Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
(командир полковник Тирсович) 2-го Українського фронту визволили Зелене від ворога. В боях за село відзначився екіпаж танка під командуванням лейтенанта І. В. Дунаєва, що знищив 146 німецьких солдатів і офіцерів, 15 транспортних машин і танк. За виявлену мужність і героїзм командиру танка І. В. Дунаєву та всім членам екіпажу - командиру башти М. О. Леонову, механіку-водію М. І.Сисолетіну та стрільцю-радисту О. А. Безсонову посмертно присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. На братській могилі в центрі села їм встановлено пам'ятник. Ім'я І. В. Дунаєва присвоєно піонерській дружині Зеленської середньої школи.
Багато місцевих жителів зі зброєю в руках відстоювали свободу й незалежність своєї Вітчизни на фронтах Великої Вітчизняної війни. У боях проти німецько- фашистських загарбників загинуло понад 200 жителів села, 125 нагороджені орденами й медалями СРСР. Серед них - повний кавалер ордена Слави - О. П. Ковпак (помер у 1968 році), кавалер трьох орденів Червоної Зірки М. П. Кришень, відзначені орденом Червоного Прапора і медалями П. В. Чумак, двома орденами Червоної Зірки і медалями - М. В. Буртовий, І. Л. Іволга.
Через кілька днів після визволення села почала працювати сільська Рада. В центрі уваги її виконкому стояли питання якнайшвидшої ліквідації наслідків окупації. Всі шість колгоспів відновили свою господарську діяльність. Допомогу худобою, технікою і насінням надала їм держава. В річницю визволення Зеленого колгоспники артілі «Більшовик» в листі до ЦК партії повідомляли про дострокове виконання плану хлібозаготівель. За успіхи в розвитку тваринництва у 1943-1944 рр. артілі «Червоний прапор» присуджено перехідний Червоний прапор облвиконкому, колгосп «Переможець» занесено на обласну Дошку пошани.
Активну участь у відбудові господарства брали комсомольці, вся молодь села. Комсомольську організацію відновлено у 1944 році. На збиранні врожаю 1944 року відзначилася комсомольсько-молодіжна ланка колгоспу «Переможець», якою керувала комсомолка А. Я. Бомбик.
Виконком сільради разом з активом села чимало зробив для розвитку освіти, культури й охорони здоров'я. Вже на початку 1944 року в Зеленому працювали семирічна і три початкові школи. До 1 травня 1944 року відкрито сільський клуб, 6 червоних кутків і хат-читалень. Відновила роботу також лікарня.
Жителі села всіляко допомагали фронтові. На побудову танкової колони «Кіровоградський комсомолець» вони зібрали 250 тис. крб. Трудівники артілі «Червоний прапор» у 1944 році здали до фонду Червоної Армії 350 цнт хліба та відправили 400 подарунків для бійців на фронт. Наступного року артіль «Більшовик» відправила до фонду Червоної Армії 500 цнт, артіль «Жовтнева перемога» - 600 цнт зерна. Учні середньої школи збирали одяг і продукти та передавали дітям сіл району, які найбільш потерпіли від фашистської окупації.
У червні 1944 року в Зеленому відновлено територіальну партійну організацію, на кінець 1945 року вона налічувала 15 членів і кандидатів у члени партії. У 1946 році парторганізації були в усіх шести артілях. Комуністи очолили найважливіші ділянки колгоспного виробництва, провадили велику організаторську і виховну роботу серед населення. Протягом першої післявоєнної п'ятирічки значно зміцніла економіка колгоспів, визначились основні напрями їх спеціалізації - вирощування озимої пшениці, цукрових буряків, розвиток м'ясо-молочного тваринництва. Поліпшення культури хліборобства, всебічна допомога держави зумовили постійне підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Так, у 1951 році тракторна бригада І. І. Огура з колгоспу «Жовтнева перемога»
Зелене
Сторінка 4 з 6
Творчу працю радянських людей порушив розбійницький напад фашистської Німеччини на нашу країну. 8 серпня 1941 року гітлерівці вдерлися в село. Вони забирали у населення худобу, птицю, хліб, насильно відправляли молодь до Німеччини, фашисти спалили і зруйнували всі господарські будівлі колгоспів, приміщення середньої і семирічної шкіл, аптеку, лікарню та багато житлових будинків. Мешканці Зеленого чинили опір окупантам: ховали хліб і продукти, не виконували їхніх наказів, уникали вивезення на каторжні роботи до Німеччини. 18 жовтня 1943 року з'єднання 5-ї гвардійської армії у взаємодії з частинами 18-го танкового корпусу Багато місцевих жителів зі зброєю в руках відстоювали свободу й незалежність своєї Вітчизни на фронтах Великої Вітчизняної війни. У боях проти німецько- фашистських загарбників загинуло понад 200 жителів села, 125 нагороджені орденами й медалями СРСР. Серед них - повний кавалер ордена Слави - О. П. Ковпак (помер у 1968 році), кавалер трьох орденів Червоної Зірки М. П. Кришень, відзначені орденом Червоного Прапора і медалями П. В. Чумак, двома орденами Червоної Зірки і медалями - М. В. Буртовий, І. Л. Іволга.
Через кілька днів після визволення села почала працювати сільська Рада. В центрі уваги її виконкому стояли питання якнайшвидшої ліквідації наслідків окупації. Всі шість колгоспів відновили свою господарську діяльність. Допомогу худобою, технікою і насінням надала їм держава. В річницю визволення Зеленого колгоспники артілі «Більшовик» в листі до ЦК партії повідомляли про дострокове виконання плану хлібозаготівель. За успіхи в розвитку тваринництва у 1943-1944 рр. артілі «Червоний прапор» присуджено перехідний Червоний прапор облвиконкому, колгосп «Переможець» занесено на обласну Дошку пошани.
Активну участь у відбудові господарства брали комсомольці, вся молодь села. Комсомольську організацію відновлено у 1944 році. На збиранні врожаю 1944 року відзначилася комсомольсько-молодіжна ланка колгоспу «Переможець», якою керувала комсомолка А. Я. Бомбик.
Виконком сільради разом з активом села чимало зробив для розвитку освіти, культури й охорони здоров'я. Вже на початку 1944 року в Зеленому працювали семирічна і три початкові школи. До 1 травня 1944 року відкрито сільський клуб, 6 червоних кутків і хат-читалень. Відновила роботу також лікарня.
Жителі села всіляко допомагали фронтові. На побудову танкової колони «Кіровоградський комсомолець» вони зібрали 250 тис. крб. Трудівники артілі «Червоний прапор» у 1944 році здали до фонду Червоної Армії 350 цнт хліба та відправили 400 подарунків для бійців на фронт. Наступного року артіль «Більшовик» відправила до фонду Червоної Армії 500 цнт, артіль «Жовтнева перемога» - 600 цнт зерна. Учні середньої школи збирали одяг і продукти та передавали дітям сіл району, які найбільш потерпіли від фашистської окупації.
У червні 1944 року в Зеленому відновлено територіальну партійну організацію, на кінець 1945 року вона налічувала 15 членів і кандидатів у члени партії. У 1946 році парторганізації були в усіх шести артілях. Комуністи очолили найважливіші ділянки колгоспного виробництва, провадили велику організаторську і виховну роботу серед населення. Протягом першої післявоєнної п'ятирічки значно зміцніла економіка колгоспів, визначились основні напрями їх спеціалізації - вирощування озимої пшениці, цукрових буряків, розвиток м'ясо-молочного тваринництва. Поліпшення культури хліборобства, всебічна допомога держави зумовили постійне підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Так, у 1951 році тракторна бригада І. І. Огура з колгоспу «Жовтнева перемога»
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чечеліївка
- Червонокостянтинівка
- Петрівське
- Новий Стародуб
- Іскрівка
- Іванівка
- Ганнівка
- Водяне
- Богданівка
- Балахівка