Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Піщаний Брід

Сторінка 5 з 8
працювали ветпункти, яким надавала систематичну допомогу створена ще в 1930 році Піщанобрідська центральна ветлікарня.
Завдяки широкому впровадженню техніки й досягнень агрономії підвищилися врожаї в колгоспах. Продуктивність праці в усіх господарствах протягом 1933- 1937 рр. порівняно з одноосібними господарствами до колективізації зросла втричі. У 1936 році середня врожайність зернових
становила 12,8, а буряків - 113 цнт з гектара. Наступного року артілі Піщанобрідського району (Піщаний Брід став районним центром з 1935 року) здали державі на 77 тис. цнт зерна більше, ніж у 1935 році.
У другій п'ятирічці комуністи села (на 1940 рік їх налічувалось 180) стали ініціаторами стахановських методів праці. Вже влітку 1936 року в місцевій МТС працювало 98 стахановців, 6 стахановських бригад, у т. ч. три комсомольські. Високо продуктивною працею відзначилися два жіночі комбайнові екіпажі. Того ж року тракторну бригаду, де бригадиром був М. А. Гросул, за високі показники на весняних польових роботах занесено на районну Дошку пошани стахановців-трактористів, переможців передтравневої декади. Імена передових трактористів П. Г. Ангелуші, П. Л. Гуцола, В. В. Мамаєнка вписані в 1939-1940 рр. до Книги пошани ВСГВ. Учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки були й учні, які під час канікул працювали в колгоспах.
Сільські Ради (з 1934 року Піщанобрідську Раду поділено на чотири) приділяли належну увагу благоустрою, будівництву медичних і культурно-побутових закладів. Через Чорний Ташлик, що ділить село на дві частини, збудували міст. Ще в 1931 році стала до ладу електростанція, поштове відділення, ряд комунально-побутових приміщень. Функціонувала лікарня на 50 ліжок. У 1940 році тут працювало 4 лікарі, 19 чоловік середнього медичного персоналу. Тоді ж три семирічні та середню школу, створену в 1935 році на базі семирічки, відвідували близько тисячі учнів, яких навчали 25 учителів. 1933 року відкрився кінотеатр. Працювали бібліотеки для дорослих, дитяча, шкільні. Виходила районна газета.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, трудящі Піщаного Броду разом з з усім народом стали на захист соціалістичної Батьківщини. Понад тисячу чоловік пішли до лав Червоної Армії. 2 серпня 1941 року в село увірвалися фашисти. Від їх рук загинули комуністи М. О. Жульков, Д. Д. Євпак, комсомолець В. І. Гадема та інші.
Радянські патріоти чинили рішучий опір ворогові. На початку травня 1943 року окупанти зігнали до Піщаного Броду юнаків і дівчат Добровеличківського, Тишків- ського та Первомайського районів для будівництва залізниці Помічна-Умань. Через суцільний саботаж молоді до кінця року було проведено лише підготовчі роботи. З 1942 року до березня 1944 на території Піщанобрідського району діяла підпільно-диверсійна група. Її організатором був комуніст С. І. Коваленко. У складі антифашистської групи було багато жителів Піщаного Броду. Члени групи дезорганізовували роботу залізничного транспорту, пускали під укіс
ешелони. В серпні 1943 року підпільники зірвали залізничну колію біля Но- воукраїнського мосту, в лютому 1944 року організували зіткнення двох ворожих ешелонів на роз'їзді Микільське. Під час цієї операції патріоти розбили два паровози, 12 вагонів.
Мужньо боролися з ворогом піщанобрідці на фронтах Великої Вітчизняної війни. У боях на Орловсько-Курській дузі влітку 1943 року відзначився повітряний стрілець комсомолець М. Гаєнко, він збив 4 ворожі винищувачі. За відвагу й сміливість його нагороджено орденами Червоної Зірки, Червоного Прапора, багатьма медалями. В своїй заяві під час вступу до лав Комуністичної партії М. Гаєнко писав: «Поки очі мої бачать землю, а руки тримають кулемет, я буду бити фашистів до повного знищення». Комсомолець здійснив більше як 50 бойових вильотів. 19 жовтня 1943 року він загинув. 11-річний учень В. П. Завгородній у 1941-1944 рр. був розвідником однієї з частин Червоної Армії. За бойові заслуги юного героя нагороджено орденом Червоної Зірки, медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». Ім'я В. П. Завгороднього, (1948 року помер), носять піонерські дружини середньої та восьмирічної шкіл Піщаного Броду. Багато подвигів здійснив уродженець Піщаного Броду льотчик-винищувач В. А. Мацієвич. Так, 1941 року під Ленінградом він удвох з


Сучасна карта - Піщаний Брід