Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Партосередок за допомогою сільського активу розгорнув широку масово-політичну роботу по пропаганді ленінського кооперативного плану. 1925 року в селі почали виникати колективні об'єднання. Перший ТСОЗ «Вільна праця», створений 19 грудня, об'єднав десять незаможних господарств. Товариство мало 59 десятин землі, 16 коней, 9 плугів, 4 сівалки та 5 жаток. Головою ТСОЗу обрали селянина- бідняка Л. К. Скрипника. 4 березня наступного року вісім господарств утворили землеробське товариство «Культурне поле». Очолив його бідняк Д. Ф. Бондаренко. Того ж дня 10 бідняцьких родин організували товариство «Зразкове поле», де головою став також бідняк - О. С. Бондаренко. В липні 1926 року виникло ще два товариства - «Шлях незаможника» і «В єднанні - сила».
Саме життя підказувало селянам шлях до заможного життя. В серпні 1929 року на базі існуючих ТСОЗів у Пантазіївці створено сільськогосподарську артіль «Перше серпня». Її головою став комуніст І. Й. Авраменко, в минулому наймит. В Успенівці організовано артіль «14-е Жовтня», яку очолив селянин-бідняк Є. С. Половинко. В с. Шевченковому селяни об'єдналися в колгосп ім. Дзержинського.
За допомогою колективу Новопразької МТС артілі подолали перші організаційні труднощі, зміцніли економічно. Вже 4 січня 1933 року у зверненні наради передовиків сільського господарства України до всіх колгоспників і колгоспниць республіки серед кращих було названо і пантазіївську артіль «Перше серпня». За рік врожайність озимої пшениці в цьому господарстві збільшилася на 35 проц., жита на 105, ячменю на 55 проц.3 у порівнянні з 1931 роком. Значний вклад у перші
успіхи рідного колгоспу внесла сільська молодь. Так, 30 липня 1934 року 29 комсомольців вийшли на обмолот хліба і за одну ніч намолотили 80 цнт ячменю.
Напередодні 19-ї річниці Великого Жовтня в артілі «Перше серпня» зібрали по 17 цнт зернових на круг, а бригада Д. Ф. Бондаренка виростила врожай ярої пшениці по 20 цнт на кожному гектарі посіву. Ланка К. Г. Чорномор зібрала з га по 211 цнт цукрових буряків. Ударники завоювали право підписати рапорт Надзвичайному VIII з'їздові Рад СРСР. Чималих успіхів добилися і тваринники цього колгоспу. Доярка Є. П. Матуненко в 1937 році надоїла від кожної корови по 2540 літрів молока, а свинар С. В. Авраменко одержав від кожної свиноматки по 28 ділових поросят.
Завдяки зміцненню економіки колгоспів зросла вартість трудодня. У 1936 році в артілі «Перше серпня» колгоспникам на трудодень видали по 7,3 кг хліба та 2 крб. 10 коп. грішми. Родини С. В. Авраменка і Д. Ф. Бондаренка заробили по 500 пудів зерна.
Зростала громадська активність трудящих села. У 1939 році до складу Пантазі- ївської сільради обрано 23 депутати, серед них - стахановця-вівчара А. П. Цимбаліста, доярку колгоспу «14-е Жовтня», колишнього активного члена КНС Г. А. Сімакову, заступника голови колгоспу «Перше серпня» Д. Ф. Бондаренка та інших.
У 30-х роках у селі відкрили медпункт, пологовий будинок, обладнали дитячі ясла та майданчики. Ще 1929 року в Пантазіївці зведено нове приміщення школи, на будівництво якої держава виділила 12,6 тис. крб. 1932 року початкову школу реорганізували в семирічну, а напередодні Великої Вітчизняної війни на базі семирічки створено середню школу. Змістовною і різноманітною була робота сільського клубу. Тут відбувалися концерти, в яких брали участь самодіяльні митці, урочисті проводи призовників до лав Червоної Армії. При клубі працювала бібліотека. Широку атеїстичну пропаганду серед трудівників села провадив гурток «Безвірник», у якому налічувалося 53 чоловіка.
Пантазіївка
Сторінка 3 з 7
дорослих, де навчання провадили місцеві вчителі. 1924 року при Пантазіївській Раді почав діяти жінвідділ, очолений учителькою К. Г. Половинко. В січні 1925 року організували ще 4 пункти лікнепу. Активно допомагали в цій важливій справі комсомольці та жінки-активістки. Вони вели роз'яснювальну роботу серед неписьменних, влаштовували для них голосні читки газет, журналів і книг. В селі почала працювати хата-читальня. Комсомольці і молодь створили гуртки для вивчення біографії В. І. Леніна, природничо-науковий, сільськогосподарський і драматичний. Чимало родин передплачували «Правду», «Селянську правду», «Зірку» та інші газети. Саме життя підказувало селянам шлях до заможного життя. В серпні 1929 року на базі існуючих ТСОЗів у Пантазіївці створено сільськогосподарську артіль «Перше серпня». Її головою став комуніст І. Й. Авраменко, в минулому наймит. В Успенівці організовано артіль «14-е Жовтня», яку очолив селянин-бідняк Є. С. Половинко. В с. Шевченковому селяни об'єдналися в колгосп ім. Дзержинського.
За допомогою колективу Новопразької МТС артілі подолали перші організаційні труднощі, зміцніли економічно. Вже 4 січня 1933 року у зверненні наради передовиків сільського господарства України до всіх колгоспників і колгоспниць республіки серед кращих було названо і пантазіївську артіль «Перше серпня». За рік врожайність озимої пшениці в цьому господарстві збільшилася на 35 проц., жита на 105, ячменю на 55 проц.3 у порівнянні з 1931 роком. Значний вклад у перші
успіхи рідного колгоспу внесла сільська молодь. Так, 30 липня 1934 року 29 комсомольців вийшли на обмолот хліба і за одну ніч намолотили 80 цнт ячменю.
Напередодні 19-ї річниці Великого Жовтня в артілі «Перше серпня» зібрали по 17 цнт зернових на круг, а бригада Д. Ф. Бондаренка виростила врожай ярої пшениці по 20 цнт на кожному гектарі посіву. Ланка К. Г. Чорномор зібрала з га по 211 цнт цукрових буряків. Ударники завоювали право підписати рапорт Надзвичайному VIII з'їздові Рад СРСР. Чималих успіхів добилися і тваринники цього колгоспу. Доярка Є. П. Матуненко в 1937 році надоїла від кожної корови по 2540 літрів молока, а свинар С. В. Авраменко одержав від кожної свиноматки по 28 ділових поросят.
Завдяки зміцненню економіки колгоспів зросла вартість трудодня. У 1936 році в артілі «Перше серпня» колгоспникам на трудодень видали по 7,3 кг хліба та 2 крб. 10 коп. грішми. Родини С. В. Авраменка і Д. Ф. Бондаренка заробили по 500 пудів зерна.
Зростала громадська активність трудящих села. У 1939 році до складу Пантазі- ївської сільради обрано 23 депутати, серед них - стахановця-вівчара А. П. Цимбаліста, доярку колгоспу «14-е Жовтня», колишнього активного члена КНС Г. А. Сімакову, заступника голови колгоспу «Перше серпня» Д. Ф. Бондаренка та інших.
У 30-х роках у селі відкрили медпункт, пологовий будинок, обладнали дитячі ясла та майданчики. Ще 1929 року в Пантазіївці зведено нове приміщення школи, на будівництво якої держава виділила 12,6 тис. крб. 1932 року початкову школу реорганізували в семирічну, а напередодні Великої Вітчизняної війни на базі семирічки створено середню школу. Змістовною і різноманітною була робота сільського клубу. Тут відбувалися концерти, в яких брали участь самодіяльні митці, урочисті проводи призовників до лав Червоної Армії. При клубі працювала бібліотека. Широку атеїстичну пропаганду серед трудівників села провадив гурток «Безвірник», у якому налічувалося 53 чоловіка.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Цибулеве
- Трепівка
- Суботці
- Петрове
- Мошорине
- Макариха
- Казарня
- Іванківці
- Знам'янка Друга
- Диківка
- Володимирівка
- Богданівка