Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Дмитрівка

Сторінка 2 з 8
браком коштів лишалися без газет і журналів. Неписьменністю селян користувалися заможні верстви Дмитрівни. Наприклад, для прийняття повної ухвали сходкою необхідно було зібрати дві третини голосів. Протокол підписували ті, що знали грамоту, а це переважно були багатії. Для того, щоб провести якесь рішення в своїх інтересах, вони до списків присутніх часто заносили прізвища давно померлих селян.
Напередодні революції 1905-1907 рр. у Дмитрівці розповсюджувалася нелегальна література. В ніч на 20 квітня 1903 року невідомі розкидали в містечку брошури й листівки, серед яких були і примірники «Искры». Під впливом революційної боротьби, яку вели залізничники Знам'янки, жителі Дмитрівни Є. Лєкарєв, М. Соїн та Г. Жинжаров закликали односельців до повалення самодержавства.
Дмитрівець В. К. Безуглий, який перебував в Ашхабаді на військовій службі, брав там участь у збройному виступі робітників, за що в 1907 році був заарештований і засуджений до каторжних робіт. Через три роки втік із заслання, повернувся в село й продовжував активно боротися проти царизму.
Столипінська реформа призвела до руйнування сільської общини. За 1907- 1909 рр. 420 господарств, яким виділили 2598 десятин землі, вийшли з неї. До Сибіру з Дмитрівни виїхало 87 чоловік. Нові злидні принесла трудящим перша світова війна. З 1305 працездатних чоловіків на війну було забрано 11182. Заможні селяни підкупами уникали призову до армії. Часті реквізиції робочої худоби, транспортних засобів прискорювали розорення бідняцьких господарств. В 1916 році 876 дворів не мали робочої худоби, а у 1012 господарствах не було корів. Відсутність робочих рук, тягла призвели до різкого скорочення сільськогосподарського виробництва. 579 селянських родин із 1690 не засівали жодної десятини посіву3 і поповнювали ряди наймитів. Після повалення самодержавства біднота виступила за справедливий переділ общинної землі. Сутички між селянами і куркулями відбувалися протягом майже всього літа.
Про Жовтневе збройне повстання в Петрограді дмитрівці дізналися від солдатів- фронтовиків Я. М. Атаманенка та Т. О. Самборського, що мали зв'язки із залізничниками Знам'янки. 4 листопада на загальних зборах дмитрівської бідноти було ухвалено резолюцію, в якій говорилося: «Ми, селяни м. Дмитрівни Херсонської губернії... підтримуємо і надалі будемо підтримувати лише владу Народних Комісарів і владу Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів, діяльність яких спрямована на захист пролетаріату і трудящого селянства». На цих же зборах обрали Раду селянських депутатів, головою якої став Я. М. Атаманенко. У другій половині січня 1918 року в селі було проголошено Радянську владу. Земельний відділ Ради у березні приступив до обліку землі, щоб наділити нею бідноту. Але закінчити цю роботу не вдалося - Дмитрівну окупували австро-німецькі війська. Чимало місцевих жителів у той час пішло до партизанів, що діяли у Чорному лісі.
Після вигнання окупантів у листопаді владу в селі захопили петлюрівці, яких вибили з Дмитрівни у січні 1919 року. Було обрано волвиконком. У квітні сформовано партосередок. Революційні перетворення проходили в обстановці жорстокої боротьби з куркулями, махновцями, григор'євцями. Для боротьби з контрреволюцією Знам'янський районний комітет партії мобілізував комуністів. У складних умовах боротьби з бандитизмом комуністи приділяли багато уваги виконанню планів продрозверстки - організували продзагони, які за короткий строк зібрали для Червоної Армії 17 тис. пудів зерна та багато інших сільськогосподарських продуктів.
У серпні 1919 року Дмитрівну захопили денікінці. Повернулися поміщики, підняли голову куркулі. Селяни всіляко саботували накази денікінського командування. У січні 1920 року частини 14-ї армії вигнали денікінців із села. Понад 150 дмитрівців влилися до лав червоноармійців.
Відновив роботу волвиконком, який очолив Я. І. Самборський. Влітку волвиконком провів перерозподіл землі - по 1,8 десятини на їдця. У червні 1920 року в Дмитрівці були створені КНС, які розгорнули активну роботу щодо допомоги фронту. Тоді ж організовано і артіль, яка налагодила постачання возів військовим частинам. Дещо пізніше почали працювати майстерні з ковальським, слюсарним та столярним відділеннями для ремонту тачанок і зброї.


Сучасна карта - Дмитрівка