Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Витязівка

Сторінка 2 з 7
У центрі стояла дерев'яна церква, містилися крамниці й трактири. Першу медичну дільницю було відкрито тут в 1912 році, працював у ній один фельдшер. Земську лікарню збудували 1914 року. З 1869 року при волосному правлінні діяла парафіяльна школа, де навчалося 63 учні, 1885 року відкрилася церковнопарафіяльна школа на 47 дітей. Навчання було платним, тому більшість дітей бідняків не мали змоги її відвідувати. 1885 року з 656 жителів Витязівки грамоту знали лише 20 чоловіків. На початку XX ст. засновано двокласну земську школу.
З початком першої світової війни більшість працездатних чоловіків мобілізували на фронт. Різко підвищилися ціни на хліб і худобу. Село розорювалося й зубожіло. У 1916 році 17 проц. господарств зовсім не мало посівів. 1915 року ярої пшениці зібрали лише 28 пудів з десятини.
Революційно настроєні солдати, що після поранення повернулися з фронту, очолили боротьбу селян проти поміщиків та куркулів. У березні 1917 року в містечку відбувся мітинг, на якому його учасники вітали робітників і солдатів Петрограда, що скинули самодержавство.
Радо зустріли трудящі містечка звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції. В січні 1918 року тут було встановлено Радянську владу. Створено волревком, до якого увійшли селяни-бідняки Я. Ю. Розгон (голова), І. А. Макаренко та Г. В. Крижанівський. Ревком приступив до конфіскації поміщицьких земель, інвентаря та розподілу їх між селянами. Загін Червоної гвардії з 30 чоловік очолив колишній фронтовик - бідняк П. О. Трощило. Зброю для загону конфіскували у поміщиків і куркулів.
Революційні перетворення в містечку перервала австро-німецька окупація. Кайзерівські війська зайняли Витязівку в березні 1918 року. Населення повинно було сплатити накладену на нього контрибуцію і повернути колишнім поміщикам відібрані у них землі. Після відмови витязівців окупанти вчинили масову екзекуцію.
Селян зігнали на сходку і почали бити нагаями та прикладами, В. О. Колоса закатували до смерті. Репресії з боку австро-німецьких загарбників та їх буржуазно- націоналістичних прислужників посилили опір селян. 28 березня 1918 року проти окупантів повстала вся волость. Повстання було придушене, але боротьба проти загарбників продовжувалася. Після того, як з містечка втекли австро-німецькі війська, владу в ньому захопили петлюрівці, яких на початку лютого 1919 року вибили звідти загони Червоної Армії.
Відновив діяльність волревком. Активно працювали його відділи: продовольчий, народної освіти, фінансів, військовий. 19 лютого на повітовому селянському з'їзді, що відбувся в Єлисаветграді, представник Витязівської волості від імені бідноти заявив про готовність захищати завоювання революції. Весною 1919 року в містечку обрано волвиконком, серед членів якого було 4 комуністи. У створенні сільських партосередків на території волості допомогу витязівським більшовикам надавав Єлисаветградський повітовий партком. За короткий час в селах волості виникло кілька більшовицьких осередків.
Та в серпні 1919 року містечко захопили денікінці. Переслідувалися активісти, члени родин червоноармійців, провадилися масові грабежі селян.
На початку січня 1920 року білогвардійців було вигнано з Витязівки. У лютому почав працювати волвиконком у складі О. І. Рибака (голова), М. Г. Макаренка, П. Сікорського. Волвиконком очолив господарське та культурне будівництво. Його земельний відділ, насамперед, взяв на облік землю, хліб, худобу, інвентар. Були складені списки сільської бідноти для наділення її землею. Надавалася допомога сім'ям червоноармійців. 4 липня відбулися загальні збори, на яких обрано волосний комітет незаможних селян. До його складу ввійшли М. Д. Скрипник, А. Д. Балагура, І. А. Макаренко (голова), І. Ф. Гаркавенко. Наполегливо боролися за зміцнення Радянської влади комуністи. Наприкінці листопада за їх безпосередньою участю організовано комсомольський осередок. У грудні сформовано волпартком. Для проведення сівби 1921 року за його рішенням у куркулів було вилучено лишки посівного матеріалу і передано їх біднякам. Члени КНС розподіляли тяглову силу і реманент, створювали фонди допомоги Червоній Армії та шахтарям Донбасу. Було відкрито прокатну станцію з ремонтними майстернями, які допомагали біднякам реманентом. Надто гострою була


Сучасна карта - Витязівка