Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Витязівка

Сторінка 3 з 7
боротьба з куркульством. 4 серпня 1920 року від рук куркулів загинули військком М. Скрипник та міліціонер П. Верещинський.
Після закінчення громадянської війни партійні та громадські організації основну увагу зосередили на відбудові сільського господарства. Поступово відновлювалися довоєнні посівні площі. Велику роботу щодо забезпечення бідняцьких господарств і червоноармійських сімей насінням провели Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (вибори до неї
пройшли влітку 1920 року) та комітет взаємодопомоги, створений у березні 1923 року. Очолив його комуніст І. М. Куценко, нагороджений того ж року за активну роботу Почесною грамотою ЦКНС. Трудящі села доклали багато зусиль, щоб внести свій вклад у фонд допомоги голодуючому населенню Поволжя. Восени 1921 та весною 1922 року вони брали активну участь у двотижневиках допомоги голодуючим.
Розуміючи, що дрібним господарствам важко впоратися з проведенням сільсько-' господарських робіт, волпартком ще в лютому 1921 року обговорив питання про
об'єднання бідняцьких господарств у товариства спільного обробітку землі. Для майбутніх ТСОЗів виділили окремий посівний клин. Навесні 1924 року утворилося колективне господарство ім. Ілліча, яке об'єднувало 13 сімей. 1925 року тут було 307 однокінних і двокінних дворів. Зменшилася кількість куркульських господарств. Із 507 дворів тільки 20 мали по 3 й більше голів робочої худоби і використовували працю наймитів.
Поліпшувалося становище трудящих села. На 1925 рік Витязівський КНС об'єднував 141 чоловіка, серед них 4 комуністи і 8 комсомольців. Значна частина членів КНС була охоплена різними формами кооперації - в сільській кооперації налічувалося 36 членів, у споживчій - 28.
Велику увагу приділяли сільська Рада, партійний осередок і КНС медичному обслуговуванню населення, народній освіті, культурному будівництву. 1923 року у Витязівці діяла медична дільниця, де працювали лікар і 3 середніх медпрацівники. Відділ народної освіти волвиконкому провів значну роботу щодо боротьби з неписьменністю. До грудня 1920 року на облік взяли всіх неписьменних віком від 14 до 50 років. В селі відкрили хату-читальню. Працювали лікнеп, трудова школа, яку 1924 року відвідувало 109 дітей і навчало їх 3 вчителі. Наступного року кількість учнів збільшилася до 152. Культурно-масова робота проводилася в сельбуді, при якому діяли гуртки: сільськогосподарський, драматичний, політосвіти. Активну участь у громадській роботі брали вчителі. Вони виступали з лекціями, керували гуртками художньої самодіяльності, регулярно випускали стіннівки «Червоний степ» та «Селянська газета».
Соціалістичні перетворення на селі відбувалися в умовах гострої класової боротьби. Куркулі всіляко намагалися зривати плани хлібозаготівель, ухилялися від сплати податків. Комуністи, депутати Ради, комсомольські активісти наполегливо викривали дії ворожих елементів. Для цього вони використовували стіннівки, районну та окружну газети. В квітні 1925 року куркулі побили активного сількора окружної газети «Червоний шлях» Ф. О. Логвиненко. Виїзна сесія окружного суду засудила п'ятьох бандитів до п'яти років тюремного ув'язнення з конфіскацією майна.
16 лютого 1928 року 20 дворів створили ТСОЗ «Незаможник». ТСОЗ придбав молотарку і трактор, за кермо якого сів колишній батрак комсомолець Л. П. Заграничний. У листопаді 1929 року у Витязівці виник зерновий виробничий кооператив «Перебудова». До нього ввійшло 103 господарства. Того ж року 50 бідняцьких родин села утворили ТСОЗ «Червона Україна». 5 грудня 1929 року ТСОЗ «Незаможник» прийняв Статут сільськогосподарської артілі. В січні наступного року виник ТСОЗ «9 січня». Протягом 1930 року на базі витязівських ТСОЗів створено 4 колгоспи, що об'єднали 68 проц. селянських господарств. Артілі усуспільнили 76 проц. земельної площі.
Вірними помічниками парторганізації та сільської Ради у проведенні колективізації були комсомольці. Вони організовували ударні бригади, провадили широку роз'яснювальну роботу серед населення. Дедалі активнішу участь у громадському житті села брали жінки. Тільки комсомолка В. Квашенко залучила до колгоспу 50 сімей.
Восени 1932 року на базі машинно-тракторної майстерні засновано Витязівську МТС. Вона мала 29 тракторів, 10 молотарок, 4 автомашини та інший інвентар. Через 9 років в МТС налічувалося вже 72 трактори, 42 комбайни, 12 автомашин тощо. Значну роботу щодо організаційно-

Сучасна карта - Витязівка