Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ульяновка

Сторінка 3 з 9
діяльність якого розповсюджувалася і на призаводське селище - виселок Грушківського цукрового заводу.
Радянське будівництво перервала у квітні 1918 року австро-німецька окупація. Щоб зберегти підприємство від пограбування, з ініціативи робітничої колегії було створено групу самооборони, яку очолив котельник М. С. Вантуховський. Робітники заводу, залізничники і жителі навколишніх сіл саботували вивіз хліба, Цукру, худоби до Німеччини та ін. розпорядження окупаційних властей. 18 червня місцеві власті надіслали телеграму міністерству внутрішніх справ гетьманського уряду, в якій скаржилися, що під впливом робітників цукрового заводу Грушківсь- кий сільський сход вирішив не повертати землі й реманенту поміщикам. У листопаді

1918 року війська окупантів залишили селище і прилеглі села. Після них тут «господарювали» петлюрівці, яких червоноармійські частини розгромили весною
1919 року.
Під час наступу Денікіна, влітку 1919 року було організовано запис добровольців на боротьбу з білогвардійцями. До червоноармійських загонів пішло чимало робітників заводу, серед них А. Ф. Лукасевич, П. В. Костенко, К. М. Савицький, М. Я. Добрановський, В. Г. Дунаєвський. В серпні селище захопили денікінці, яких вигнала звідси Червона Армія в січні 1920 року.
У квітні 1920 року на заводі оформився комуністичний осередок, до якого входило 10 чоловік. Першим секретарем осередку став учасник громадянської війни П. В. Костенко. Восени 1923 року партійний осередок поповнився комуністами, що приїхали сюди з Первомайська. З ініціативи місцевих комуністів 18 січня 1922 року на заводі була створена комсомольська організація, до якої входило 13 членів. Під керівництвом партійного осередку вони у складі чопівських загонів брали активну участь у ліквідації банд.
Після громадянської війни робітники заводу, керовані комуністами, розгорнули боротьбу за підвищення продуктивності праці, повне забезпечення сировиною підприємства, поліпшення культури й побуту. На заводі широкого розмаху набрав робкорівський рух. До Первомайської окружної «Селянської газети» регулярно надсилали кореспонденції 11 чоловік. З їх ініціативи в жовтні 1924 року було скликано першу окружну нараду робсількорів.
Завдяки зусиллям партосередку на початку 1924 року при заводі почала працювати школа політграмоти, де навчалося 108 чоловік. Велику організаторську роботу проводили комуністи і серед жінок. Член окружкому партії В. А. Негруцак організувала гурток робітниць і домогосподарок для вивчення політграмоти. Центром політмасової роботи став робітничий клуб, під який переобладнали одну із казарм. З 1920 року діяв драматичний гурток, був духовий оркестр, випускалася
стіннівка. В клубі розмістилася бібліотека, книги для якої реквізували у колишнього власника заводу. 12 листопада 1924 року в заводському клубі відбувся VI з'їзд Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів Данилово-Бал- ківського району, серед делегатів якого було 28 представників цукрового заводу. Накресливши заходи в галузі господарського будівництва, з'їзд звернув особливу увагу на ліквідацію неписьменності.
Активно включилися робітники в боротьбу за соціалістичну перебудову села. Було організовано шефство над ТСОЗами та буряковими товариствами в Грушці, Шамраївці, Юзефовому, Даниловій Балці, Новоселиці. Виїзні групи провадили масово-політичну роботу серед населення, допомагали ТСОЗам в ремонті сільськогосподарського інвентаря, організовували сельбуди, хати-читальні, червоні кутки. Так, у жовтні 1925 року в с. Луполовому почав працювати робітничо-селянський клуб «Змичка». Робітники заводу подавали селянам кваліфіковану допомогу у підвищенні культури землеробства й боротьбі з шкідниками ланів.
Перші кроки соціалістичних перетворень здійснювалися в умовах жорстокої класової боротьби. Куркулі чинили запеклий опір заходам Радянської влади. У травні 1924 року бандити вбили начальника заводської охорони Чекановського, який за завданням партосередку виїхав у Юзефове для надання допомоги незаможникам в організації ТСОЗу.


Сучасна карта - Ульяновка