Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Для боротьби з ворогом у селі виникла підпільна патріотична група, яку очолив осетин П. Гвашев, що втік з полону. Зібравши радіоприймач, патріоти розповсюджували зведення Радінформбюро серед населення. Від фашистської неволі вони врятували близько 100 юнаків і дівчат, частина яких влилася до партизанських загонів, що діяли в лісах Кіровоградщини.
26 лютого 1943 року в село вступили партизани кавалерійського з'єднання М. І. Наумова. Місцеве населення допомогло їм продовольством. Того ж дня народні месники разом з великоандрусівськими підпільниками (вони
влилися в з'єднання як самостійний взвод) знищили фашистський загін, посланий сюди з Новогеоргіївська. Наступного дня вони, напавши на обоз окупантів і поліцейську управу, захопили чимало трофеїв. Наумівці завезли у Велику Андрусівку та навколишні села багато примірників газет «Правда», «За Радянську Україну», а також листівок. У березні в селі було створено партійно-комсомольську підпільну групу ім. Ворошилова у складі 28 чоловік (командир О. Н. Яременко, комісар С. І. Бурлака). Підпільники організовували диверсії, добували розвідувальні дані для партизанського загону ім. Ворошилова (командир П. А. Дубовий). Група діяла аж до вигнання фашистських загарбників із села.
Частини 21-го гвардійського стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту 7 грудня 1943 року визволили Велику Андрусівку від німецько-фашистських окупантів. У боях за село відзначилися воїни 75-го окремого винищувального гвардійського протитанкового дивізіону 69-ї гвардійської стрілецької дивізії. За визволення села віддали своє життя 77 радянських воїнів. На братській могилі, де їх поховано, споруджено пам'ятник.
Майже 700 жителів села героїчно боролися проти німецько-фашистських загарбників на фронтах Великої Вітчизняної війни. На честь 383 односельців, які не повернулися з поля бою, трудящі Великої Андрусівки спорудили обеліск Слави.
Уродженцю села командиру 236-ї Червононранорної винищувальної авіадивізії М. П. Дикому присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. На рахунку відважного льотчика - 367 бойових вильотів, понад 100 повітряних боїв, 18 збитих ворожих літаків1. Посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу виходець з села Калантаєва О. Я. Панченко. Захопивши фашистський склад з боєприпасами у с. Гуті-Межигірській Київської області, він сам обороняв його цілу добу, поки не підійшли основні сили наших військ. У бою за це село О. Я. Панченко загинув. Іменем славного земляка названо Калантаївську восьмирічну школу.
Уже з перших днів після визволення села під керівництвом сільської Ради трудящі розгорнули боротьбу за відбудову зруйнованого господарства. На своїх коровах, яких вдалося зберегти від окупантів, вони орали, сіяли, збирали і перевозили врожай. Чимало колгоспників виявляли зразки трудового героїзму. Так, ланка М. Г. Коваленко з колгоспу ім. Кірова зібрала в 1945 році по 350 цнт картоплі з га, ланка М. А. Гострої з артілі ім. Леніна виростила в 1947 році по 119 пудів ярої пшениці на кожному з 8 гектарів, а ланка Г. Н. Коновалової з того ж господарства - по 120 пудів жита з га. Село поступово відроджувалося. Активно включилися у його відбудову демобілізовані воїни, що повернулися після закінчення війни. Трудові зусилля колгоспників спрямовувала партійна організація, яка відновила свою роботу в 1945 році. Депутати сільської Ради виступали ініціаторами проведення суботників і недільників, учасники яких відремонтували приміщення школи, виготовляли меблі, навчальне приладдя тощо.
Ще 1944 року сільрада організувала ремонт будинків червоноармійців, допомагала їх родинам хлібом і паливом. За рахунок місцевих колгоспів в 1946 році відбудовано 6 і зведено 13 будинків для вдів, сиріт та інвалідів Великої Вітчизняної війни. Колгоспники артілі ім. Леніна спорудили того ж року на Тясьмині електростанцію, яка забезпечила електроенергією культосвітні заклади, житлові будинки, господарські приміщення.
У 1950 році колгоспи села об'єдналися в одне господарство - ім. Леніна. Через 4 роки до нього влилися 2 артілі з Калантаєва і Малої Андрусівки. Протягом 1954-1958 рр., у зв'язку з утворенням Кременчуцького водосховища, у Велику Андрусівку переселилися жителі Малої Андрусівки і
Велика Андрусівка
Сторінка 4 з 6
Іващенко, С. М. Телятник, І. І. Григоренко та В. К. Вищепан1. Понад 300 жителів села гітлерівці відправили на каторгу до Німеччини.Для боротьби з ворогом у селі виникла підпільна патріотична група, яку очолив осетин П. Гвашев, що втік з полону. Зібравши радіоприймач, патріоти розповсюджували зведення Радінформбюро серед населення. Від фашистської неволі вони врятували близько 100 юнаків і дівчат, частина яких влилася до партизанських загонів, що діяли в лісах Кіровоградщини.
26 лютого 1943 року в село вступили партизани кавалерійського з'єднання М. І. Наумова. Місцеве населення допомогло їм продовольством. Того ж дня народні месники разом з великоандрусівськими підпільниками (вони
Частини 21-го гвардійського стрілецького корпусу 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту 7 грудня 1943 року визволили Велику Андрусівку від німецько-фашистських окупантів. У боях за село відзначилися воїни 75-го окремого винищувального гвардійського протитанкового дивізіону 69-ї гвардійської стрілецької дивізії. За визволення села віддали своє життя 77 радянських воїнів. На братській могилі, де їх поховано, споруджено пам'ятник.
Майже 700 жителів села героїчно боролися проти німецько-фашистських загарбників на фронтах Великої Вітчизняної війни. На честь 383 односельців, які не повернулися з поля бою, трудящі Великої Андрусівки спорудили обеліск Слави.
Уродженцю села командиру 236-ї Червононранорної винищувальної авіадивізії М. П. Дикому присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. На рахунку відважного льотчика - 367 бойових вильотів, понад 100 повітряних боїв, 18 збитих ворожих літаків1. Посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу виходець з села Калантаєва О. Я. Панченко. Захопивши фашистський склад з боєприпасами у с. Гуті-Межигірській Київської області, він сам обороняв його цілу добу, поки не підійшли основні сили наших військ. У бою за це село О. Я. Панченко загинув. Іменем славного земляка названо Калантаївську восьмирічну школу.
Уже з перших днів після визволення села під керівництвом сільської Ради трудящі розгорнули боротьбу за відбудову зруйнованого господарства. На своїх коровах, яких вдалося зберегти від окупантів, вони орали, сіяли, збирали і перевозили врожай. Чимало колгоспників виявляли зразки трудового героїзму. Так, ланка М. Г. Коваленко з колгоспу ім. Кірова зібрала в 1945 році по 350 цнт картоплі з га, ланка М. А. Гострої з артілі ім. Леніна виростила в 1947 році по 119 пудів ярої пшениці на кожному з 8 гектарів, а ланка Г. Н. Коновалової з того ж господарства - по 120 пудів жита з га. Село поступово відроджувалося. Активно включилися у його відбудову демобілізовані воїни, що повернулися після закінчення війни. Трудові зусилля колгоспників спрямовувала партійна організація, яка відновила свою роботу в 1945 році. Депутати сільської Ради виступали ініціаторами проведення суботників і недільників, учасники яких відремонтували приміщення школи, виготовляли меблі, навчальне приладдя тощо.
Ще 1944 року сільрада організувала ремонт будинків червоноармійців, допомагала їх родинам хлібом і паливом. За рахунок місцевих колгоспів в 1946 році відбудовано 6 і зведено 13 будинків для вдів, сиріт та інвалідів Великої Вітчизняної війни. Колгоспники артілі ім. Леніна спорудили того ж року на Тясьмині електростанцію, яка забезпечила електроенергією культосвітні заклади, житлові будинки, господарські приміщення.
У 1950 році колгоспи села об'єдналися в одне господарство - ім. Леніна. Через 4 роки до нього влилися 2 артілі з Калантаєва і Малої Андрусівки. Протягом 1954-1958 рр., у зв'язку з утворенням Кременчуцького водосховища, у Велику Андрусівку переселилися жителі Малої Андрусівки і
Дивиться також інші населені пункти району: