Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В листопаді 1921 року волвиконком створив спеціальну комісію для організації пролетарського театру і виділив для цієї мети 9 млн. крб. При театрі діяли сільськогосподарські курси, політична і науково-освітня секції, хоровий, музичний та драматичний гуртки, в яких брали участь 97 чоловік. Гроші, зібрані від концертівг йшли на потреби народної освіти. Тут же працювала сільська бібліотека.
В ході соціалістичних перетворень на селі зростала громадська активність трудящих, зміцнювалися ряди партійного та комсомольського осередків. У січні 1924 року парторганізація оголосила ленінський призов у комнезами. У КНС вступило тоді 199 бідняцьких господарств. Того ж року Знам'янський райвиконком схвалив почин дмитрівців і рекомендував усім Радам району наслідувати їх приклад.
Партійна організація села разом з Радою і КНС приділяли велику увагу здійсненню ленінського кооперативного плану. В серпні 1926 року виник ТСОЗ «Спілка», через два роки в лютому місяці - ТСОЗ «Червоний орач». В липні 1927 року дмитрівські комсомольці в селі Макарисі вивчали досвід роботи комуни ім. Леніна4, а після цього активно включилися у боротьбу за колективізацію у своєму рідному селі.
В січні 1930 року ТСОЗи об'єдналися у колгосп «Гігант», до якого ввійшло понад 2 тис. господарств. На весну 1931 року колективізацію в Дмитрівці було завершено. 1933 року з «Гіганту» виділили 11 колгоспів, 7 з яких були в Дмитрівці. Це - ім. Лав- рентія, ім. Ворошилова, «Жовтень», «Політвідділ», «Комсомольська правда», ім. XVIII партз'їзду, ім. Фрунзе.
Восени 1930 року створено Дмитрівську МТС, розпочалося будівництво електростанції, майстерень, гаражів. У наступному році машинний парк МТС становив 30 тракторів. Парторганізація МТС, створена тут наприкінці 1930 року, звернула особливу увагу на подання допомоги відстаючим колгоспам. У травні 1931 року при МТС організували дві оперативні групи з 36 механізаторів та виділили 13 тракторів. План обробітку парів того року було виконано на 133,1 проц. У колгоспах Дмитрівни машинами оброблялося близько 14 тис. га посівних площ.
З поліпшенням культури землеробства зростала врожайність ланів. Так, артіль ім. Лаврентія 1936 року зібрала з кожного гектара посіву по 13,3 цнт озимої пшениці та по 220 цнт цукрових буряків. На сторінках районної газети з'явилися імена перших дмитрівських п'ятисотенниць - О. Іванової, Т. Малини та П. Косової, що виростили в 1936 році по 511 цнт цукрових буряків з га. На відзнаку Міжнародного жіночого дня парторганізація МТС створила жіночу тракторну бригаду.
За одержання високого врожаю соняшнику в 1937-1938 рр. (по 12,6 цнт на кожному з 40 га) до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року занесений колгосп «Політвідділ». Двічі - в 1939 та 1940 роках - цієї честі удостоєна вівцеферма артілі ім. Ворошилова, працівники якої добилися при
плоду 130-160 ягнят на 100 вівцематок. Учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки були і комбайнер С. А. Хороленко (1938 року він зібрав у місцевих колгоспах зернові з площі 400 га, а в колгоспах Північного Казахстану - з 502 га), ветфельдшер колгоспу ім. Ворошилова І. П. Нетреба (успішно проводив ветеринарно- профілактичну роботу) та інші.
Сільська Рада дедалі більше уваги приділяла благоустрою Дмитрівни, розвитку охорони здоров'я, освіти, культури. Стали до ладу електростанція та радіовузол, було здійснено радіофікацію центральної частини села.
Лікарня забезпечувала населення кваліфікованим медичним обслуговуванням. 1937 року при ній відкрили солярій для лікування кістково-суглобних захворювань. На той час у Дмитрівці діяли 4 початкові, 3 семирічні та 2 середні школи, в яких здобували освіту 1700 учнів. їх навчали 90 вчителів. Серед колективу педагогів двоє учителів були відзначені урядовими нагородами: В. Е. Ляшенко - орденом Леніна та С. М. Васильєва - орденом Трудового Червоного Прапора. Улюбленим місцем відпочинку став парк, висаджений ще на початку 30-х років. До 19-ї річниці Великого Жовтня відкрили Палац культури ім. С. М. Кірова. При ньому діяла стаціонарна кіноустановка, працювали драматичний колектив, духовий оркестр, спортивні секції та дитяча технічна станція. До дмитрівців нерідко
Дмитрівка
Сторінка 4 з 8
приділялося боротьбі з дитячою безпритульністю. Восени 1921 року відкрився дитячий будинок на 100 дітей, пізніше було створено сільський осередок «Друг дітей». Працювали в Дмитрівці дві хати-читальні.В листопаді 1921 року волвиконком створив спеціальну комісію для організації пролетарського театру і виділив для цієї мети 9 млн. крб. При театрі діяли сільськогосподарські курси, політична і науково-освітня секції, хоровий, музичний та драматичний гуртки, в яких брали участь 97 чоловік. Гроші, зібрані від концертівг йшли на потреби народної освіти. Тут же працювала сільська бібліотека.
Партійна організація села разом з Радою і КНС приділяли велику увагу здійсненню ленінського кооперативного плану. В серпні 1926 року виник ТСОЗ «Спілка», через два роки в лютому місяці - ТСОЗ «Червоний орач». В липні 1927 року дмитрівські комсомольці в селі Макарисі вивчали досвід роботи комуни ім. Леніна4, а після цього активно включилися у боротьбу за колективізацію у своєму рідному селі.
В січні 1930 року ТСОЗи об'єдналися у колгосп «Гігант», до якого ввійшло понад 2 тис. господарств. На весну 1931 року колективізацію в Дмитрівці було завершено. 1933 року з «Гіганту» виділили 11 колгоспів, 7 з яких були в Дмитрівці. Це - ім. Лав- рентія, ім. Ворошилова, «Жовтень», «Політвідділ», «Комсомольська правда», ім. XVIII партз'їзду, ім. Фрунзе.
Восени 1930 року створено Дмитрівську МТС, розпочалося будівництво електростанції, майстерень, гаражів. У наступному році машинний парк МТС становив 30 тракторів. Парторганізація МТС, створена тут наприкінці 1930 року, звернула особливу увагу на подання допомоги відстаючим колгоспам. У травні 1931 року при МТС організували дві оперативні групи з 36 механізаторів та виділили 13 тракторів. План обробітку парів того року було виконано на 133,1 проц. У колгоспах Дмитрівни машинами оброблялося близько 14 тис. га посівних площ.
З поліпшенням культури землеробства зростала врожайність ланів. Так, артіль ім. Лаврентія 1936 року зібрала з кожного гектара посіву по 13,3 цнт озимої пшениці та по 220 цнт цукрових буряків. На сторінках районної газети з'явилися імена перших дмитрівських п'ятисотенниць - О. Іванової, Т. Малини та П. Косової, що виростили в 1936 році по 511 цнт цукрових буряків з га. На відзнаку Міжнародного жіночого дня парторганізація МТС створила жіночу тракторну бригаду.
За одержання високого врожаю соняшнику в 1937-1938 рр. (по 12,6 цнт на кожному з 40 га) до Почесної книги Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року занесений колгосп «Політвідділ». Двічі - в 1939 та 1940 роках - цієї честі удостоєна вівцеферма артілі ім. Ворошилова, працівники якої добилися при
плоду 130-160 ягнят на 100 вівцематок. Учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки були і комбайнер С. А. Хороленко (1938 року він зібрав у місцевих колгоспах зернові з площі 400 га, а в колгоспах Північного Казахстану - з 502 га), ветфельдшер колгоспу ім. Ворошилова І. П. Нетреба (успішно проводив ветеринарно- профілактичну роботу) та інші.
Сільська Рада дедалі більше уваги приділяла благоустрою Дмитрівни, розвитку охорони здоров'я, освіти, культури. Стали до ладу електростанція та радіовузол, було здійснено радіофікацію центральної частини села.
Лікарня забезпечувала населення кваліфікованим медичним обслуговуванням. 1937 року при ній відкрили солярій для лікування кістково-суглобних захворювань. На той час у Дмитрівці діяли 4 початкові, 3 семирічні та 2 середні школи, в яких здобували освіту 1700 учнів. їх навчали 90 вчителів. Серед колективу педагогів двоє учителів були відзначені урядовими нагородами: В. Е. Ляшенко - орденом Леніна та С. М. Васильєва - орденом Трудового Червоного Прапора. Улюбленим місцем відпочинку став парк, висаджений ще на початку 30-х років. До 19-ї річниці Великого Жовтня відкрили Палац культури ім. С. М. Кірова. При ньому діяла стаціонарна кіноустановка, працювали драматичний колектив, духовий оркестр, спортивні секції та дитяча технічна станція. До дмитрівців нерідко
Дивиться також інші населені пункти району:
- Цибулеве
- Трепівка
- Суботці
- Петрове
- Мошорине
- Макариха
- Казарня
- Іванківці
- Знам'янка Друга
- Диківка
- Володимирівка
- Богданівка
- Пантазіївка