Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Андрусівці відбувалися мітинги і збори, на яких фронтовики, що після поранення повернулися в село, роз'яснювали своїм землякам політику більшовицької партії.
Особливо активізувалася боротьба селян-бідняків проти експлуататорів, коли вони дізналися про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді. На початку 1918 року в Андрусівці було встановлено Радянську владу. Ревком (голова М. А. Кошулько) почав ділити поміщицькі землі - по 1,5 десятини на їдця.
Але у квітні 1918 року в село вступили австро-німецькі окупанти, 3 осені, після їх вигнання, Андрусівку захопили петлюрівці. У січні 1919 року їх вибили з села червоні частини. Незабаром тут сформувався більшовицький осередок з 15 комуністів, створено ревком. Комуністи, члени ревкому розгорнули роботу щодо зміцнення Радянської влади на селі.
Та й цього разу мирний перепочинок тривав недовго. У серпні до села увірвалися денікінці. Від їх рук загинуло багато активістів. Місцеві комуністи пішли до партизанського загону, яким командував І. Д. Діброва. Разом з частинами Червоної Армії партизани вели боротьбу проти білогвардійців і в січні 1920 року після вигнання денікінців в селі остаточно відновлено Радянську владу.
Створений 1920 року ревком очолив комуніст С.М. Рябошапка. Навесні обрано Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (голова М. П. Козаков), влітку організовано КНС. Восени відновив свою діяльність партійний осередок2. На кінець 1920 року Андрусівський партосередок налічував понад 50 членів партії3. Комуністи, члени КНС проводили серед населення масово-політичну роботу, мобілізуючи його на боротьбу проти куркульських банд. Під час боротьби з вранге- лівцями жителі села 1920 року відправили Червоній Армії валку з хлібом.
Перші кроки соціалістичного будівництва здійснювалися в умовах запеклої боротьби з ворогами Радянської влади. Багато активістів стали жертвами бандитського терору. Після нелюдських знущань бандити вбили завідуючу політкнигарні, активного члена КНС О. Ланченко.
У 1923-1925 рр. в селі проживало 5706 чоловік. В умовах непу поступово відновлювалося зруйноване війною господарство. Протягом 3-5 липня 1921 року в рахунок продподатку від трудящих села надійшло 230 пудів зерна5, а вже на початок вересня був виконаний весь план. Влітку того ж року жителі Андрусівки відправили 100 пудів хліба для голодуючих Поволжя. Комуністи і комсомольці (комсомольський осередок оформився у 1921 році) роз'яснювали селянам значення ленінського кооперативного плану - читали лекції, доповіді, влаштовували вечори запитань і відповідей. 1924 року з ініціативи комуніста М. М. Черникова у Великій Андрусівці організовано перше колективне господарство «Червоний Жовтень». Воно об'єднувало 26 бідняцьких родин, мало 146 десятин землі, 6 коней. Тоді ж почало діяти споживче товариство.
Долаючи великі труднощі, активісти села, спираючись на підтримку радянських органів, залучали трудяще селянство до культурного будівництва. З ініціативи партосередку 1920 року відкрито хату-читальню. Працювала трудова школа. Восени 1921 року комсомольці обладнали клуб. Газета «Вісті - Известия» (Кременчук) 13 лютого 1921 року повідомляла, що в Андрусівці успішно налагоджується культурне життя. Регулярно читалися лекції, влаштовувалися спектаклі. Почалося спорудження народного будинку. У гуртках лікнепу культармійці, вчителі, комсомольці, піонери навчали грамоти односельців.
Докорінні перетворення в житті і побуті жителів села сталися із здійсненням колективізації сільського господарства. 1926 року на околиці села, що носила назву Бессарабія, виник ТСОЗ «Незаможник». Від держави члени товариства одержали трактор, за кермо якого першим сів С. М. Рябошапка. У 1927 році комнезамівці створили в селі машинне товариство. У день святкування сьомої річниці створення КНС Кременчуцький окрземвідділ
Велика Андрусівка
Сторінка 2 з 6
Відсутність годувальників тяжко позначилася на становищі їх родин. У 1916 році із 846 дворів села 179 були безземельними, близько 100 - засівали лише 1-2 десятини. 385 господарств не мали тягла, по одній голові робочої худоби залишилося у 151 дворі, у 383 господарствах не було корів. Куркулі за безцінь скуповували наділи бідняків. Особливо активізувалася боротьба селян-бідняків проти експлуататорів, коли вони дізналися про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді. На початку 1918 року в Андрусівці було встановлено Радянську владу. Ревком (голова М. А. Кошулько) почав ділити поміщицькі землі - по 1,5 десятини на їдця.
Але у квітні 1918 року в село вступили австро-німецькі окупанти, 3 осені, після їх вигнання, Андрусівку захопили петлюрівці. У січні 1919 року їх вибили з села червоні частини. Незабаром тут сформувався більшовицький осередок з 15 комуністів, створено ревком. Комуністи, члени ревкому розгорнули роботу щодо зміцнення Радянської влади на селі.
Та й цього разу мирний перепочинок тривав недовго. У серпні до села увірвалися денікінці. Від їх рук загинуло багато активістів. Місцеві комуністи пішли до партизанського загону, яким командував І. Д. Діброва. Разом з частинами Червоної Армії партизани вели боротьбу проти білогвардійців і в січні 1920 року після вигнання денікінців в селі остаточно відновлено Радянську владу.
Створений 1920 року ревком очолив комуніст С.М. Рябошапка. Навесні обрано Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (голова М. П. Козаков), влітку організовано КНС. Восени відновив свою діяльність партійний осередок2. На кінець 1920 року Андрусівський партосередок налічував понад 50 членів партії3. Комуністи, члени КНС проводили серед населення масово-політичну роботу, мобілізуючи його на боротьбу проти куркульських банд. Під час боротьби з вранге- лівцями жителі села 1920 року відправили Червоній Армії валку з хлібом.
Перші кроки соціалістичного будівництва здійснювалися в умовах запеклої боротьби з ворогами Радянської влади. Багато активістів стали жертвами бандитського терору. Після нелюдських знущань бандити вбили завідуючу політкнигарні, активного члена КНС О. Ланченко.
У 1923-1925 рр. в селі проживало 5706 чоловік. В умовах непу поступово відновлювалося зруйноване війною господарство. Протягом 3-5 липня 1921 року в рахунок продподатку від трудящих села надійшло 230 пудів зерна5, а вже на початок вересня був виконаний весь план. Влітку того ж року жителі Андрусівки відправили 100 пудів хліба для голодуючих Поволжя. Комуністи і комсомольці (комсомольський осередок оформився у 1921 році) роз'яснювали селянам значення ленінського кооперативного плану - читали лекції, доповіді, влаштовували вечори запитань і відповідей. 1924 року з ініціативи комуніста М. М. Черникова у Великій Андрусівці організовано перше колективне господарство «Червоний Жовтень». Воно об'єднувало 26 бідняцьких родин, мало 146 десятин землі, 6 коней. Тоді ж почало діяти споживче товариство.
Долаючи великі труднощі, активісти села, спираючись на підтримку радянських органів, залучали трудяще селянство до культурного будівництва. З ініціативи партосередку 1920 року відкрито хату-читальню. Працювала трудова школа. Восени 1921 року комсомольці обладнали клуб. Газета «Вісті - Известия» (Кременчук) 13 лютого 1921 року повідомляла, що в Андрусівці успішно налагоджується культурне життя. Регулярно читалися лекції, влаштовувалися спектаклі. Почалося спорудження народного будинку. У гуртках лікнепу культармійці, вчителі, комсомольці, піонери навчали грамоти односельців.
Докорінні перетворення в житті і побуті жителів села сталися із здійсненням колективізації сільського господарства. 1926 року на околиці села, що носила назву Бессарабія, виник ТСОЗ «Незаможник». Від держави члени товариства одержали трактор, за кермо якого першим сів С. М. Рябошапка. У 1927 році комнезамівці створили в селі машинне товариство. У день святкування сьомої річниці створення КНС Кременчуцький окрземвідділ
Дивиться також інші населені пункти району: