори до Тишківського волвиконкому, до складу його ввійшли активісти І. Мельник, М. Москаленко, Ф. Сердечний, Г. Бо-
рисенко, К. Рева та М. Плющ. При Раді з молоді було створено загін самооборони, який вів боротьбу проти куркульських банд, що всіляко шкодили радянському будівництву.
Дальшому здійсненню революційних перетворень перешкодили денікінські війська, що вдерлися до села в серпні 1919 року. Наприкінці січня 1920 року білогвардійців вигнали частини Червоної Армії. 2 лютого 1920 року на сільському сході обрано волосний ревком на чолі з Я. П. Корнієнком. Ревком організував боротьбу з бандитизмом, створивши спеціальні загони з місцевих жителів.
Важливу роль у зміцненні Радянської влади на селі, боротьбі з контрреволюційним куркульством відіграв створений 13 липня 1920 року комітет незаможних селян. КНС, очолюваний комуністами І. Бойком та О. Гончаренком, провів перерозподіл землі згідно з законом Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року, подав допомогу бідняцьким господарствам зерном та інвентарем, вилучив у куркулів лишки хліба і надіслав їх для потреб фронту й міського пролетаріату.
В листопаді 1920 року на село напала банда Гризлова, що складалася з куркулів та залишків білогвардійців. Активісти села та комнезамівці організували їй збройний опір, але сили були нерівні. У бою загинув Д. М. Мороз. Бандити по-звірячому закатували подружжя комуністів Богуславських. 27 грудня 1920 року Тишківку захопили махновці. Вони розгромили радянські установи, спалили документи, зруйнували зсипний пункт, де зберігалось зерно для сімей червоноармійців. Наприкінці 1920 року частини Червоної Армії, підтримані місцевим населенням, вигнали банди з території волості.